Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер 205/9556/26
Номер провадження 1-в/205/310/26
Справа №205/9556/26
Провадження №1-в/205/310/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року Новокодацький районний суд
міста Дніпра
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
представника ДВК №89 - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в режимі відео конференції, в м.Дніпро, подання начальника ДУ «Дніпровська виправна колонія №89» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 на підставі ст.81 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
У провадження Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшло подання начальника ДУ «Дніпровська виправна колонія №89» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від подальшого відбування покарання на підставі ст.81 КК України. Мотивуючи подання, начальник установи зазначає, що ОСОБА_6 відбуває покарання за вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 16.01.2024 року, яким його засуджено за ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2025 року, зазначений вище вирок змінено, пом`якшено покарання із застосуванням ст.69 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. За час відбування покарання, засуджений ОСОБА_6 зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, тому до нього може бути застосована ст.81 КК України про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник подання підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити та звільнити засудженого від подальшого відбування покарання умовно-достроково.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання посилаючись на те, що ОСОБА_6 засуджений за вчинення тяжкого злочину, раніше неодноразово засуджений, звільнявся від відбування покарання з іспитовим строком, а також умовно-достроково та вчиняв нові злочини як в період іспитового строку, так і в період умовно-дострокового звільнення, що робить умовно-дострокове звільнення недоцільним.
Представник ДВК №89 в судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити.
Вислухавши думку прокурора, засудженого ОСОБА_6 , його захисника та представника ДВК №89, а також дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.
Так, згідно п.2 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини 1 статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 з 09 грудня 2025 року відбуває покарання в ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)», призначене вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 16.01.2024 року, яким його засуджено за ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2025 року, зазначений вище вирок змінено, пом`якшено покарання із застосуванням ст.69 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку та ставлення до праці за весь час відбування покарання, у тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, за змістом статті 81 КК України, є правом, а не обов`язком суду.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і довела це своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміни не відбутої частини покарання більш м`яким» № 2 від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого протягом всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
У відповідності до положень пункту 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з`ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо долучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
Як вбачається з матеріалів особової справи ОСОБА_6 , останній засуджений 16.01.2024 року вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя за ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2025 року, зазначений вище вирок змінено, пом`якшено покарання із застосуванням ст.69 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Як вбачається з характеристики, наданої засудженому ОСОБА_6 , останній виправною установою характеризується позитивно, має три заохочення правами начальника установи за сумлінну поведінку та ставлення до праці. На заходи виховного характеру реагує своєчасно. Серед засуджених не конфліктний. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, на критику у свою адресу реагує адекватно. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд.
В той же час суд звертає увагу на те, що за змістом п.1 ч.1 ст.9 КВК України, неухильне додержання правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов`язком засудженого і виконання даного обов`язку є лише одним з критеріїв, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.
Таким чином, на думку суду, сам факт того, що засуджений виконує свої прямі обов`язки та не має претензій з боку працівників установи, свідчить лише про те, що останній виконує їх на підставі закону, оскільки це є прямим обов`язком всіх засуджених, а умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально виконавчого законодавства, має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, каяття у скоєному злочині, а в конкретному випадку наявні лише формально-юридичні підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Згідно з частиною першою статті 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Сумлінна поведінка це не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає в стримуванні від порушень режиму відбування покарання, правил внутрішнього розпорядку, а й активна форма його поведінки: активна участь в суспільному житті, сумлінне виконання громадських доручень, підвищення свого загальноосвітнього рівня, гарна поведінка в побуті, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин.
Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти постійну свідому участь в суспільно-корисній праці, систематичне виконання і перевиконання виробничих завдань, якість виконання роботи, відсутність трудових порушень, прогулів, відмов від роботи, додержання правил охорони праці й техніки безпеки.
Матеріали особової справи дійсно відображають позитивні зміни у поведінці засудженого, однак, беручи до уваги, те що ОСОБА_6 засуджений за ст.185 ч.4 КК України, яка є тяжким злочином, раніше також був неодноразово засуджений, звільнявся від відбування покарання з іспитовим строком, а також умовно-достроково та вчиняв нові злочини як в період іспитового строку, так і в період умовно-дострокового звільнення, на думку суду, зміст вищезазначених матеріалів не свідчить, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 16.01.2024 року.
Бездоганна поведінка засудженого, його сумлінне ставлення до праці не є формальними підставами для прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, натомість, вони підлягають оцінці судом в контексті оцінки внутрішнього ставлення засудженого до вчиненого ним діяння, за яке він засуджений і відбуває покарання.
Натомість, бездоганна поведінка і сумлінне ставлення до праці не можуть розглядатися як єдині і самодостатні підстави для прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, оскільки така поведінка, відповідно до вимог ч.3 ст.107 КВК України є обов`язком засуджених, виконання яких є обов`язковим.
Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 .
На підставі викладеного та керуючись ст.81 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні подання начальника ДУ «Дніпровська виправна колонія №89» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 на підставі ст.81 КК України -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той же строк, з дня отримання її копії.
Головуючий: ОСОБА_1
Судове рішення № 138945195, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 06.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 205/9556/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: