Ухвала суду № 138943551, 12.08.2026, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1937/26

Номер провадження 2-а/728/22/26

У Х В А Л А

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

12 серпня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.,

розглянувши матеріали позовної заяви, які надійшли від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

до Бахмацького районного суду (далі також Суд) 10.08.2026 звернувся ОСОБА_1 (далі також Позивач), з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за змістом якого Позивач просить скасувати рішення суб`єкта владних повноважень постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.02.2025 № 20 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП), закрити провадження у цій частині, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді судового збору.

З огляду на приписи частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), Суд при вирішенні питання про прийняття до розгляду позовних заяв, має встановити їх відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.

Опрацювавши матеріали цієї позовної заяви, Суд вважає, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статті 160, 161 КАС України.

Так, з 18.10.2023 уведено в дію Закон України № 3200-IX від 29.06.2023 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, яким запроваджується обов`язкова для визначеного кола учасників судового процесу у цивільний справах реєстрація та використання електронних кабінетів у ЄСІТС.

При цьому до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України були внесені зміни, які передбачають, що позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи.

Згадані положення кореспондують вимогам частини шостої статті 18 КАС України, відповідно до яких адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Суд звертає увагу Позивача, що згідно з абзацом четвертим частини восьмої статті 18 КАС України, якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

Однак, на переконання Суду, таке звільнення має місце виключно стосовно такої особи та не відноситься до інших учасників справи, зокрема до Відповідача.

Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, Відповідач, як орган державної влади, повинен був зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі згідно з вимогами частини шостої статті 18 КАС України в обов`язковому порядку, а Позивач повинен був зазначити у поданій позовній заяві відомості про наявність або відсутність такого електронного кабінету, чого ними зроблено не було.

Окрім того, згідно з абзацом 1 частини другої статті 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету в паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

У цьому контексті Суд звертає увагу, що Відповідач є особою, яка в розумінні положень статті 18 КАС України в обов`язковому порядку мала би зареєструвати та отримувати відповідні документи через електронний кабінет.

Також згідно з частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, а Суд, в свою чергу, згідно з частиною другою статті 9 згаданого Закону, перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2026 дорівнює 3 328,00 грн.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 665,60 гривень.

Згідно з частиною восьмою статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно Позивачу потрібно надати до Суду оригінал документу про сплату судового збору або відповідне клопотання про звільнення його від сплати з підстав визначених законом.

Також згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Необхідно звернути увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з усталеними висновками Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ дізналася та повинна була дізнатисядає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (Постанова ВПВС від 02 жовтня 2025 року у справі № 990/376/24 (провадження № 11-267заі25).

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, Позивач описував що пропустив процесуальний строк з поважних причин, так як з 01.01.2025 проживає за кордоном, однак відповідного клопотання про поновлення процесуального строку до суду не надав.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, відповідно до положень якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На останок частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено, Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається із позовної заяви Позивач звернулася до суду із вимогою про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.02.2025 № 20 про притягнення до адміністративної відповідальності, однак подані матеріали не містять оригіналу чи належним чином засвідченої копії оскаржуваного рішення.

Дослідивши все вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, і за таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 18, 20, 22, 160-164, 171, 241-243, 248, 256 КАС України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Позивачу п`ятиденний строк з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) за подання адміністративної позовної заяви до Бахмацького районного суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Черніг.обл/тг м.Бахмач/22030101, код ЄДРПОУ: 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA148999980313151206000025711;

- надати відомості про наявність електронного кабінету у ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та докази направлення йому позовної заяви;

- надати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.02.2025 № 20 та докази її отримання.

3. Копію цієї ухвали невідкладно надіслати Позивачу.

Роз`яснити, що якщо Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду та приймається до розгляду, про що постановляється ухвала в порядку, який встановлений статтею 171 КАС України.

Якщо Позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений Судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://bh.cn.court.gov.ua/sud2501/.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на судове рішення, яке підлягає апеляційному оскарженню.

Суддя Є.М. Сороколіт