Вирок № 138949590, 12.08.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5615/26

1-кп/214/939/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72026171020000028 від 07.05.2026 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл., громадянство Україна, українця, який має середньо-технічну освіту, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України,-

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

З грудня 2025 року до лютого 2026 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_2 , діючи умисно, будучи не зареєстрованим як суб`єкт господарювання та платник акцизного податку, не маючи спеціального дозволу (ліцензії) на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі підакцизними товарами (пальним), в порушення вимог податкового законодавства та законодавства щодо державного регулювання виробництва і обігу пального, придбав з метою збуту, зберігав з цією метою та збував за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Світлогірська, земельна ділянка з кадастровим номером: 1211000000:06:249:0016, незаконно виготовлене пальне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» місце виробництва пального об`єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для виробництва пального та зберігання пального, який належить суб`єкту господарювання на праві власності або користування.

Зберігання пального надання послуг та/або діяльність, пов`язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).

Оптова торгівля пальним діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб`єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб`єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне.

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцем роздрібної торгівлі пальним.

Згідно з положеннями п.п. 14.1.145 ст. 14 Податкового кодексу України підакцизні товари (продукція) товари за кодами згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЕД), на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належить пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД).

Згідно п.п. 212.3.11 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України, особи суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Так, ОСОБА_2 , упродовж грудня 2025 року лютого 2026 року, точної дати та часу не встановлено, будучи не зареєстрованим як суб`єкт господарювання та платник акцизного податку, не маючи спеціального дозволу (ліцензії) на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі підакцизними товарами, маючи в оренді ємності для зберігання пального та обладнання для його відпуску, яке розташоване на території за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Світлогірська, земельна ділянка з кадастровим номером: 1211000000:06:249:0016, з метою отримання додаткового прибутку, вирішив організувати придбання та реалізацію пального.

З цією метою, на початку січня 2026 року, точної дати та часу невстановлено, ОСОБА_2 під час здійснення пошуку постачальників пального познайомився з особою, яка не встановлена, з якою досяг згоди на придбання партії пального в кількості 8 000 літрів бензину автомобільного марки А-95, за готівкові кошти за ціною, нижчою від ринкової.

У подальшому, відповідно до узгодженої домовленості між ОСОБА_2 та невстановленою особою на територію АЗС за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Світлогірська, земельна ділянка з кадастровим номером: 1211000000:06:249:0016, за допомогою транспортного засобу постачальника здійснено поставку пального загальним об`ємом 8 000 літрів бензину автомобільного марки А-95, без відповідних документів щодо його походження. В свою чергу, ОСОБА_2 оплатив вартість незаконно виготовленого пального та забезпечив його зливання до порожнього резервуару АЗС для зберігання з метою подальшого збуту.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 упродовж січня 2026 року лютого 2026 року, точної дати та часу не встановлено, перебуваючи за вказаною адресою здійснював реалізацію незаконно виготовленого пального бензину автомобільного марки А-95, за готівкові кошти та без видачі фіскальних чеків фізичним особам, заправляючи транспортні засоби за допомогою паливо-роздавальної колонки, з`єднаної з резервуаром.

05.03.2026 під час проведення обшуку території, обладнаної під АЗС, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Світлогірська, земельна ділянка з кадастровим номером: 1211000000:06:249:0016, у наземному резервуарі виявлено та вилучено бензин автомобільний марки А-95 загальним об`ємом 6 300 літрів, який не відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні ЄВРО. Технічні умови», що незаконно зберігався ОСОБА_2 з метою збуту.

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.204 КК України, за ознаками: незаконного придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовленого пального.

07 травня 2026 року між прокурором ОСОБА_5 , та обвинуваченим ОСОБА_2 , за участю захисника ОСОБА_6 , було укладено угоду про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав за обставин, викладених в обвинувальному акті та підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання, розкаюється у вчиненому. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Також пояснив, що він цілком розуміє характер пред`явленого йому обвинувачення за ч.1 ст.204 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згодний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні даної угоди.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджене в угоді покарання.

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували щодо затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди з наступних підстав.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до угоди про визнання винуватості від 07 травня 2026 року, прокурор та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.1 ст.204 КК України, щодо узгодженого покарання за ч.1 ст.204 КК України у виді штрафу у розмірі 5 883 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят три) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 100 011 (сто тисяч одинадцять) гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

Крім того, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч. 2 ст. 473, ст. 476 КПК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам ст. 472 КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.204 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, віднесене до нетяжких злочинів, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст.204 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 07 травня 2026 року суд, у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, визначається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.

Обвинувачений ОСОБА_2 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України.

Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, який раніше не судимий, відсутні відомості про перебування його на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07 травня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержання законів органами БЕБ України Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні та призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання за ч.1 ст.204 КК України у виді штрафу у розмірі 5 883 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят три) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 100 011 (сто тисяч одинадцять) гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Крім того, прокурор в судовому засіданні вважав можливим скасувати арешт на предмети та рідини, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду

м. Полтави від 11.03.2026 в цьому кримінальному провадженні. Інші учасники судового провадження не заперечували проти скасування арешту на зазначені прокурором предмети та рідини.

Відповідно до вимог ст.374 КПК України, суд при ухвалені вироку вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

В свою чергу, встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 11.03.2026 накладено арешт на вилучені 05.03.2026 під час проведення обшуку автозаправної станції, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:06:249:0016, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Світлогірська, предмети та рідини: паливно-роздавальну колонку з двома заправними пістолетами з написом «ДП» та «А-95»; металевий резервуар помаранчевого кольору об`ємом 4 890 м. куб. з рідиною зовні схожою на бензин об`ємом 4 800 літрів; металевий резервуар зеленого кольору об`ємом 7 000 м. куб. з рідиною зовні схожою на бензин об`ємом, зі слів ОСОБА_2 1 500 літрів та рідиною зовні схожою на дизельне паливо об`ємом, зі слів ОСОБА_2 300 літрів; три скляні банки об`ємом 1 літр кожна зі зразками рідини (зразок № 1, зразок № 2, зразок № 3), що знаходяться в резервуарі помаранчевого кольору, яка зовні схожа на бензин; три скляні банки об`ємом 1 літр кожна зі зразками рідини (зразок № 1, зразок № 2, зразок № 3), що знаходяться в резервуарі зеленого кольору, яка зовні схожа на бензин; три скляні банки об`ємом 1 літр кожна зі зразками рідини (зразок № 1, зразок № 2, зразок № 3), що знаходяться в резервуарі зеленого кольору, яка зовні схожа на дизельне пальне. Місце зберігання вилучених предметів та рідин визначено ТОВ «Істок КР», код 42028112, що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Юнацька, 9А, відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 19.11.2012 за №1104.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що суд ухвалює судове рішення, яким закінчується судовий розгляд, враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення покарання з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів виходячи зі змісту угоди про визнання винуватості, він вважає необхідним частково скасувати арешт, а саме на: паливо-роздавальну колонку з двома заправними пістолетами з написами «ДП» та «А-95»; металевий резервуар помаранчевого кольору об`ємом 4 890 куб. м; металевий резервуар зеленого кольору об`ємом 7 000 куб. м; дизельне пальне об`ємом 300 літрів, яке знаходиться в металевому резервуарі зеленого кольору, які знаходяться на зберіганні ТОВ «Істок КР», код 42028112, що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Юнацька, 9А, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 11.03.2026.

Під час досудового розслідування та судового провадження заходи забезпечення кримінального провадження до ОСОБА_2 не застосовувались.

Крім того, прокурор просив суд вирішити питання речових доказів у наступному порядку: паливо-роздавальну колонку з двома заправними пістолетами з написами «ДП» та «А-95»; металевий резервуар помаранчевого кольору об`ємом 4 890 куб. м; металевий резервуар зеленого кольору об`ємом 7 000 куб. м повернути власнику, а саме директору ТОВ «Істок К» ОСОБА_7 , оскільки відомостей про те, що останній знав або міг знати про їх незаконне використання, не здобуто; бензин А-95 об`ємом 4 500 куб. м, який знаходиться в металевому резервуарі помаранчевого кольору; бензин А-95 об`ємом 1500 куб. м, який знаходиться в металевому резервуарі зеленого кольору; 3 скляні банки об`ємом 1 літр кожна (зразок № 2) зі зразками рідини з резервуару помаранчевого кольору; 3 скляні банки об`ємом 1 літр кожна (зразок № 2) зі зразками рідини схожої на бензин з резервуару зеленого кольору; 3 скляні банки об`ємом 1 літр кожна (зразок № 2) зі зразками рідини схожої на дизель з резервуару зеленого кольору знищити, оскільки вони не відповідають вимогам ДСТУ; дизельне пальне об`ємом 300 літрів, яке знаходиться в металевому резервуарі зеленого кольору повернути ОСОБА_2 .

Суд, враховуючи відсутність заперечень у інших учасників судового провадження з приводу позиції прокурора щодо речових доказів в цьому кримінальному провадженні та прийнятття рішення щодо призначення покарання з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів виходячи зі змісту угоди про визнання винуватості, вважає за необхідне питання про речові докази вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 110, 314, 369, 371-374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 07 травня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержання законів органами БЕБ України Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72026171020000028 від 07.05.2026 затвердити.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України.

Призначити ОСОБА_2 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 07 травня 2026 року покарання за ч.1 ст.204 КК України у виді штрафу у розмірі 5 883 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят три) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 100 011 (сто тисяч одинадцять) гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

Скасувати арешт на: паливо-роздавальну колонку з двома заправними пістолетами з написами «ДП» та «А-95»; металевий резервуар помаранчевого кольору об`ємом 4 890 куб. м; металевий резервуар зеленого кольору об`ємом 7 000 куб. м; дизельне пальне об`ємом 300 літрів, яке знаходиться в металевому резервуарі зеленого кольору, які знаходяться на зберіганні у ТОВ «Істок КР», яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Юнацька, 9А, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 11.03.2026.

Речові докази:

? паливо-роздавальну колонку з двома заправними пістолетами з написами «ДП» та «А-95»; металевий резервуар помаранчевого кольору об`ємом 4 890 куб. м; металевий резервуар зеленого кольору об`ємом 7 000 куб. м, яка знаходиться на зберіганні у ТОВ «Істок КР», яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Юнацька, 9А, повернути директору ТОВ «Істок КР» ОСОБА_7 , дозволивши йому користуватися та розпоряджатися ними на власний розсуд;

? бензин А-95 об`ємом 4500 куб. м, який знаходиться в металевому резервуарі помаранчевого кольору; бензин А-95 об`ємом 1 500 куб. м, який знаходиться в металевому резервуарі зеленого кольору; 3 скляні банки об`ємом 1 літр кожна (зразок № 2) зі зразками рідини з резервуару помаранчевого кольору; 3 скляні банки об`ємом 1 літр кожна (зразок № 2) зі зразками рідини схожої на бензин з резервуару зеленого кольору; 3 скляні банки об`ємом 1 літр кожна (зразок № 2) зі зразками рідини схожої на дизель з резервуару зеленого кольору, які знаходяться на зберіганні у ТОВ «Істок КР», яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Юнацька, 9А, конфіскувати та знищити;

? дизельне пальне об`ємом 300 літрів, яке знаходиться в металевому резервуарі зеленого кольору, яке знаходиться на зберіганні у ТОВ «Істок КР», які знаходяться на зберіганні у ТОВ «Істок КР», яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область,

м. Кривий Ріг, вул. Юнацька, 9А, повернути ОСОБА_2 , дозволивши користуватися та розпоряджатися ними на власний розсуд (т. 2, а.с. 54-58).

Матеріали кримінального провадження №72026171020000028 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №214/8398/26, провадження №1-кп/214/632/26.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1