Ухвала суду № 138949709, 13.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про повернення заяви про скасування судового наказу

"13" серпня 2026 р. Cправа № 902/851/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" № б/н від 12.08.2026 (вх. канц. суду № 01-30/8243/26 від 12.08.2026) про скасування судового наказу

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар вейв енерджи" (місцезнаходження: вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код юридичної особи: 40010145)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 2, кв. 17, с. Пултівці, Вінницький район, Вінницька область, 23262, ідентифікаційний код юридичної особи: 45035447)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості у розмірі 44 465,55 грн

УСТАНОВИВ:

25.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар вейв енерджи" (далі Заявник) звернулось до Господарського суду Вінницької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" (далі Боржник) грошової заборгованості у розмірі 44 465,55 грн, з яких: 38 000,00 грн - основного боргу, 4 900,78 грн інфляційних втрат та 1 564,77 грн 3% річних.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням зі сторони боржника умов Договору про надання послуг (виконання робіт) № 50 від 10.01.2025 року в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв`язку з простроченням якої заявник звернувся до суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 вказану заяву передано для розгляду судді Виноградському О. Є.

За результатами розгляду вказаної заяви, 30.06.2026 судом видано відповідний наказ, копію якого разом із заявою стягувача та доданими до неї документами надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко", що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Копія означеного судового наказу разом із заявою стягувача та доданими до неї документами була отримана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" 07.07.2026 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

За наведених обставин, а також з урахуванням не надходження до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" відповідної заяви про скасування судового наказу, судовий наказ було надіслано на адресу стягувача.

07.08.2026 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" надійшла заява № б/н від 06.08.2026 (вх. канц. суду № 01-30/8059/26 від 07.08.2026) про скасування судового наказу, виданого судом 30.06.2026 року у справі № 902/851/26.

У даній заяві представником боржника було зазначено про незгоду Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" із заявленими стягувачем вимогами та заявлено клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, яке вмотивоване, зокрема, перебуванням працівників товариства у щорічних відпустках, дією воєнного стану на території України та необхідністю додаткового часу для отримання боржником правничої допомоги.

За результатами розгляду вказаної заяви, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.08.2026 року, суд постановив відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 30.06.2026 у справі № 902/851/26, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" № б/н від 06.08.2026 (вх. канц. суду № 01-30/8059/26 від 07.08.2026) про скасування судового наказу повернути заявнику.

12.08.2026 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" надійшла заява № б/н від 12.08.2026 (вх. канц. суду № 01-30/8243/26 від 12.08.2026) про скасування судового наказу.

За змістом поданої заяви представник боржника зазначає про незгоду Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" із заявленими стягувачем вимогами, які викладено у заяві про видачу судового наказу, а також просить суд поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" наводяться аналогічні доводи щодо неможливості останнього вчасно ознайомитися з вмістом поштового відправлення та дізнатися про існування судового наказу, у зв`язку з перебуванням у період з 01.07.2026 по 31.07.2026 року працівників товариства у щорічних відпустках.

Крім того, у даній заяві представник боржника зазначає, що саме у зв`язку з перебуванням у працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" у щорічних відпустках господарська, операційна та адміністративна діяльність підприємства за його юридичною адресою була повністю призупинена.

Водночас, за змістом поданої заяви представник боржника вказує на те, що вхідна поштова кореспонденція у період з 01.07.2026 по 31.07.2026 року фактично не приймалася, не реєструвалася та не опрацьовувалася відповідальною особою, тоді як у розглянутій судом заяві № б/н від 06.08.2026 (вх. канц. суду № 01-30/8059/26 від 07.08.2026) про скасування судового наказу, останнім зазначалось щодо опрацювання раніше доставленого поштового відправлення суду лише у перший робочий день після виходу працівників з відпустки.

Разом з тим, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" вкотре звертає увагу суду щодо дії на території України воєнного стану, який супроводжується постійними загрозами безпеці та регулярними сигналами "Повітряна тривога", що безпосередньо зумовлює неможливість безперервної роботи підприємства, а також на необхідному для боржника додаткового часу для отримання правничої допомоги та подачі заяви про скасування судового наказу.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" № б/н від 12.08.2026 (вх. канц. суду № 01-30/8243/26 від 12.08.2026) про скасування судового наказу, вважає за необхідне зауважити наступне.

При постановленні ухвали Господарського суду Вінницької області від 10.08.2026 року за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" № б/н від 06.08.2026 (вх. канц. суду № 01-30/8059/26 від 07.08.2026) про скасування судового наказу, судом була надана оцінка аналогічним доводам представника боржника щодо неможливості останнього вчасно ознайомитися з вмістом поштового відправлення та дізнатися про існування судового наказу, у зв`язку з перебуванням працівників у щорічних відпустках, а також причинно-наслідковому зв`язку між запровадженням на території України воєнного стану та обставинами, які безпосередньо перешкоджали йому вчасно звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу.

При цьому, наведені представником боржника доводи у даній заяві щодо повного призупинення господарської, операційної, адміністративної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" за його юридичною адресою та, як стверджує представник, фактичне не прийняття поштової кореспонденція у період з 01.07.2026 по 31.07.2026 року прямо суперечить наявним в матеріалах справи доказам отримання представником боржником 07.07.2026 року копії судового наказу разом із заявою стягувача та доданими до неї документами, а саме рекомендованому повідомленню про вручення поштового відправлення.

Згідно із частинами 1, 2, 5, 6 ст. 157 ГПК України передбачено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ГПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

У ході дослідження клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу судом встановлено, що доводи представника боржника, якими обґрунтоване заявлене клопотання, є аналогічним за змістом до викладених у розглянутій судом заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" № б/н від 06.08.2026 (вх. канц. суду № 01-30/8059/26 від 07.08.2026).

Статтею 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13, вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Однак, сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення процесуального строку не зумовлює обов`язку суду автоматично поновити такий строк, оскільки відповідно до положень статті 119 Господарського процесуального кодексу України клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу повинно містити належне обґрунтування поважності причин його пропуску.

Суд звертає увагу на те, що поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому суд враховує, що повторно подана представником боржника заява про скасування судового наказу не містить інших об`єктивних причин пропуску встановленого законом процесуального строку та обґрунтування обставин, які могли б бути визнані судом поважними.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

Крім того, відповідно до правової позиції, що викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21, ключовою ознакою поважності причин пропуску строку є причинно-наслідковий зв`язок між обставинами (зокрема, але не виключно збройна агресія проти України) та неможливістю виконати конкретну процесуальну дію у строк, встановлений законом, ухвалою суду тощо.

Сама по собі військова агресія проти України та введення воєнного стану на всій її території не може автоматично означати зупинення всіх процесуальних строків, визначених законом, або ж про автоматичне поновлення таких строків, незалежно від того, чи існує реальна можливість дотриматися їх.

Військова агресія, воєнний стан як обставини непереборної сили можуть бути поважною причиною пропуску процесуального строку та підставою для його поновлення лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ними обставин особа не може виконати ті чи інші процесуальні дії.

З урахуванням того, що представником боржника не наведено інших об`єктивних доводів щодо причинно-наслідкового зв`язку між запровадженням на території України воєнного стану та обставинами, які безпосередньо перешкоджали йому вчасно звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу, суд доходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" не було позбавлене можливості подати заяву про скасування судового наказу у визначений законом строк.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що заява про скасування судового наказу подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" з пропуском установленого процесуального строку без поважних причин, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для його поновлення, а відтак і для задоволення заяви про скасування судового наказу.

За приписами частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З огляду на все вищевикладене у сукупності, керуючись ч. 2 ст. 157 ГПК України, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" № б/н від 12.08.2026 (вх. канц. суду № 01-30/8243/26 від 12.08.2026) про скасування судового наказу підлягає поверненню.

Однак, з огляду на те, що заява надійшла до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", тобто наявна в електронному вигляді, а тому не підлягає фактичному поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 157, 158, 233-235, 254 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 30.06.2026 у справі № 902/851/26

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґрінко" № б/н від 12.08.2026 (вх. канц. суду № 01-30/8243/26 від 12.08.2026) про скасування судового наказу повернути заявнику (зважаючи на подання такої заяви через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", без фактично повернення).

3. Згідно із ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

4. За приписами п.п. 6, 9 ч. 1 ст. 255 ГПК України цю ухвалу може бути оскаржено окремо від рішення суду до Північно-західного апеляційного господарського суду.

5. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Оскільки розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів в системі (модулі) ЄСІТС.

Дата складання повного тексту ухвали 13.08.2026.

Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи