Рішення № 138946042, 10.08.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 278/726/26

Провадження № 2/272/607/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області складі:

головуючого судді - Волкова І.М.

за участю секретаря судових засідань Шмикової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Андрушівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 278/726/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Бізнес позика» -Мовчан В.В. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500446-КС-008 у сумі 25170,40 грн, також просив стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн., що сплачений при подачі позову.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 14.04.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №500446-КС-008 про надання кредиту в сумі 11000,00 грн строком 16 тижнів під 1% зі сплатою комісії за видачу кредиту - 2200,00 грн. Договір укладено, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, а лише частково сплатила кошти, відтак у боржника станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 500446-КС-008 про надання кредиту, в розмірі 25170,40 грн, що складається з:

-суми прострочених платежів по тілу кредиту- 10810,00 грн;

-суми прострочених платежів по процентах - 9080,40 грн;

-суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5280,00 грн.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 28.03.2026 відкрито провадження у справі №296/6965/26 та постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» первинні бухгалтерські документи щодо кредитного договору №500446-КС-008.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлена про розгляд цієї справи судом.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

14.04.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №500446-КС-008 про надання кредиту в сумі 11000,00 грн строком 16 тижнів під 1% зі сплатою комісії за видачу кредиту - 2200,00 грн. в електронній формі.

Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання споживчих кредитів.

Строк дії кредиту - 16 тижнів, плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 % за кожен день користування Кредитом ( п.2.3, 2.4, 2.8 Договору).

Також сторони погодили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватися і застосовуватиметься занижена процентна ставка - 0,92% в день. Орієнтовна загальна вартість кредиту склала 22378,15 грн.

Договір №500446-КС-008 підписаний ОСОБА_1 14.04.2025 електронним цифровим підписом - UA-9927.

Також надано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виписку за договором б/н за період з 14.04.2025 по 04.08.2025 з якої вбачається, що 26.03.2025 на банківську карту № НОМЕР_1 позивачки було зараховано переказ на 11000,00 грн., від ТОВ БІЗПОЗИКА

Оскільки Старовойтова Г.Ю., належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, лише частково погасила заборгованість, станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 500446-КС-008 про надання кредиту, в розмірі 25170,40 грн, що складається з:

-суми прострочених платежів по тілу кредиту- 10810,00 грн;

-суми прострочених платежів по процентах - 9080,40 грн;

-суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5280,00 грн.

Застосоване законодавство.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

За приписами ч. 1, 2ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Частинами 1, 2 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд доходить висновку про укладеність договору про споживчий кредит №№500446-КС-008 від 14.04.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 .

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, суд встановив, що ОСОБА_1 , належним чином не виконала свої зобов`язання за кредитним договором №№500446-КС-008 від 14.04.2025, внаслідок чого станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 25170,40 грн, що складається з:

-суми прострочених платежів по тілу кредиту- 10810,00 грн;

-суми прострочених платежів по процентах - 9080,40 грн;

-суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5280,00 грн.

Щодо стягнення відстоків нарахованих за ст.625 ЦК України в сумі 5280,00 грн .

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України в розмірі 5280,00 грн.

Враховуючи наведене, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином суд приймає рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 19890,00 грн:

-суми прострочених платежів по тілу кредиту- 10810,00 грн;

-суми прострочених платежів по процентах - 9080,40 грн;

Щодо судових витрат

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив 2662,40 грн судового збору про що свідчить платіжна інструкція № 3683 від 11.02.2026, які зараховано до спеціального фонду державного бюджету України.

Оскільки суд задовільнив позов частково з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2103,83 грн, що пропорційно задоволених вимог ( 19890,40 грн: 25170,40 грн=79,02% х 2662,40 грн=2103,83 грн).

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію», пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", код ЄДРПОУ: 41084239 заборгованість за договором № 500446-КС-008 про надання кредиту від 14.04.2025 у розмірі 19 890,40 грн. (дев`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто гривень 40 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", код ЄДРПОУ: 41084239 судовий збір в розмірі 2 103,83 грн. понесені позивачем на сплату судового збору.

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 13.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" місце знаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411, ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Суддя:І. М. Волков