Рішення № 138945991, 13.08.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1092/26

провадження № 2/166/717/26

категорія: 38

РІШЕННЯ

іменем України

13 серпня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Cвистун О.М., за участю секретаря Заєць Н.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Директор ТОВ "Фінпром Маркет" Гедзь О.В. звернулася у суд із даним позовом, який мотивує тим, що 21 липня 2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71945996 (далі Кредитний договір), за умовами якого кредитодавець надав відповідачеві грошові кошти у розмірі 6500 грн на строк 30 днів (з 21.07.2025 по 19.08.2025) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,35%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 975 грн. У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Кредитодавець на виконання умов Кредитного договору передав відповідачу у власність грошові кошти у розмірі 6500 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 за посередництва АТ "Таскомбанк".

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Кредитним договором не виконує, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 5500 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу.

25 лютого 2026 року ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром Маркет" уклали договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останнє набуло право вимоги до боржників, в тому числі за Кредитним договором.

Відповідно до реєстру прав вимог № 4 від 22.04.2026 до договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 позивач набув права вимоги до відповідача в сумі 5500 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу.

Просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5500 грн, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2026 справу прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено судовий розгляд на 30 липня 2026 року, встановлено відповідачеві строк для подання відзиву.

Ухвалою від 30.07.2026 відкладено судовий розгляд на 13 серпня 2026 року.

Поштові відправлення із копією ухвали від 01.07.2026, надіслані за зареєстрованим місцем проживання відповідача, двічі повернуто до суду неврученими через відсутність адресата за вказаною адресою.

За наведних обставин, суд уважає, що за правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачу вручена ухвала від 01.07.2026, якою встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, у зв`язку з чим суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує спір за наявними матеріалами.

Позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд установив, що 21 липня 2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 54851.За умовами Кредитного договору ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 6500 гривень (пп. 2.2.1 Кредитного договору) строком на 30 днів (пп. 2.2.2 Кредитного договору) зі сплатою позичальником відсотків за процентною ставкою 0,350% в день (пп. 2.2.3 Кредитного договору) та комісії за надання кредиту в розмірі 15% від суми кредиту, що в грошовому виразі складає 975 грн (пп. 2.2.4 Кредитного договору).

ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" на виконання умов Кредитного договору 21 липня 2025 року надало відповідачу кредит у сумі 6500 грн, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_2 , указану відповідачем у реквізитах до Кредитного договору, що підтверджується копією квитанції АТ "Таскомбанк" від 21.07.2025.

Відповідно до наведеного директором ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" розрахунком заборгованості за Кредитним договором ОСОБА_1 19 серпня 2026 року здійснив 1 платіж на суму 1000 грн в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договору. Водночас, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" не здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитом, комісії за видачу кредиту та пені за неналежне виконання відповідачем свої зобов`язань.

Між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром Маркет" 25 лютого 2026 року укладено договір факторингу № 25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за грошові кошти відступає ТОВ "Фінпром Маркет" права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі прав вимог.

Відповідно до реєстру прав вимог № 4 від 22.04.2026 до договору факторингу № 25/02/26 ТОВ "Фінпром Маркет" набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором в сумі 5500 грн, яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Кредитним договором після переходу до нього права вимоги відповідач не здійснив жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з договору позики.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи викладене, надаючи оцінки наданим у справі доказам у їх сукупності, встановивши укладення між первісним кредитором та відповідачем Кредитного договору, факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 6500 грн, з яких відповідачем повернуто первісному кредитору 1000 грн, перехід права вимоги до позивача за Кредитним договором, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача у користь позивача заборгованості за Кредитним договором у 5500 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн суд зазначає таке.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, укладений між ТОВ "Фінпром Маркет" та адвокатом Ткаченко Ю.О.; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03.04.2018; витяг з акту № 11ФП від 16.03.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, відповідно до якого адвокат Ткаченко Ю.О. надала правову допомогу ТОВ "Фінпром Маркет" щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за Кредитним договором на загальну суму 4500 грн; платіжну інструкцію № 579946020.1 від 25.03.2026, відповідно до якого позивачем перераховано 207000 грн на рахунок адвоката Ткаченко Ю.О. в рахунок оплати згідно акту № 11ФП приймання наданої правничої допомоги від 16.03.2026 за договором про надання правничої допомоги № 25-08/25ФП від 25.08.2025.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, ціну позову в розмірі 5500 грн та те, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 2500 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн, загалом 5162 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71945996 від 21 липня 2025 року в розмірі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору та 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", код ЄДРПОУ 43311346, юридична адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204;

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун