Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 569/12391/21
УХВАЛА
11 серпня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
з участю представника заявника Кхатера Ф.Е.,
представника позивача Голубєвої З.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Кхатера Фаді Еліаса про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, -
В С Т А Н О В И В:
05.08.2026 представник заявника, адвокат Кхатер Фаді Еліас звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Просить визнати виконавчий лист, виданий 21 жовтня 2021 року Рівненським міським судом Рівненської області у справі № 569/12391/21, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованості у розмірі 17 728 грн 06 коп.
В обгрунтування заяви вказує на те, що у провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала цивільна справа № 569/12391/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2021 року позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рівнетеплоенерго» заборгованість у розмірі 17 728 грн 06 коп., а також судовий збір у розмірі 1 066 грн 90 коп. Рішення суду набрало законної сили 28 серпня 2021 року. На виконання зазначеного рішення Рівненським міським судом Рівненської області видано виконавчий лист у справі № 569/12391/21. 03 червня 2026 року ТОВ «Рівнетеплоенерго» направило ОСОБА_1 лист № 03-15/1225, у якому повідомило, що 28 травня 2026 року відбулося засідання комісії з питань дебіторської заборгованості.
Відповідно до протоколу № 3 від 28 травня 2026 року комісією було прийнято рішення щодо приведення особового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у відповідність до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2021 року у справі № 569/12391/21.
Зміст листа ТОВ «Рівнетеплоенерго» від 03 червня 2026 року № 03-15/1225 свідчить, що кредитор на підставі рішення комісії, оформленого протоколом № 3 від 28 травня 2026 року, здійснив списання заборгованості ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Повідомлення боржника про персоналізоване списання заборгованості та її відображення у податковому розрахунку за ознакою доходу «107» є зовнішнім волевиявленням кредитора, спрямованим на звільнення боржника від виконання відповідного грошового обов`язку, тобто прощенням боргу в розумінні статті 605 Цивільного кодексу України.
Отже, вважає, що унаслідок прощення ТОВ «Рівнетеплоенерго» заборгованості в розмірі 17 728 грн 06 коп. обов`язок ОСОБА_1 щодо її сплати припинився.
Враховуючи зазначене, боржник вважає, що виконавчий лист виданий на виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області не підлягає до виконання.
Зазначена сума не підлягає подальшому стягненню, а виконавчий лист, виданий Рівненським міським судом Рівненської області у справі № 569/12391/21, відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України не підлягає виконанню в частині стягнення 17 728 грн 06 коп.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 серпня 2026 року заяву представника заявника, адвоката Кхатера Фаді Елітаса про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню прийнято до свого провадження. Розгляд заяви призначено у відкритому судовому засіданні на 11 серпня 2026 року о 14:00 год. в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області (м. Рівне, вул. Шкільна, 1).
11.08.2026 до суду надійшли заперечення на дану заяву від представника позивача Голубєвої З.В., в якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа № 569/12391/21, виданого 21 жовтня 2021 року таким, що не підлягає виконанню.
Стягувач вважає вказану заяву боржника повністю необґрунтованою, незаконною та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Боржником не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження припинення його обов`язку чи добровільного виконання рішення суду.
Виконавчий лист було видано судом на підставі рішення, яке набрало законної сили, правомірно та без жодних технічних чи процесуальних помилок.
Період заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, який згідно рішення суду визнано поза строком позовної давності та не підлягає примусовому стягненню, з 01 жовтня 2014 року по 31 травня 2018 року.
Заборгованість, що відмовлена до примусового стягнення нарахована відповідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а також Правил надания послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630.
Відповідно до рішення суду у справі № 569/12391/21 ТОВ «Рівнетеплоенерго» відмовлено у примусовому стягненні заборгованості, визнаної судом за межами строку позовної давності, а не зобов`язано дану заборгованість списати чи виключити з облікових даних товариства.
Заборгованість, що відмовлена до примусового стягнення законодавчо не зобов`язано прибирати з облікових даних товариства, а отже, дане рішення приймається виключно товариством.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» листом вих. №03-05/888 від 18.03.2026 було повідомлено відповідача ОСОБА_1 про винесення питання про списання відмовленої до примусового стягнення заборгованості, визнаної як такої щодо якої минув строк позовної давності рішенням суду, на розгляд комісії зі списання, відповідно до п. 14.1.11. Податкового кодексу України та відображення у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «107» особи, по якій відбувається списання.
Відтак, вимоги заяви є необгрунтованими, та в задоволенні заяви необхідно відмовити.
У судовому засіданні представник заявника, адвокат Кхатер Ф.Е. заяву підтримав. Представник ТОВ "Рівнетеплоенерго" Голубєва З.В. просила у задоволенні заяви відмовити.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, визначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.
При цьому, словосполучення «або з інших причин» стосується саме відсутності (припинення) обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.
У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала цивільна справа № 569/12391/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водовідведення.
Відповідно рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2021 року по справі № 569/12391/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водовідведення у сумі 17 728 грн 06 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" судовий збір в розмірі 1 066 грн 90 коп.
Рішення суду набрало законної сили 28 серпня 2021 року.
21 жовтня 2021 року на виконання зазначеного рішення Рівненським міським судом Рівненської області було видано виконавчий лист у справі № 569/12391/21.
Судом встановлено, що з відповідача у справі, яким є ОСОБА_1 стягнуто суму заборгованості в межах строку позовної давності за період з 01 червня 2018 року по 01 травня 2021 року, що становить 17 728 грн 06 коп.
В іншій частині стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, а саме за період з 01.10.2014 по 31.05.2018 у сумі 20 190 грн 76 коп. ТОВ «Рівнетеплоенерго» відмовлено, у зв`язку із спливом строку позовної давності.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Проте, боржником не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження припинення його обов`язку чи добровільного виконання рішення суду.
Виконавчий лист було видано судом на підставі рішення, яке набрало законної сили, правомірно та без жодних технічних чи процесуальних помилок.
Отже, період заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, який згідно рішення суду визнано поза строком позовної давності та не підлягає примусовому стягненню, з 01 жовтня 2014 року по 31 травня 2018 року.
Заборгованість відмовлена до примусового стягнення нарахована відповідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а також Правил надания послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630.
Відповідно до рішення суду у справі № 569/12391/21 ТОВ «Рівнетеплоенерго» відмовлено у примусовому стягненні заборгованості визнаної судом за межами строку позовної давності, а не зобов`язано дану заборгованість списати чи виключити з облікових даних товариства.
Заборгованість відмовлену до примусового стягнення законодавчо не зобов`язано прибирати з облікових даних товариства, а отже, дане рішення приймається виключно товариством.
Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» листом за вих. № 03-05/888 від 18.03.2026 було повідомлено відповідача ОСОБА_1 про винесення питання про списання відмовленої до примусового стягнення заборгованості, визнаної як такої щодо якої минув строк позовної давності рішенням суду, на розгляд комісії зі списання, відповідно до п. 14.1.11. Податкового кодексу України та відображення у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «107» особи по якій відбувається списання.
03 червня 2026 року ТОВ «Рівнетеплоенерго» направило ОСОБА_1 лист № 03-15/1225, у якому повідомило, що 28 травня 2026 року відбулося засідання комісії з питань дебіторської заборгованості.
Відповідно до протоколу № 3 від 28 травня 2026 року комісією було прийнято рішення щодо приведення особового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у відповідність до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2021 року у справі № 569/12391/21.
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими ст. ст. 253 - 255 ЦК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до пп. "а" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності вважається безнадійною заборгованістю.
Підставою для списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку визнання її безнадійною.
У разі відповідності заборгованості одній з ознак, наведених у п. 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 ПК України, така заборгованість визнаватиметься безнадійною.
Отже, достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з ш. "а" п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України є сплив строку позовної давності щодо зобов`язання за такою заборгованістю.
Відповідно до п.п. «а» 1.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПК України.
У разі наявності дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.
Різниці, що виникають у разі формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) та списання безнадійної заборгованості визначено положеннями ст. 139 ПК України.
Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України.
Абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Отже, сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається юридичною особою - кредитором у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «107». При цьому, фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.
Станом на 28 травня 2026 року заперечення щодо списання суми заборгованості у розмірі 20 190 грн 76 коп., визнаної рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2021 року по справі № 569/12391/21 як такої, щодо якої минув строк позовної давності від відповідача ОСОБА_1 не надходило.
Так, 28 травня 2026 року ТОВ «Рівнетеплоенерго» комісійно прийняте рішення про списання саме відмовленої до стягнення суми боргу у сумі 20 190 грн 76 коп., визнаної рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2021 року по справі № 569/12391/21 як такої щодо якої минув строк позовної давності.
Отже, позивачем, ТОВ «Рівнетеплоенерго» чітко визначено, що сума боргу списана саме щодо відмовленої до примусового стягнення заборгованості у сумі 20 190 грн 76 коп., визнаної рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2021 року по справі № 569/12391/21 як такої, щодо якої минув строк позовної давності.
Прощення суми боргу згідно виконавчого листа, виданого 21 жовтня 2021 року Рівненським міським судом Рівненської області у справі № 569/12391/21 позивачем, ТОВ «Рівнетеплоенерго» не здійснювалось, а виконавчий документ підлягає виконанню.
Отже, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отже, обставини, на які посилається представник ОСОБА_1 , адвокат Кхатер Ф.Е., як на підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не свідчать, що виконавчий лист видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий лист було видано у відповідності до норм цивільного процесуального закону, на підставі рішення, яке набрало законної сили і підлягало примусовому виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258 - 261, 263, 352 - 354, 432 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Кхатера Фаді Еліаса про визнання виконавчого листа № 569/12391/21, виданого 21 жовтня 2021 року таким, що не підлягає виконанню, по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Заявник - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», місцезнаходження: 33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008.
Повне судове рішення складено 13.08.2026.
Суддя Н. Г. Кучина
Судове рішення № 138947384, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 11.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 569/12391/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: