Рішення № 138944456, 11.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/1179/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянув у письмовому провадженні заяву адвоката Кононенко Олени Сергіївни про стягнення судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект" звернулось до суду з позовом до Київської митниці, у якому позивач просив:

- визнати протиправними дії щодо відбору проб (зразків) товарів, які оформлені Актом б/н про взяття проб (зразків) товарів від 23.09.2025.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про визначення коду товару №25UA10000000254-КТ, прийняте 24.11.2025 Київською митницею.

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці щодо відмови у внесенні змін до електронної митної декларації 05.12.2025 №25UA100160050175U3, оформлене листом від 29.12.2025 № 7.8-2/15- 03/13/24522 та зобов`язати відповідача внести зміни до митної декларації №25UA100160050175U3.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії -задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про визначення коду товару від 24.11.2025 №25UA10000000254-КТ. Визнано протиправними дії Київської митниці щодо відмови у внесенні змін до електронної митної декларації від 05.12.2025 №25UA100160050175U3. Зобов`язано Київську митницю внести зміни до електронної митної декларації від 05.12.2025 №25UA100160050175U3 на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект" від 09.12.2025 вих№90 (вх. митниці від 09.12.2025 №44886/13/7.8-1). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської ї митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5324,80 грн.

09 липня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу разом у розмірі 134385,00 грн, з доказами направлення відповідачу ( вх №51950/25 від 10.07.2026).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року заяву призначено до розгляду у письмовому провадженні.

Представник відповідача надав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, у якому зазначив, що витрати на правничу допомогу у розмірі 134385,00 грн не відповідають складності справи.

Суд розглянув заяву у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Порядок розподілу судових витрат регламентований статтею 139 КАС України.

Згідно із частиною сьомою цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд враховує, що позовна заява ТОВ "Полтехкомплект" містила застереження щодо понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення подано до суду у п`ятиденний строк після розгляду справи по суті.

Тож подана заява відповідає вимогам частини сьомої статті 139 КАС України.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України, у силу положень якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у цій справі представник позивача надала копії: договору від 22.10.2025 №22/10/25 про надання правової допомоги, додаткової угоди від 22.10.2025 №1 до договору від 22.10.2025 №22/10/25 про надання правової допомоги, рахунка-фактури від 03.03.2026 №03/03/26, банківської виписки, платіжної інструкції від 30.04.2026 №712, акта наданих послуг від 08.07.2026.

У пункті 1.1 Договору визначено, що Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо: надання усних і письмових консультацій, висновків, правової інформації і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій, заперечень , пояснень) та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову , пояснень та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади , на підприємствах , в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкуванню, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного , кримінального та конституційного судочинства(...) тощо з будь-яких питань; надання іншої правової допомоги, визначеної сторонами в додаткових угодах до цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.

У пунктах 2, 3.1., 4, 7.1., 7.2. Додаткової угоди визначено, що вартість послуг встановлюється погодинно: еквівалент 100 доларів США за годину роботи Бюро (курс НБУ на день виставлення рахунку).

Оплата послуг з надання правової допомоги здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується протягом 5 робочих днів після отримання Клієнтом рахунку.

Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється Клієнтом у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Бюро, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару. Правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання передачі наданої правової допомоги , який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Бюро надає Клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги , в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати , які були понесені Бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).

В акті наданих послуг від 08.07.2026 визначено, що адвокат надав клієнту правничу допомогу, що включала в себе надання правової допомоги у справі №440/1179/26, а саме: надання правих консультацій, підготовка та направлення адвокатського запиту від 16.01.2026 №3/2 до Київської митниці; підготовка та подання позовної заяви, формування додатків до позовної заяви, підготовка клопотання про витребування доказів.

Відповідач у клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу заперечував обґрунтованість вартості правничої допомоги з підстав її неспівмірності зі складністю справи та ціною позову.

Статтею 19 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).

Суд акцентує увагу на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 10 000,00 грн. При цьому суд оцінює складність цієї справи як середню, обсяг процесуальних дій не був надмірно значним, форма розгляду - письмове провадження.

Таким чином, суд враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності й пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 10000,00 грн, які належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Кононенко Олени Сергіївни про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Заяву представника позивача Кононенко Олени Сергіївни про стягнення судових витрат у справі № 440/1179/26 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень).

В іншій частині - у задоволенні заяви відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтехкомплект" (код ЄДРПОУ 37097603; вул. Залізнична, 31, с. Супрунівка, Полтавський район, Полтавська область, 38714).

Відповідач: Київська митниця (код ЄДРПОУ 43997555; бул.Гавела Вацлава, буд.8А, м. Київ, 03124).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко