Рішення № 138944531, 06.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокуСправа №160/10708/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області від 08.04.2026 року №045650022397 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача зарахувати йому до його пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи з 01.08.2012 р. по 21.11.2012 р. на підприємстві ПАТ "Дніпроважмаш";

- зобов`язати відповідача зарахувати йому до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період роботи з 20.08.2015 р. по 03.08.2016 р. на підприємстві ПАТ "Дніпроважмаш";

- зобов`язати відповідача зарахувати йому до страхового стажу період проходження військової службі в лавах Радянської армії з 18.06.1992 р. по 10.01.1994 р. та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення до пенсійного органу з відповідною заявою, тобто з 30.03.2026 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 30.03.2026 він звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. За принципом екстериторіальності його заяву розглянуто Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області, за результатами чого рішенням від 08.04.2026 №045650022397 йому відмовлено у призначенні пенсії. Він не погоджується із зазначеним рішенням, вважає його протиправним та необґрунтованим, оскільки відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи у ПАТ "Дніпроважмаш" з 01.08.2012 по 21.11.2012 та з 20.08.2015 по 03.08.2016, а до страхового стажу - період проходження військової служби з 18.06.1992 по 10.01.1994. Щодо пільгового стажу зазначив, що згідно із записами трудової книжки у спірні періоди він працював машиністом крана на ливарно-механічному виробництві ПАТ "Дніпроважмаш". Характер та умови виконуваної роботи додатково підтверджуються довідкою про підтвердження наявного трудового стажу №77 від 17.07.2024, довідкою форми ОК-5 та відомостями про спеціальний стаж. При цьому у довідці №77 зазначено, що спірні періоди роботи відносяться до робіт за Списком №1. Також вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність у зазначеній довідці номера робочого місця та окремих реквізитів, оскільки наявність пільгового характеру роботи підтверджується сукупністю документів, у тому числі його трудовою книжкою та відомостями персоніфікованого обліку.

Крім того він посилається на те, що відповідач не здійснив необхідної перевірки достовірності поданих документів, зокрема не провів зустрічної перевірки, а відтак прийняв рішення без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання про призначення пенсії. Так, у 2025 році він вже звертався до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. За результатами її розгляду йому було відмовлено лише у зв`язку з недосягненням необхідного пенсійного віку, при цьому до страхового стажу було зараховано період військової служби, а пільговий стаж за Списком №1 визначено у розмірі 8 років. Тобто, у 2026 році відповідач без належного обґрунтування змінив свою позицію щодо тих самих обставин, не посилаючись на появу нових документів або зміну обставин, чим порушив принцип правової визначеності та послідовності дій суб`єкта владних повноважень. Щодо періоду військової служби зазначив, що він з 18.06.1992 по 10.01.1994 проходив строкову військову службу в Радянській армії, що підтверджується записами у трудовій книжці та військовим квитком. Відсутність у записі трудової книжки дати видачі військового квитка є недоліком її оформлення та не спростовує самого факту проходження ним військової служби у зазначений період. Відповідальність за правильність ведення трудової книжки покладається на роботодавця, а тому відповідні недоліки не можуть бути підставою для неврахування періоду військової служби до його страхового стажу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 01.05.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.

18.05.2026 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії довідки №26 від 22.04.2026 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів.

До суду 26.05.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із матеріалами пенсійної справи, в якому зазначено, що 30.03.2026 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. З урахуванням принципу екстериторіальності його заяву розглянуто Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області, за результатами чого прийнято рішення від 08.04.2026 №045650022397 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю пільгового стажу. На дату звернення вік позивача становив 51 рік 11 місяців 19 днів, а стаж роботи за Списком №1 - 6 років 11 місяців 6 днів. Щодо спірних періодів роботи у ПАТ "Дніпроважмаш" відповідач посилається на положення ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку застосування Списків №1 і №2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зазначаючи, що право на пільгове пенсійне забезпечення визначається на підставі чинних у відповідний період Списків, записів у трудовій книжці та документів, що підтверджують характер виконуваної роботи, умови праці та зайнятість повний робочий день. Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці необхідно, зокрема, надати виписку з наказу підприємства про проведення атестації відповідного робочого місця, а у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, - уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Так, позивачем було надано уточнюючу довідку №77 від 17.07.2024 року. Водночас у цій довідці наявні невідповідності щодо періодів роботи з 01.08.2012 по 21.11.2012 та з 20.08.2015 по 02.08.2016, оскільки у ній не зазначено номер робочого місця позивача, тоді як у матеріалах атестації робочих місць у переліку професій такі відомості містяться. Тобто, зазначена невідповідність не дає можливості визначити відповідність професії позивача Списку №1 та, відповідно, унеможливлює зарахування цих періодів до його пільгового стажу. Питання щодо можливості зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу може бути вирішене після отримання акту зустрічної перевірки. Щодо періоду проходження військової служби з 18.06.1992 по 10.01.1994 відповідач посилається на положення ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а також на вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Відповідно до пп."а" п.2.17 Інструкції, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162, записи про проходження військової служби вносяться до трудової книжки із зазначенням дати, номера та найменування відповідного документа. Проте, у записі трудової книжки позивача про проходження військової служби не зазначено дату видачі військового квитка. Крім того, у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 28.04.1992 відсутня дата зарахування позивача на військову службу. У зв`язку з чим, надані документи не дозволяють у повному обсязі підтвердити період проходження позивачем військової служби з 18.06.1992 по 10.01.1994. Таким чином, відповідач вважає, що рішення від 08.04.2026 №045650022397 прийнято правомірно та з урахуванням наявних у пенсійній справі документів, а відтак підстави для його скасування та задоволення позовної заяви відсутні повністю.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 30.03.2026 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

08.04.2026 року Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області розглянуто заяву позивача, за принципом екстериторіальності, та прийнято рішення №045650022397, яким відмовлено йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю пільгового стажу передбаченого п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Також в спірному рішенні зазначено, що стаж роботи за Списком №1 становить 6 років 11 місяців 6 днів. Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 р № 637 із змінами (далі - Порядок), для підтвердження періодів роботи на посадах, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників згідно із додатком №5 до даної постанови. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.08.2012 по 21.11.2012 та з 20.08.2015 по 03.08.2016 із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №77 від 17.07.2024. Так як, в довідці не зазначено номер робочого місця позивача, при цьому відповідно до матеріалів атестації робочих місць в переліку професій вказано такі відомості. Додатковий коментар: в наказі про результати атестації робочих місць від 14.01.2011 №11 не зазначено до якого виробництва належить. Враховуючи зазначене вище, визначення права на зарахування даних періодів роботи можливо провести після отримання акту зустрічної перевірки. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 18.02.1991, до страхового стажу не зараховано період проходження строкової військової служби з 18.06.1992 по 10.01.1994, оскільки в записі про період служби не вказано дату видачі військового квитка, чим порушено п.2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06. 1974 № 162. Крім того, відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 від 28.04.1992 відсутня дата про зарахування позивача на військову службу, що потребує додаткового уточнення.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 114 Закону України "Про пенсійне забезпечення страхування" від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

Частиною 1 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно із абз.1 п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.

Згідно із п.2 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до п.10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637.

Відповідно до положень ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі №439/1148/17, від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17, та від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17.

Як слідує з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 04.05.2012 року він у спірний період працював на наступних посадах:

- з 01.08.2012 по 21.11.2012 - машиніст крану (кранівник) 3 розряду плавильної дільниці ливарно-механічному виробництві тюбінгів №7 (запис №28-29);

- з 20.08.2015 - машиніст крану (кранівник) 4 розряду плавильної дільниці виробництва чавунних відливок у металургійному виробництві №03 (запис №31).

Крім того, у матеріалах справи міститься довідка від 17.07.2024 №77, видана Акціонерним товариством "Дніпроважмаш", якою підтверджено, що позивач працював повний робочий день у ливарно-механічному виробництві тюбінгів №07.

Згідно із зазначеною довідкою, у період з 01.08.2012 по 21.11.2012 позивач виконував роботу в особливо шкідливих умовах праці за професією машиніста крана (кранівника) плавильної дільниці, зайнятого на гарячих ділянках робіт, що передбачена Списком №1, розділом XI "Оброблення металу", підрозділом 5 "Литі професії з оброблення металу", пунктом "а" - робітники, позиція 11.5а. Підставою для віднесення зазначеної роботи до Списку №1 у довідці визначено постанову КМУ від 16.01.2003 №36. За вказаний період позивачем відпрацьовано 3 місяці 12 днів.

Також довідкою підтверджено, що у період з 20.08.2015 по 02.08.2016 позивач працював повний робочий день у металургійному виробництві №03 та виконував роботу в особливо шкідливих умовах праці за тією ж професією - машиніста крана (кранівника) плавильної дільниці, зайнятого на гарячих ділянках робіт, яка передбачена Списком №1, розділом XI "Оброблення металу", підрозділом 5 "Литі професії з оброблення металу", пунктом "а" - робітники, позиція 11.5а. Підставою також зазначено постанову Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. За цей період позивачем відпрацьовано 11 місяців 14 днів.

Таким чином, вказаною довідкою підприємства підтверджено як періоди роботи позивача, так і його зайнятість повний робочий день, характер виконуваної роботи, особливо шкідливі умови праці та віднесення відповідної професії до Списку №1.

Щодо відмови відповідача в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи позивача, підтверджених довідкою № 77 від 17.07.2024, через відсутність у ній номера робочого місця, суд зазначає наступне.

Так, постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Зазначеною постановою врегульовано порядок підтвердження трудового стажу саме за відсутності трудової книжки.

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок.

При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до п.4 постанови КМУ від 27.04.1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" (далі - постанова № 301) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Неточність у написанні деяких даних трудової книжки не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу в момент призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.12.2019 року у справі № 307/541/17.

Суд зазначає, що відомості у наданій позивачем довідці про підтвердження пільгового стажу повністю узгоджуються із записами його трудової книжки.

Крім того, позивачем було надано копії наказів про атестацію робочих місць, зокрема, і наказ із доданим до нього переліком робочих місць, виробництв, робіт професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Повноваженнями перевіряти обґрунтованість видачі уточнюючих довідок та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, наділені органи Пенсійного фонду України.

Вищенаведені обставини, за умови документального підтвердження і доведеності наявності у особи права на пенсійне забезпечення і дотримання ним процедури звернення за пенсією за віком, не може зумовлювати позбавлення особи такого права, яке набуто нею згідно з законодавством та гарантоване Конституцією і законами України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2021 року у справі № 487/68/17.

Оскільки записи трудової книжки уповній мірі узгоджуються з наданими довідками та наказами про атестацію робочих місць, станом на дату подання зави про призначення пенсії за віком позивач мав право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи надано оновлену довідку Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" від 22.04.2026 №26, якою підтверджено відомості, наведені у довідці від 17.07.2024 №77, щодо характеру роботи, умов праці, зайнятості його повний робочий день та віднесення спірних періодів роботи до Списку №1, а також додатково зазначено відомості щодо проведення атестації відповідних робочих місць.

Зокрема, у довідці зазначено, що атестацію робочих місць проведено на підставі наказу від 14.01.2011 №11, погодженого з головним експертом з праці, яким проведено повторну атестацію робочих місць машиністів кранів (кранівників), у тому числі робочих місць №270701010, №270701008-270701009, №270701018 машиністів крана (кранівників) ливарно-механічного виробництва №29.

Надалі наказом від 21.09.2012 №294, погодженим з головним експертом з праці, змінено номери атестованих робочих місць: робочі місця № 0101009-0101010 машиністів крана (кранівників) чавуноливарного цеху №01 перейменовано на робочі місця № 030101009-030101010 машиністів крана (кранівників) металургійного виробництва №03.

Також наказом від 21.09.2012 №295, погодженим з головним експертом з праці, змінено номери атестованих робочих місць машиністів крана (кранівників) ливарно-механічного виробництва №29, які перейменовано на відповідні робочі місця машиністів крана (кранівників) ливарно-механічного виробництва тюбінгів №07.

У довідці також зазначено, що повторна атестація робочих місць № 030101009-030101010 машиністів крана (кранівників) металургійного виробництва №03 проведена на підставі наказу від 14.01.2016 №6, погодженого з головним експертом з праці, та наказу від 14.01.2021 №9.

Згідно із довідкою, позивач працював на зазначених атестованих робочих місцях машиністів крана (кранівників) відповідних підрозділів. Неатестованих робочих місць машиністів крана (кранівників) у зазначених підрозділах не було. При перейменуванні підрозділів дислокація робочих місць та умови праці не змінювалися.

Отже, надана позивачем довідка від 22.04.2026 №26 містить додаткові відомості щодо номерів атестованих робочих місць, їх перейменування та проведення повторної атестації, а також підтверджує, що він у спірні періоди працював саме на атестованих робочих місцях машиніста крана (кранівника), при цьому зміна номерів робочих місць та перейменування структурних підрозділів не супроводжувалися зміною їх дислокації та умов праці.

Згідно із формою ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу спеціальний стаж позивача обліковувався за кодом ЗПЗ013А1, передбаченим Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (Додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (пункт 1 розділу І), - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць, страховик Нікопольський завод феросплавів (код ЄДРПОУ 00186520), зокрема, за листопад 2022 року, листопад 2023 року, січень, травень, вересень 2024 року (із зазначенням кількості днів у кожному місяці). У довідці за формою ОК-5 містяться реквізити у тому числі наказу №11 від 14.01.2011 та №6 від 14.0.2016 про результи атестації робочих місць.

Враховуючи те, що усі відомості наданої позивачем трудової книжки є чіткими, зрозумілими, не містять виправлень та/або неточностей, а також наявні необхідні печатки на записах, відсутні підстави для не зарахування усіх періодів роботи з 01.08.2012 р. по 21.11.2012р . та з 20.08.2015 р. по 03.08.2016 р на АТ "Дніпроважмаш" до пільгового трудового стажу.

Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду проходження військової служби в лавах Радянської армії з 18.06.1992 р. по 10.01.1994 р., суд зазначає на таке.

Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно із ч.1 ст.8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Так, згідно із трудовою книжкою позивача у період з 18.06.1992 р. по 10.01.1994 р. він проходив військову служби в Радянській армії (в/к НОМЕР_1 ) (запис №1 на сторінках 2-3, 4-5).

Відповідно до військового квитка НОМЕР_1 від 28.04.1992 року позивач проходив військову службу в рядах радянської армії у період з 18.06.1992 р. по 06.01.1994 р.

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку про те, що період проходження позивачем військової служби в рядах Радянської армії з 18.06.1992 р. по 06.01.1994 р. підлягає зарахуванню до його страхового стажу, оскільки такий період підтверджується записами у його військовому квитку.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області 08.04.2026 року №045650022397 про відмову у призначенні пільгової пенсії позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи в АТ "Дніпроважмаш" з 01.08.2012 по 21.11.2012 та з 20.08.2015 по 03.08.2016, до страхового стажу - період проходження військової служби в лавах Радянської армії з 18.06.1992 по 10.01.1994.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 30.03.2026 року, суд зазначає наступне.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно із пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-87а13.

Так, обрахунок страхового стажу та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

У силу положень ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п.4 ч.2 ст.245 КАС України).

У випадку, визначеному п.4 ч.2 ст.245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що відповідачем не було проведено розрахунок пільгового стажу для призначення пенсії позивача, з урахуванням зарахованого періоду роботи цим судовим рішенням.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30.03.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі в розмірі 532,48 грн (1 064,96 грн : 2) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 08.04.2026 № 045650022397 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи в Акціонерному товаристві "Дніпроважмаш" з 01.08.2012 р. по 21.11.2012 р., з 20.08.2015 р. по 03.08.2016 р., до страхового стажу - період проходження військової служби в лавах Радянської армії з 18.06.1992 р. по 10.01.1994 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задвооленні решти позовної зави - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 15 код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) судові витрати по справі у розмірі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма