Рішення № 138948565, 12.08.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5800/26

Провадження № 2/211/4764/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.,

за участю:

представника позивача адвоката Бордунової І.О.,

представника відповідача Таборовець Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі в місті Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року позивачка, через свого представника адвоката Бордунової І.О. звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності за набувальною давністю. В обґрунтування поданого позову представник позивачки вказує, що станом на 2008 рік будинок з господарськими побудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 під номером 3 стояв занедбаний та без нагляду, вікна, двері та комунікації були відсутні, в ньому за інформацією місцевих мешканців після смерті господаря безхатьки розпивали спиртні напої, вживали наркотичні засоби, розводили багаття в результаті чого 16.11.2004 року виникла пожежа, яка спричинила пошкодження будинку та наявного в ньому майна.

Перебуваючи на квартирному обліку як родина, яка потребує поліпшення житлових умов, позивачка дізналася про занедбаний будинок, який потребував відновлення та капітального ремонту, очищення території домоволодіння від багаторічно накопиченого сміття, приведення у придатний для використання стан земельної ділянки.

Хто був власником занедбаної житлової нерухомості та чи прийнята спадщина після померлого власника позивачці достеменно було не відомо. Зі слів сусідів там мешкала самотня жінка, яка померла на початку 2000-х років. За станом та занедбаністю житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 відповідав ознакам безхазяйного майна.

Внаслідок звернення позивачки виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради звертався до комунального підприємства ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» із запитом від 05.12.2008 року № 12/24-204 «Про власників нерухомого майна».

10.12.2008 року КП ДОР «КБТІ» надано відповідь за змістом якої вбачається, що станом на час звернення в електронній базі підприємства зареєстровано право власності на домоволодіння, що розміщено в АДРЕСА_3 , власник - ОСОБА_2 , підстава: договір купівлі-продажу від 15.07.1082 року.

Разом з тим, будучи обізнаною про надання в користування житлової нерухомості та земельної ділянки лише у придатному стані, враховуючи необхідність певного терміну на проведення процедури анулювання правовстановлюючих документів на домоволодіння, розподілу та перерозподілу земельних ділянок в індивідуальній житловій забудові, беручи до уваги відсутність заперечень з боку органу місцевого самоврядування щодо необхідності прибирання та відновлення занедбаного майна силами та коштом позивачки, остання з 2008 року поступово приводила територію земельної ділянки, на якій був розташований понівечений пожежею будинок з господарськими побудовами, у належний стан.

Водночас інформація щодо померлого власника майна позивачці стала відома згодом, при підготовці документів до суду, коли відповідач не вирішивши питання перерозподілу земельних ділянок в індивідуальній житловій забудові, змусив позивачку звернутися в 2012 році до Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу з позовом про визнання права власності на домоволодіння за набувальною давністю.

У період з 2008 по 2026 роки, що в часовому вимірі складає 18 років, позивачка здійснила наступне, зокрема, очистила подвір`я від накопиченого роками бруду, відновила стан та відремонтувала за власний кошт житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , здійснила необхідний обсяг дій та витрат задля проведення до будинку водопостачання, водовідведення та електропостачання, привела у придатний до використання стан земельну ділянку, уклала на своє ім`я договори на комунальні послуги, які сплачує своєчасно і в повному обсязі, утримує домоволодіння в належному стані, дбає за його станом та використовує житлову нерухомість за призначенням, постійно мешкає у домоволодінні, що свідчить про безтитульне, добросовісне, безперервне та відкрите володіння вказаною житловою нерухомістю.

В 2016 році позивачка замовила інвентаризацію житлового будинку з господарськими будівлями, а ТОВ «Бюро технічної інвентаризації та експертизи» виконало та відобразило в технічному паспорті садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_4 з відповідними параметрами житлової нерухомості, зокрема домоволодіння складається з житлового будинку «А-2» загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 41,2 кв.м., вбиральні «Б», гаражу «В», навісу «Г», огорожі №1,2, замощення.

З 2002 по 2026 роки ймовірні спадкоємці за заповітом чи за законом не заявили свої права на вищевказане нерухоме майно та не отримали свідоцтво про право на цю спадщину. Інформація щодо усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття позивачці не відома. Жодних претензій та посягань щодо спірного майна від третіх осіб, зокрема і відповідача, на адресу позивачки не надходило.

Разом з тим на орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням спірного нерухомого майна покладено обов`язок звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою у передбачений діючим законодавством час та спосіб. Спірне майно станом на час звернення до суду відумерлою спадщиною не визнано.

Водночас, беручи до уваги інформацію КП ДОР «КБТІ» від 10.12.2008 року про зареєстроване право власності за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається неможливість реєстрації речового права за позивачкою в разі задоволення вимог про визнання права власності за набувальною давністю, що в свою чергу унеможливлює захист права та реалізацію інтересів позивачки, тому постає необхідність додаткової позовної вимоги про припинення права власності на спірне нерухоме майно за померлою. З огляду на вищевказане, враховуючи безтитульне, добросовісне, безперервне та відкрите володіння ОСОБА_1 житловою нерухомістю - садибним (індивідуальним) житловим будинком АДРЕСА_2 понад 18 років, беручи до уваги, що визнання права власності за нею не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вбачається наявність правових підстав для набуття позивачкою права власності за набувальною давністю на зазначене нерухоме майно. У зв`язку з чим просила позов задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Бордунова І.О. позов підтримала, надавши пояснення по змісту позовних вимог.

Представник відповідача Таборовець Н.В., суду пояснила, що відповідач в 2012 році зверталась з аналогічним позовом до суду, однак підстави були інші. Позивачка проживає у будинку близько 20 років, вистроїла новий будинок, оформила на себе договори про надання послуг. При винесенні рішення покладалась на розсуд суду.

Вислухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що власником домоволодіння з госпорадськими побудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 з 15.07.1982 року є ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

На виконання ухвали суду від 25.05.2026 року завідувач Четвертої криворізької державної нотаріальної контори повідомив, що згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та алфавітних книг для реєстрації спадкових справ, та виданих свідоцтв про право на спадщину, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 станом на 03 червня 2026 року з заявою про прийняття чи відмову від спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалось.

Станом на 2008 рік будинок з господарськими побудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 стояв занедбаний та без нагляду, вікна, двері та комунікації були відсутні, в ньому за інформацією місцевих мешканців після смерті господаря безхатьки розпивали спиртні напої, вживали наркотичні засоби, розводили багаття в результаті чого 16.11.2004 року виникла пожежа, яка спричинила пошкодження будинку та наявного в ньому майна.

Даний факт підтверджується довідкою начальника служби з ПНПД СДПЧ-26 від 11.09.2001 року.

Внаслідок звернення позивачки виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради звертався до комунального підприємства ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» із запитом від 05.12.2008 року № 12/24-204 «Про власників нерухомого майна».

10.12.2008 року КП ДОР «КБТІ» надало відповідь за змістом якої вбачається, що станом на час звернення в електронній базі підприємства зареєстровано право власності на домоволодіння, що розміщено в АДРЕСА_3 , власник - ОСОБА_2 , підстава: договір купівлі-продажу від 15.07.1082 року.

У період з 2008 по 2026 роки, що в часовому вимірі складає 18 років, позивачка здійснила наступне, зокрема, очистила подвір`я від накопиченого роками бруду, відновила стан та відремонтувала за власний кошт житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , здійснила необхідний обсяг дій та витрат задля проведення до будинку водопостачання, водовідведення та електропостачання, привела у придатний до використання стан земельну ділянку, уклала на своє ім`я договори на комунальні послуги, які сплачує своєчасно і в повному обсязі, утримує домоволодіння в належному стані, дбає за його станом та використовує житлову нерухомість за призначенням, постійно мешкає у домоволодінні, що свідчить про безтитульне, добросовісне, безперервне та відкрите володіння вказаною житловою нерухомістю.

Підтвердженням зазначеного є наступні докази, а саме: Технічні умови для водозабезпечення житлового будинку АДРЕСА_4 від вуличного водопроводу, надані ОСОБА_1 ; розрахунок витрат на виконання замовлення на ремонт водопроводу во АДРЕСА_5 ; рахунок № 000000869 від 17.10.2011 року від ДП «ДПІ «Кривбаспроект» викопіювання з плану; план, монтажна схема, специфікація матеріалів, відомість обсягу робіт тощо щодо виконання робіт для облаштування та підключення водопостачання до житлового будинку АДРЕСА_4 ; довідка від 23.01.2014 року голови квартального вуличного комітету про користування ОСОБА_1 земельною ділянкою та нерухомим майном за адресою АДРЕСА_5 ; Довідка завідувача відділом житлово-комунального господарства виконкому Довгинцівської районної у місті ради від 31.01.2014 року, що підтверджує факт використання позивачкою вищезгаданою нерухомістю; Договір № 02926-00 від 11.03.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАО «ДТЕК Дніпрообленерго» на виконання послуг монтажу однофазного відгалуження від опори до скриньки зовнішнього обліку електроенергії з встановленням прибору обліку на фасаді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 ; Додаткова угода до договору № 2060022 від 20.03.2014 року про користування електричною енергією для побутових споживачів «про надання додаткових інформаційних послуг шляхом направлення СМС», укладена між ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та ОСОБА_1 щодо об`єкта споживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 ; Договір № 2060022 про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області від 18.12.2014 року, укладений між КМВЕ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та ОСОБА_1 , яка проживає та є споживачем індивідуально визначеного будинку за адресою АДРЕСА_5 ; Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від20.07.2015 року; Договір №Д29 від 11.02.2017 року про надання послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення», укладений між КП «Кривбасводоканал» та ОСОБА_1 на приватний будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; Акт опломбування вузла обліку питної води за участю споживача ОСОБА_1 у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; Акт приймання-передачі виконаних робіт з проведення метрологічної повіри лічильників води на місці експлуатації від 22.05.2024 року; Технічний паспорт на садибний (індивідуальний)житловий будинок АДРЕСА_4 від 20.11.2016 року, замовником якого є ОСОБА_1 ; Акт звіряння № 26-137/522001621723 від 18.05.2026 року.

В 2016 році позивачка замовила інвентаризацію житлового будинку з господарськими будівлями, а ТОВ «Бюро технічної інвентаризації та експертизи» виконало та відобразило в технічному паспорті садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_4 з відповідними параметрами житлової нерухомості, зокрема домоволодіння складається з житлового будинку «А-2» загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 41,2 кв.м., вбиральні «Б», гаражу «В», навісу «Г», огорожі №1,2, замощення.

Орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням спірного нерухомого майна покладено обов`язок звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою у передбачений діючим законодавством час та спосіб. Спірне майно станом на час звернення до суду відумерлою спадщиною не визнано.

Водночас, беручи до уваги інформацію КП ДОР «КБТІ» від 10.12.2008 рок про зареєстроване право власності за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається неможливість реєстрації речового права за позивачкою в разі задоволення вимог про визнання права власності за набувальною давністю, що в свою чергу унеможливлює захист права та реалізацію інтересів позивачки, тому постає необхідність додаткової позовної вимоги про припинення права власності на спірне нерухоме майно за померлою.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

При вирішенні спорів про набувальну давність необхідно враховувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися у повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Така правова позиція викладена у п. 6 Постанови спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» за №24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 року.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 вищезазначеної постанови Пленуму, при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди мають враховувати, що для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до зазначеної статті повинні існувати наступні ознаки: володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю; володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним; володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків.

Таким чином, ознаками володіння, необхідними для набуття права власності за набувальною давністю є добросовісне, відкрите та безперервне володіння, які повинні мати місце одночасно.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Зокрема, володілець за давністю є незаконним володільцем, про що зазначено в ч. 1 ст. 344 ЦК України (особа заволоділа чужим майном). Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею та незалежно від волі колишнього власника. При цьому добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, прийшов до висновку, що виходячи зі змісту ст. 344 ЦК, обставинами, які мають значення для справи, і які повинен довести позивач, є такі: 1) майно може бути об`єктом набувальної давності; 2) добросовісність володіння; 3) відкритість володіння; 4) давність володіння та його безперервність; 5) відсутність інших осіб, які претендують на це майно; 6) відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Безтитульність володіння передбачає, що право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Крім того, оскільки право власності за набувальною давністю набувається за рішенням суду, то на момент прийняття рішення право володіння позивача не має бути припинено. Тобто, під безтитульністю володіння слід розуміти фактичне володіння, яке не спирається на які-небудь правові підстави володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного документа, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування положень частини першої статті 344 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності усіх вказаних умов у сукупності. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент заволодіння ним не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Водночас він повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка надалі претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац другий частини третьої статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26 травня 2021 року у справі № 214/3083/18, від 24 червня 2021 року у справі № 219/49/20 , від 23 вересня 2021 року у справі № 206/1759/20 , від 05 квітня 2022 року у справі № 642/3930/20.

Відповідно до п.1 ч.І ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

З огляду на вищевказане, враховуючи безтитульне, добросовісне, безперервне та відкрите володіння ОСОБА_1 житловою нерухомістю - садибним (індивідуальним) житловим будинком АДРЕСА_2 понад 18 рокі, беручи до уваги, що визнання права власності за нею не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вбачається наявність правових підстав для набуття позивачкою права власності за набувальною давністю на зазначене нерухоме майно.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 3, 4,9, 83, 229, 235, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.

Припинити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ) право приватної власності за набувальною давністю на нерухоме майно: садибний (індивідуальний) житловий будинок «А-2» загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 41,2 кв.м., вбиральню «Б», гараж «В», навіс «Г», огорожу №1,2, замощення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. О. Сарат