Рішення № 138946869, 11.08.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5158/26

Провадження № 2-а/552/89/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.

При секретарі Дмитриченковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Полтави надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста, про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ПТ №00019556 за ч.3 ст.122 КУпАП та закриття провадження в адміністративній справі. В постанові зазначено, що 25.03.2026 року о 11 год. 04 хв. транспортним засобом KIA SPORTAGE (д.н.з. НОМЕР_1 ) начебто здійснено зупинку на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 17, чим порушено вимоги підпункту «г» пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306. Постанова серії ПТ № 00019556 від 20.04.2026 року отримана 09.06.2026 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження. Постанову вважає протиправною, винесеною безпідставно та з істотним порушенням його прав, оскільки не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Враховуючи викладене, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПТ №00019556 за ч.3 ст.122 КУпАП та закрити провадження в адміністративній справі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином, направив до суду відзив, у якому зазначив про необґрунтованість позову.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XIIпередбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В постанові серії ПТ №00019556 від 20.04.2026 року вказано, що 25.03.2026 року о 11 год. 04 хв. по вулиці Соборності, 17 здійснено зупинку транспортного засобу легкового автомобіля: KIA SPORTAGE (д.н.з. НОМЕР_1 ) «зупинка ближче 10 метрів від пішохідного переходу», п.15.9 «г» Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В ст.74 КАС України закріплено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі норм статей 72,74,77 КАС України, суд вважає, що доказами правопорушення можуть бути лише ті, що зазначені інспектором в Постанові серії ПТ №00019556 від 20.04.2026 року.

В постанові серії №00019556 від 20.04.2026 року зазначено, що «Фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу ПАК «Інспектор».

З роз`яснень відповідача ПАК «Інспектор» це програмно-апаратний комплекс «Інспектор» відноситься до засобу вимірювальної техніки із заводським номером 24334524702707, який пройшов стандартизацію відповідно до Закону України "Про стандартизацію", що підтверджується: сертифікатом відповідності, сертифікатом перевірки типу, що автоматично визначає координати місця фіксації.

Верховний Суд у Постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Суд вважає, оскільки відповідачем стверджується, що здійснювалася фотозйомка та/або відеозапис адміністративного правопорушення, а сама по собі постанова не є доказом по справі, то зазначення в постанові доказів пристроїв, з номером та датою повірки, які фіксували правопорушення, які вимірювали відстань - є обов`язковими.

В постанові серії №00019556 від 20.04.2026 року не вказаний заводський номер засобу вимірювальної техніки, а лише вказано - програмно-апаратний комплекс «Інспектор», тому, відповідач не надав доказів фіксування правопорушення, що підтверджують відстань між транспортним засобом та пішохідним переходом.

Зазначення відповідачем у відзиві заводського номеру пристрою 24334524702707 та фіксації правопорушення за допомогою світловіддалеміра лазерного "Bosh" GLM-40, не може визнаватись фіксацією правопорушення у встановленому законом порядку.

Твердження позивача, що транспортний засіб KIA SPORTAGE (д.н.з. НОМЕР_1 ) перебував більше ніж за 10 метрів від пішохідного переходу, не спростоване відповідачем.

Також суд погоджується з позицією позивача, що законодавець розмежовує поняття «зупинка» та «стоянка», а їх підміна є неприпустимою, про що висловлена правова позиція Верховним Судом у Постанові від 04 листопада 2024 року у справі №643/9869/20, де вказано, що поняття «вимушена зупинка», «зупинка», «стоянка», викладені в п. 1.10 ПДР, не тотожні, а є абсолютно відмінними та альтернативними видами припинення руху транспортного засобу.

Крім того, як вірно зазначив позивач, диспозиція ч.3 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за «порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху».

Всупереч нормі ч.3 ст.122 КУпАП, відповідач в фабулі адміністративного звинувачення, що викладена в постанові серії ПТ №00019556 від 20.04.2026 року, зазначив суть порушення: «зупинка ближче 10 метрів від пішохідного переходу з обох боків».

Суд вважає, що фабула адміністративного звинувачення в постанові не відповідає змісту диспозиції ч.3 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) «Малофєєва проти Росії» («Malafeyevaу Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinу.Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

На необхідності застосування принципу презумпції невинуватості в справах про адміністративні правопорушення наголосив Верховний Суд в п. 39 Постанови від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, зазначивши, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

В позовній заяві позивач зазначає, що при винесенні постанови, відповідачем не було дотримано вимог статей 251,280 КУпАП.

Суд погоджується з таким твердженням, оскільки інспектором не надані належні та допустимі докази адміністративного правопорушення, не встановлені події та встановлена вина особи.

Тобто, відповідачем порушені вимоги статті 280 КУпАП, якою передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що постанова серії ПТ №00019556 від 20.04.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 680 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КпАП України винесена незаконно та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Всі інші доводи сторін не можуть вплинути на результат розгляду справи.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 139 КАС України.

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень - Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі ст.ст.1, 7, 247, 268, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста, про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження задовольнити.

Поновити пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Постанову серії ПТ № 00019556 від 20 квітня 2026 року, складену головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Кулішом О.М. про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень - Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач Інспекція по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста, місце знаходження: 36040, м. Полтава, вул. Героїв України, 28, код в ЄДРПОУ 21044556.

Повний текст рішення складено 11.08.2026 року.

Головуючий суддя Турченко Т.В.