Рішення № 138945099, 07.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1982/26

Провадження № 2/0203/1711/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Шовкопляса М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі в залі суду у загальному провадженні цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, третя особа нотаріус Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Литвишко Вікторія Миколаївна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач звернулася з зазначеним позовом, пред`явленим до Маріупольської міської ради на предмет визнання за нею в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, на якій розташований цей будинок, загальною площею 0,0554 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1412300000:03:018:0069.

В обґрунтування вимог посилалась на те, що її мати ОСОБА_2 , яка проживала і була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте свідоцтво про смерть позивачка змогла отримати лише після встановлення фату смерті за рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2024 року, після чого 03 березня 2025 року звернулася до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори щодо оформлення спадщини за законом, до складу якої увійшли будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка під ним з кадастровим номером 1412300000:03:018:0069. Вказаний будинок належав на праві власності чоловіку спадкодавця ОСОБА_2 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності від 05 травня 1989 року, зареєстрованого в КП «МБТІ-Маріупольська нерухомість» 10 травня 1989 року за реєстровим № 34078, а земельна ділянка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 143078, виданого Маріупольським міським управлінням земельних ресурсів 01 лютого 2005 року. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і в Третій Маріупольській державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу № 385/2013, проте свідоцтва про право на спадщину видані не були, проте позивачка разом із матір`ю ОСОБА_2 та братом ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , подавали заяви в рамках спадкової справи № 385/2013 відносно спадщини ОСОБА_3 , зокрема, позивачка з братом відмовились від прийняття спадщини після батька ОСОБА_3 на користь матері ОСОБА_2 , а тому спадщину після батька ОСОБА_3 повністю прийняла мати ОСОБА_2 і все зазначене вище майно належало їй на день її смерті. Разом з тим, внаслідок окупації міста Маріуполя, інформацію про коло спадкоємців після батька отримати неможливо, про що надана відповідь 27 березня 2025 року Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України, через що позивачка позбавлена можливості оформити своєї спадкові права, як єдина спадкоємиця, після матері, оскільки нотаріусом позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, тому вона змушена звернутися до суду з цим позовом.

З відкриттям загального позовного провадження за ухвалою суду від 05 березня 2026 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень, проте з потребою у витребуванні від нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори належним чином завіреної копії спадкової справи, заведеної після ОСОБА_2 .

Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; повідомивши в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» у заяві від 23 березня 2026 року про те, що право подання відзиву не користуватимуться та проти позовних вимог не заперечують.

Третя особа, отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі пояснень не подавала та на виконання вимог ухвали від 05 березня 2026 року надала засвідчену копію спадкової справи після ОСОБА_2 .

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 16 квітня 2026 року закрите підготовче провадження у зазначеній цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві клопотала та в окремому клопотанні від 22 лютого 2026 року просила про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не уповноважив та у заяві від 23 березня 2026 року клопотав про розгляд справи у відсутності представника, не заперечуючи проти задоволення позовних вимог.

Третя особа, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула та у поданій 08 квітня 2026 року заяві клопотала про розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами із повним задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що за даними свідоцтва про народження, виданого 24 червня 1968 року Бюро ЗАГС виконкому Іллічівської райради депутатів трудящих міста Жданів Донецької області, серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.17, 61-62).

В подальшому ОСОБА_5 після укладення 30 вересня 1988 року шлюбу з ОСОБА_6 взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.18), а після укладення 26 серпня 2005 року шлюбу з ОСОБА_8 взяла прізвище чоловіка та змінила на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Жовтневим відділом РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області від 26 серпня 2005 року серії НОМЕР_2 (а.с.19) та узгоджується з даними повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 03 березня 2025 року (а.с.63-64).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 74 років у м. Маріуполі, про що Іллічівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області 08 січня 2013 року вчинено актовий запис № 36 та видано свідоцтво серії НОМЕР_3 (а.с.15).

ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 53 років в селі Федорівка Володарського району Донецької області, про що виконавчим комітетом Зеленоярської сільської ради Володарського району Донецької області 16 грудня 2015 року вчинено актовий запис № 14 та видано свідоцтво серії НОМЕР_4 (а.с.16, 85-86).

ОСОБА_3 за життя належали на праві власності:

- житловий будинок АДРЕСА_1 (загальною площею 65,6 кв.м., житловою 41,8 кв.м.) на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівництво, виданого Ждановський міським відділом комунального господарства від 05 травня 1989 року № 401, про що зроблено реєстраційний напис від 1 травня 1989 року та внесено до реєстраційної книги за реєстраційним № 34078, про що до матеріалів справи додані власне копії вказаного свідоцтва, реєстраційного напису, технічного паспорту, виписка з рішення виконкому Ілічівської районного ради народних депутатів № 205 від 26 квітня 1989 року (а.с.22-27), та що повністю узгоджується з даними відповіді ККП «Міське бюро технічної інвентаризації Маріупольська нерухомість» від 04 березня 2025 року за вих. № 438, 437 (а.с.21, 79);

- земельна ділянка площею 0, 0554 га у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1412300000:03:018:0069 та цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ДН № 143078, що виданий на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 15 вересня 2004 року № 371/3 та що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07 березня 2025 року (а.с.88, 89-90).

За життя ОСОБА_3 заповіту не склав та після нього 17 червня 2013 року заведена спадкова справа №385/2013, що підтверджується даними витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, за якими свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років у м. Маріуполі, що встановлено рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/10704/24 (провадження № 2-о/344/302/24) від 25 липня 2024 року, що набрало законної сили 29 серпня 2024 року (а.с.67-69), на підставі чого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11 вересня 2024 року вчинено актовий запис № 29 та видано свідоцтво серії НОМЕР_5 (а.с.14).

За життя ОСОБА_2 заповіт не склала, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 21 березня 2025 року (а.с.83).

03 березня 2025 року позивачка подала до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після матері ОСОБА_2 (а.с.57).

28 листопада 2025 року позивачка подала нотаріусу заяву про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після матері ОСОБА_2 на будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 (а.с.93), а 16 лютого 2026 року заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману частину пенсії матері в сумі 4271,45 грн. (а.с.96-зворот).

Постановою нотаріуса від 28 листопада 2025 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після матері на будинок та на земельну ділянку з тих підстав, що територія Маріупольського району Донецької області з 05 березня 2022 року відноситься до тимчасово окупованих територій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Мінюсті 11 березня 2025 року № 380/43786, витребувати інформацію про коло спадкоємців, які прийняли спадщину після ОСОБА_3 немає неможливості (а.с.94-95).

За даними відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 10447/11256-27-25/15.1 від 27 березня 2025 року, відповідно до наказу Мінюсту від 08 травня 2023 року № 1705/5 «Про реорганізацію деяких державних нотаріальних контор Донецької області» Третя маріупольська державна нотаріальна контора приєднана до Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори з перейменуванням в Першу маріупольську державну нотаріальну контору. Наказом міжрегіонального управління до особливого розпорядження оголошено простій Першій маріупольській державній нотаріальній конторі. Документи нотаріального діловодства та архіву, в тому числі, спадкової справи № 385/2013 до спадщини ОСОБА_3 , до правонаступника або Донецького обласного державного нотаріального архіву не передані, встановити їх місцезнаходження та стан збереження наразі неможливо.

Разом з тим, 16 лютого 2026 року державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Литвишко В.М. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 5-90, на недоотриману частину пенсії в сумі 4271,00 грн. (а.с.103).

Відповідно до вимог ст. 25 ч. 4 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи (ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1273 ЦК України).

Пунктом 20 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.

Положення абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини", а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки спадкоємиця ОСОБА_2 померла під час окупації у місті Маріуполі ІНФОРМАЦІЯ_1 і державна реєстрація смерті здійснена на підставі рішення суду лише 11 вересня 2024 року, то позивач, подавши заяву про прийняття спадщини нотаріусу 03 березня 2025 року, дотрималась визначеного п.20 Прикінцевих та Перехідних положень та ст. 1270 ЦК України строку подання заяви про прийняття спадщини у шість місяців з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.

Також, приймаючи до уваги встановлені обставини перебування батьків позивачки у шлюбі до смерті батька ОСОБА_3 , належність йому на день його смерті будинку АДРЕСА_1 з часу його побудови у 1966-1967 роках (а.с. 27) і зареєстроване місце проживання там же матері позивачки ОСОБА_2 з 12 грудня 1967 року по день її смерті, переконливо свідчать про те, що спадщину після ОСОБА_3 прийняла щонайменше його дружина ОСОБА_2 , а інших обставин прийняття спадщини іншими спадкоємцями, зокрема, дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не встановлено і та обставина, що після ОСОБА_4 щонайменше спадщина оформлювалась його спадкоємцями, серед яких сестра позивачка відсутня, і до складу якої не увійшли ні будинок, ні земельна ділянка, що належали батьку, свідчать про те, що син - ОСОБА_4 у колі спадкоємців після батька відсутній.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що все спадкове майно після ОСОБА_3 , прийняла ОСОБА_2 в силу ч.3 ст. 1268 ЦК України, та після неї єдиним спадкоємцем за законом, який в силу ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, п.20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України прийняв спадщину є позивачка, проте, перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку позивачу, який своєю постановою відмовив у вчиненні відповідної нотаріальної дії, є відсутність можливості отримати дані спадкової справи після ОСОБА_3 , що втрачена нотаріальною конторою внаслідок збройної агресії рф проти України та окупацією у 2022 році м. Маріуполя Донецької області.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п.п. 3.1, 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я позивача не може бути проведена на загальних підставах, які зазначені у Законі України «Про нотаріат», у зв`язку з чим суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок, загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, на якій розташований цей будинок, загальною площею 0,0554 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1412300000:03:018:0069.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 206, 209, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, третя особа нотаріус Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Литвишко Вікторія Миколаївна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, на якій розташований цей будинок, загальною площею 0,0554 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1412300000:03:018:0069.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 07 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Колесніченко