Ухвала суду № 138944963, 15.07.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7428/26

провадження № 2/208/5762/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Заводського відділу державної викоанвчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору Перша Кам`янська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду міста Кам`янського з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору Перша Кам`янська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна.

Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 24.06.2026 року позовну заяву було залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем отримано 07.07.2026 року, що підтверджується відомостями про вручення поштового відправлення № R068118947090.

Таким чином строк, до якого позивачу потрібно було усунути недоліки 13.07.2026 року включно.

10.07.2026 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ознайомившись із поданими документами, суддею встановлено, що позивачем не в повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, а саме: не зазначено стягувача (стягувачів) у виконавчих провадженнях, у межах яких накладено арешти, та не визначено їх процесуальний статус у справі.

У заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначив іншу особу як стягувача у відповідному виконавчому провадженні, однак не визначив її процесуального статусу у цій цивільній справі.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. При цьому зазначення особи як стягувача у виконавчому провадженні саме по собі не визначає її процесуального статусу у цивільній справі.

Таким чином, позивачу необхідно конкретно зазначити осіб, які є стягувачами у виконавчих провадженнях, у межах яких накладено арешти, та визначити їх процесуальний статус у цій цивільній справі відповідно до заявлених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (п.36).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свободне гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Зважаючи на викладені обставини та з огляду на те, що недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду про залишення позову без руху від 24.06.2026 року не усунуті у повному обсязі, суд вважає за потрібне позовну заяву відповідно ч.3 ст.185 ЦПК України повернути позивачу.

Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, а тому суд вважає за необхідне вказані обставини роз`яснити заявнику.

Керуючись ст. ст.131, 175,185,260-261, ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Заводського відділу державної викоанвчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору Перша Кам`янська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна - повернути заявнику з усіма доданими до неї додатками.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ч.7 ст.185 ЦПК України, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Суддя В.Г. Гречана