Ухвала суду № 138948909, 30.07.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4652/24

провадження № 1-кп/208/159/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі, головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , їх адвоката ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,

обвинуваченої ОСОБА_7 в режимі відеоконференції, адвоката ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченої ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 ,

у відкритому судовому засіданні по справі кримінального провадження № 42023052110000104 за обвинуваченням:

ОСОБА_12 , за ч.3 ст.28, ч.3 ст. 358, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_13 , ч.3 ст.28, ч.3 ст. 358, ч.3 ст.28, ч.3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_14 , за ч.3 ст. 28, ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_15 , за ч.3 ст.28, ч.3 ст. 368 КК України,

розглянувши клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Заводського районного суду міста Кам`янського знаходиться вищезазначене кримінальне провадження. Обвинуваченій ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у виді застави.

Під час судового засідання захисником обвинуваченої ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_11 , подано клопотання про зміну підзахисній запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання, та про повернення внесеної суми заставодавцю ОСОБА_16 .

Аргументуючи клопотання захисник зазначає, що на стадії досудового слідства відносно підзахисною обрано запобіжний захід у виді застави, внесеної 21.03.24 року заставодавцем ОСОБА_16 за рахунок власних коштів.

27.05.24 року досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, та справа направлена до суду для розгляду.

Захисник вважає, що на сьогоднішній день є підстави для зміни запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, у зв`язку з тим, що 30.03.24 року закінчився строк дії покладених на ОСОБА_17 обов`язків, і питання про продовження строку дії таких обов`язків, перед слідчим суддею або судом не ініціювалось.

Станом на день подання клопотання пройшов 1 рік 5 міс 4 дні від початку розгляду обвинувального акту судом, за цей час оголошено 9 з 10 томів справи.

Обставини, які враховувались слідчим суддею в березні 2024 року, під час застосування запобіжного заходу, станом на сьогоднішній день припинили існування.

Жодного разу під час судового розгляду обвинувального акту ОСОБА_17 не порушила покладені на неї обов`язки, через що не виникало підстав для звернення застави в дохід держави. Згоди заставодавця на звернення суми застави в рахунок майнових стягнень, не надавалось.

У судовому засіданні обвинувачена та її захисник клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали, просили його задовольнити.

Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, аргументуючи свою позицію відсутністю на то законодавчих підстав.

Інші учасники процесу, клопотання захисника підтримали.

Розглянувши клопотання, дослідивши відповідні матеріали, вислухав думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 зазначеної статті такі дії встановлені як: переховування від суду; знищення, переховування, спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Встановлено, що у рамках кримінального провадження № 42023052110000104 та на підставі ухвали слідчого судді від 21.03.2024 року, відносно ОСОБА_17 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, із можливістю застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 121 120 грн., та визначено обов`язки, які будуть покладені судом у разі внесення застави.

Громадянкою ОСОБА_16 внесено 121 120,00 грн. застави, у зв`язку чим ОСОБА_10 звільнено з-під варти.

На час розгляду клопотання, двомісячний строк застосування відносно ОСОБА_17 обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, сплив.

Виходячи із системного аналізу положень чинного КПК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не визначений, тому він діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК України. При цьому скасування обов`язків (у зв`язку із закінченням строку їхньої дії), покладених на обвинуваченого ухвалою суду, жодним чином не впливають на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до якої після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу саме в цій частині припиняє свою дію, і обов`язки скасовуються.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012 р. № 15, застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), в якому міститься рішення про повернення застави.

У своєму клопотанні захисник в обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу посилається на такі обставини: відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; закінчення досудового розслідування, оголошення відповідної кількості письмових матеріалів справи, належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Суд вважає, що певні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були наявні на час обрання запобіжного заходу, продовжують існувати на час розгляду вказаного клопотання.

Суд відхиляє доводи сторони захисту з підстав відсутності рішення про встановлення обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, так як окрім обов`язків, які можуть бути покладені на обвинуваченого ухвалою суду про обрання запобіжного заходу, існують процесуальні обов`язки обвинуваченого, покладені на нього відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, в тому числі, обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Забезпечення виконання такого обов`язку обвинуваченого, також є метою запобіжного заходу у виді застави.

Такий висновок випливає із законодавчого формулювання ч. 8 ст. 182 КПК України, відповідно до якої якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до цієї норми закону заставою забезпечується не тільки виконання обов`язків обвинуваченим, а ще і обов`язки заставодавця щодо забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.

Виходячи з положень ст. 182 КПК України, застава за підозрюваного, обвинуваченого може бути внесена іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), при цьому заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків, а також наслідки невиконання обов`язків заставодавцем та підозрюваним, обвинуваченим. Отже, при внесенні застави за підозрюваного, обвинуваченого заставодавець діє добровільно, на власний розсуд використовуючи своє майно, та бере на себе тягар відповідальності за виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних та інших, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків на строк дії запобіжного заходу, тобто здійснює вільне розпорядження своїм майном.

На переконання суду, зміна запобіжного заходу на особисте зобов`язання на даній стадії процесу, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного судового розгляду, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на обвинуваченого обов`язків буде залежати виключно від волі самої обвинуваченої та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

З огляду на те, що судовий розгляд даного кримінального провадження не завершено, відповідні ризики продовжують існувати, запобіжний захід у виді застави на даній стадії судового розгляду є ефективним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, повернення застави заставодавцю, та керуючись ст.ст. 177, 182, 372 КПК України, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну обвинуваченій ОСОБА_18 запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання, повернення внесеної суми заставодавцю, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1