Ухвала суду № 138945065, 06.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2974/26

Провадження № 2-о/0203/82/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дніпровська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрального районного суду міста Дніпра перебуває вищезазначена цивільна справа.

В призначене судове засідання заявниця та її представник не з`явились. В наданій заяві представник заявниці просив відкласти розгляд справи в зв`язку із необхідністю відрядження в інше місто.

Заінтересована особа Дніпровська міська рада, явку свого представника також не забезпечила, про причини неявки не повідомила. Разом з цим, представником Дніпровської міської ради було подано заяву із запереченням проти заяви.

Враховуючи неявку останніх, не надання сторонами доказів щодо поважності їх неприбуття в судове засідання, суд визнав за можливе провести подальший розгляд за їх відсутності.

При цьому, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких наведено в ч.1 ст.315 ЦПК України.

Частиною 4 ст.315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений пі час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 року по справі №632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (див. постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі №205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі №520/19532/19 (провадження №61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі №554/10125/20 (провадження №61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі №759/12740/21 (провадження №61-126св22)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 року у справі №461/12525/15-ц (провадження №14-190цс20) вказано, що: «спадщина набуває статусу відумерлої саме після набуття чинності рішенням суду про визнання її такою, а право власності на зазначене майно набувається у територіальної громади з моменту реєстрації цього права за громадою. При цьому слід зауважити, що якщо спадкоємці повинні заявити про прийняття спадщини у строк шість місяців із часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України), то територіальна громада зобов`язана подати заяву про визнання спадщини відумерлою лише після спливу одного року із часу відкриття спадщини (ч.2 ст.1277 ЦК України).

… орган місцевого самоврядування не є спадкоємцем у справі та не залучається до спадкування. Однак у зв`язку з відсутністю інших спадкоємців у нього виникає цивільний інтерес на визнання спадщини відумерлою та отримання її у власність територіальної громади. Зазначене надає підстави місцевій раді звертатись до суду як із заявами про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження та у подальшому оформити своє право власності на таке майно, так і з належним позовами в порядку позовного провадження на захист свого інтересу».

Згідно поданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що в останній поставлено питання про встановлення факту її постійного проживання на час відкриття спадщини із померлим спадкодавцем - чоловіком ОСОБА_2 , що необхідно заявниці для реалізації прав спадкодавця та оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що інших спадкоємців після померлого чоловіка заявниці не має та вона є єдиним спадкоємцем за законом першої черги. Відомості про складання заповіту, про осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині відсутні.

Вказані обставини, з огляду на положення ст.1277 ЦК України можуть бути підставою для визнання спадщини відумерлою та її переходу у власність територіальної громади, в зв`язку із чим Дніпровська міська рада в даному випадку є належною заінтересованою особою.

Метою звернення заявниці до суду є встановлення факту її проживання разом із спадкодавцем на момент смерті, що має для неї юридичне значення та підтвердить її прав на спадкування в силу положень ч.3 ст.1268 ЦК України.

Після відкриття провадження по справі представником Дніпровської міської ради було подано заяву, згідно яких міська рада заперечує проти задоволення заяви та просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на недоведеність належними доказами викладених в заяві обставин та факту, які просить встановити заявниця.

Таким чином, оскільки між заявницею та Дніпровською міською радою, як особами, що мають право претендувати на спадщину після померлого спадкодавця ОСОБА_2 вбачається наявність спору про право, вказана обставина виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження та є передбаченою ч.4 ст.315 ЦПК України підставою для залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.4,5,258-260,293,315 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Дніпровська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залишити без розгляду.

Роз`яснити заявниці, що вона має право звернутись до суду за захистом своїх прав в порядку позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 06 серпня 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак