Рішення № 138946682, 07.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1904/26

Провадження № 2/373/1585/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

за участі секретаря судових засідань Герасько К.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітао» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Кукса К.О. звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 278889782 від 13.06.2024 у розмірі 19410,00 грн, судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.06.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 278889782, за умовами якого відповідачу був наданий кредит у загальному розмірі 6000,00 грн. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

01.10.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/2, за умовами якого останнє набуло права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

На підставі договору факторингу № 30/0925-01, укладеного 30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал», позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 278889782 від 13.06.2024.

Відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися, внаслідок чого станом на день формування позовної заяви утворилася заборгованість у розмірі 19410,00 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 6000,00 грн, заборгованості за процетами - 13410,00 грн, заборгованості за штрафними санкціями - 3000,00 грн.

Ухвалою судді від 04.06.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до приписів ст. 128, 130, 131 ЦПК України, зокрема, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.

13.06.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 278889782, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у загальному розмірі 6000,00 грн з кінцевою датою повернення до 13.07.2029, зі сплатою процентів у розмірі 1,5% у день від суми залишку кредиту (п. 2.1, 7.3, 8.3 договору).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Як вбачається із п. 5.1 договору, кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором..

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів представником позивача подано копії платіжних доручень № 1f3f960f-82d4-40f2-8a14-4a2b0a493d12 від 13.06.2024, № c7f9cc7c-f3f0-4471-8ad1-cdc95ba731f2 від 13.06.2024, № c45ceced-eaeb-4263-8420-ced1b41dc9cb від 13.06.2024, з яких вбачається, що 13.06.2024 на карту № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , були перераховані грошові кошти трьома трансакціями на суми 1500,00 грн, 2500,00 грн, 2000,00 грн.

Також на підтвердження перерахування коштів за вказаним кредитним договором представником позивача подано копії інформаційних довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 02.10.2025.

Із наданої на виконання ухвали суду відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 26.06.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 .

Із виписки про рух коштів по вказаній картці вбачається, що 13.06.2024 на карту були зараховані кошти у загальному розмірі 6000,00 грн (трьома трансакціями на суми 1500,00 грн, 2500,00 грн, 2000,00 грн).

Зі складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 01.10.2024 складає 11940,00 грн, з яких 6000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 5940,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Із вказаного розрахунку вбачається, що відповідачем частково погашена заборгованість за процентами за користування кредитом у загальному розмірі 3960,00 грн: 27.06.2024 - 1170,00 грн, 27.07.2024 -2790,00 грн.

01.10.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/2, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників, у тому числі і до відповідача за кредитним договором № 278889782 від 13.06.2024.

До позову додані копії витягу з реєстру вимоги від 01.10.2024, акту прийому-передачі реєстру боржників від 01.10.2024, інформаційної довідки № 2503 від 14.07.2025 про сплату фінансування за договором факторингу.

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 30/0925-01, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

До позову додані копії реєстру прав вимоги № 1 від 30.09.2025, акту прийому-передачі реєстру прав вимоги № 1 від 30.09.2025, платіжної інструкції № 636 від 06.10.2025.

Зі складеного ТОВ «Таліон Плюс» розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 23.12.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 19410,00 грн, з яких: 6000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 13410,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Означені докази суд уважає допустимими, належними та достовірними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд, аналізуючи зібрані письмові докази в їх сукупності, дійшов висновку, що 13.06.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений кредитний договір № 278889782, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у загальному розмірі 6000,00 грн. Договір укладався дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідач, частково сплачуючи заборгованість за кредитним договором, засвідчив свою обізнаність та погодження з його істотним умовами.

22.11.2023 було прийнято Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023. Вказаним Законом внесено зміни та доповнення до Закону України № 1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст.8 Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Кредитний договір № 278889782 був укладений 13.06.2024, тобто після набрання чинності вказаним законом

Розмір нарахованих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» за вказаним кредитним договором процентів за ставкою 1,5% у день не відповідає вимогам зазначених вище законодавчих норм.

Судом у відповідності до вимог вищезазначеного закону та в межах строку, протягом якого здійснено нарахування процентів первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс», в межах строку кредитування, визначено суму заборгованості за процентами за період із 13.06.2024 до 23.12.2024 у розмірі 11640,00 грн (6000,00 грн : 100% х 1% х 194 днів).

Враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості за процентами на суму 3960,00 грн (27.06.2024 на суму 1170,00 грн, 27.07.2024 на суму 2790,00 грн) стягненню із відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 7680,00 грн.

Оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 278889782 від 13.06.2024 у розмірі 13680,00 грн, з яких: 6000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 7680,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, задовольняючи позовні вимоги в розмірі 13680,00 грн (70,48% від ціни позову), стягує з відповідача судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1876,46 грн (2662,40: 100% х 70,48%).

Відповідно ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст. 15 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були подані наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; копію додаткової угоди № 25771389321 від 21.01.2026 до вказаного договору про надання правничої допомоги; копію акту прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від.26.08.2010; копію довіреності від 12.02.2026.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), «Двойних проти України» (заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі № 756/2114/17 від 13.02.2019, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого адвокатом часу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн, що узгоджується з принципом розумності та об`єктивності.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 278889782 від 13.06.2024 у розмірі 13680,00 грн (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 1876,46 грн (одна тисяча вісімсот сімдесят шість гривень 46 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 43541163;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ