Рішення № 138942156, 12.08.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/974/26

Провадження № 2/147/612/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Почкіної О.М.,

із участю секретаря Бабчук В.В.,

за участі прокурора Романової Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Поділля», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Гайсинської окружної прокуратури подав до Тростянецького районного суду Вінницької області позовну заяву в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в якій просить припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ободівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що під час опрацювання інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що у громадянки російської федерації у власності перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що розташована на території Ободівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, яку вона прийняла у спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 : земельна ділянка з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Цибулівської сільської ради (нині Ободівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області). Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 набула право власності на зазначену земельну ділянку 10.06.2021 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1661563005241) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер №972, виданого 10.06.2021 державним нотаріусом Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області Середою Н.М. Стверджує, що право власності на вищевказану земельну ділянку із цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у ОСОБА_1 виникло з моменту державної реєстрації цього права, а саме з 10.06.2021.Окрім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га перебуває в оренді ПАТ «Продовольча компанія «Поділля», згідно з договором оренди земельної ділянки від 24.07.2018 на сім років з правом пролонгації (номер запису про інше речове право 28263588), де орендодавцем зазначена ОСОБА_1 . Вищевказане свідчить про відсутність у відповідача намірів щодо відчуження земельної ділянки, що є підставою для її конфіскації.

Відповідно до інформації Державної міграційної служби України від 06.03.2026 №6.5-3860/6-26, встановлено, що за наявним обліком територіальних органів Державної міграційної служби України (крім ГУДМС України в АР Крим, УДМС України в м. Севастополь та окремих територіальних підрозділів ГУДМС України в Донецькій області та УДМС України в Луганській області, які тимчасово не здійснюють свої повноваження, і територіальних підрозділів ДМС, які знаходяться на територіях де ведуться активні бойові дії, рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України, набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в установленому порядку не приймалося. Інформація про оформлення ОСОБА_1 паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон відсутня. У листі ДМС України також зазначається, що за інформацією Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби 21.08.2021 Христинівським районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», строком до 20.10.2022. Однак остання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання в Україні в межах дії вищевказаного дозволу на імміграцію до територіальних органів/підрозділів ДМС не зверталася.

Належність відповідачки до громадянства російської федерації підтверджується інформацією, наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та копіями доданих до нього документів, де зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка російської федерації, паспорт громадянки рф, серія та номер НОМЕР_1 , виданий 10.02.2025, видавник відділ внутрішніх справ Печензького району Мурманської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рф, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .Також у свідоцтві про право на спадщину за законом від 10.06.2021 державним нотаріусом Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області Середою Н.М., зазначається , що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1958 року народження, громадянина рф, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його дружина, громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 2,5489 га, розташованої на території Цибулівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №647428, виданого 06.06.2007 Тростянецькою районною державною адміністрацією Вінницької області. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 25.03.2026 власником земельної ділянки з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110 площею 2,5489 га є ОСОБА_1 . Тому позивач стверджує, що всупереч положенням ч. 4 ст. 81 ЗК України відповідачка не відчужила дану земельну ділянку протягом року з дати набуття права власності на неї та продовжує нею володіти по даний час.

Також вказує, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. У даному випадку порушення інтересів держави полягає в порушенні відповідачем, визначеної ст.ст. 13,14,41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 ЗК України процедури використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, та як іноземний громадянин не відчужив її упродовж року після набуття права власності. На даний час відповідач без перешкод використовує спірну земельну ділянку на території України на власний розсуд. Володіння громадянином російської федерації земельними ресурсами на території України, власником яких відповідно до ст. 13 Конституції України є Український народ, в умовах розв`язаної російської федерації повномасштабної війни створює загрозу національним інтересам України та її безпеки. Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання, з метою забезпечення потреб, у першу чергу, Громадян України.

Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України, вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватися за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження урожайності , тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства, була безумовно повернута у власність держави. Звернення прокурора до суду з цим позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання: законності використання громадянином рф земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке відбувається з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Підставою для представництва в суді інтересів держави став факт порушення законодавства при використанні іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який такий не відчужив її впродовж року після набуття права власності. Тому обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, яку відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави.

Уповноваженим органом щодо здійснення державного контролю в частині дотримання вимог земельного законодавства та, з урахуванням приписів ч.ч.2,4 ст. 145 ЗК України, суб`єктом звернення до суду з позовом про конфіскацію земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як територіальний орган Держгеокадастру.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави 25.02.2026 Гайсинською окружною прокуратурою Вінницької області скеровано лист до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яким повідомлено про виявлені порушення та встановлення причин не звернення до суду з позовною заявою про конфіскацію земельної ділянки.

Однак уповноваженим державним органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито, та листом від 02.03.2026 №0-2-0.6-1881/2-26 повідомлено окружну прокуратуру про неможливість подання позовів про конфіскацію земельних ділянок через значну кількість земельних ділянок, які підлягають конфіскації на території області, як причину невжиття заходів, що дає підставу прокурору вжити заходи представництва інтересів держави в суді.

На підставі викладеного позивач просив припинити права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ободівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, шляхом конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 24.04.2026 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25.05.2026 від представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що ознайомившись із матеріалами позовної заяви, Головне управління вважає її обґрунтованою виходячи з наступного. Відповідно до позовної заяви та додатків до неї встановлено, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 прийняла у спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 земельну ділянку 3 кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Цибулівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (нині Ободівська територіальна громада Гайсинського району Вінницької області). Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 набула право власності на вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення 10.06.2021 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер № 972, виданого 10.06.2021 державним нотаріусом Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області. Указана інформація підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, де також зазначається про право власності на обумовлену земельну ділянку за ОСОБА_1 . Окрім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га перебуває в оренді ПАТ «Продовольча компанія «Поділля», згідно з договором оренди земельної ділянки від 24.07.2018 на 7 років з правом пролонгації. Відповідно до інформації Державної міграційної служби України від 06.03.2026 № 6.5-3860/6-26 встановлено, що за наявними обліками територіальних органів Державної міграційної служби України (крім ГУДМС України в АР Крим, УДМС України в місті Севастополь та окремих територіальних підрозділів ГУДМС України в Донецькій області та УДМС України в Луганській області, які тимчасово не здійснюють свої повноваження, і територіальних підрозділів ДМС, які знаходяться на територіях, де ведуться активні бойові дії) рішення про встановлення, оформлення належності до 4 громадянства України, набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в установленому порядку не приймалося. Інформація про оформлення ОСОБА_1 паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон відсутня. На момент успадкування зазначеної земельної ділянки, державної реєстрації права власності, та по теперішній час відповідач є громадянкою російської федерації , що підтверджується інформацією Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області. Однак, Відповідач протягом року у відповідності до вимог частини 4 статті 81 Земельного кодексу України, зобов`язаний був відчужити вказану земельну ділянку. Отже, враховуючи, що Відповідач, будучи іноземцем, грубо порушив національне законодавство України, оскільки упродовж року після набуття права власності на вказані земельні ділянки не здійснив їх- відчуження, вказані земельні ділянки підлягають конфіскації у власність держави в порядку статті 145 Земельного кодексу України. Тому, враховуючи вищевикладене Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій областіпозовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити

Ухвалою суду від 26.05.2026 закрито підготовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Прокурор Романова Л.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задоволити та зазначила, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 прийняла у спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 земельну ділянку 3 кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Цибулівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (нині Ободівська територіальна громада Гайсинського району Вінницької області) та набула 10.06.2021 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом право власності на вказану земельну ділянку. Земельна ділянка з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га наразі перебуває в оренді ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля». Однак, положенням ч. 4 ст. 81 ЗК України відповідач не відчужив дану земельну ділянку протягом року з набуття права власності на неї та продовжує нею володіти по даний час. Вказала, що підставою для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, , а саме Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. То му просила припинити права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ободівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, шляхом конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. При наданні додаткових пояснень заявив клопотання , в якому від просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Представник ПАТ «Продовольча компанія «Поділля» в судове засідання не з`явився. Вважається таким, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Пояснень та будь-яких клопотань не подавав.

Відповідачка в судові засідання, які відбулися 23.06.2026, 30.07.2026 не з`явилася. Оскільки, згідно з наявної в позовній заяві інформації відповідачка на час розгляду справи проживає в російській федерації, тому судом вживалися заходи для повідомлення відповідачки про час та місце розгляду справи шляхом здійснення виклику відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Будь яких клопотань не надавала, відзиву на позов не подала.

Відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.4 ст.145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідно ч.1 ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно пп 33 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, зокрема, за додержанням строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та суб`єктом звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Керівник Вінницької окружної прокуратури на підставі ст. 1311 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 визначено, що оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до Конституції України може бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Спір між сторонами по справі виник у зв`язку з виявленням факту порушення законодавства при використанні іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який не відчужив її впродовж року після набуття права власності.. Порушення права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку відповідач незаконно використовує може стати порушенням інтересів держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яке у відповідності до чинного законодавства України здійснює повноваження щодо державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у даному спорі є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Відповідно до листів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.02.2023 №0-2-0.6-540/2-23, від 11.05.2023 №0-2-0.6-2168/2-23, від 02.03.2026 № 0-2-0.6-1882/2-26, адресованих керівнику Гайсинської окружної прокуратури, встановлено, що причиною невжиття заходів стосовно конфіскації земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 є неможливість подання позовів про конфіскацію земельних ділянок через значну кількість земельних ділянок, які підлягають конфіскації на території області та недостатнім фінансуванням. Вказане дає підставу прокурору вжити заходи представництва інтересів держави в суді.(а.с.30-32)

Відповідно до листа Гайсинської окружної прокуратури від 08.04.2023 №02.51/3-1063ВИХ-26, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області було проінформовано про те, що Гайсинською окружною прокуратурою планується пред`явлення позову в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельної ділянки, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, з урахуванням норм статті 131-1 Конституції України, частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", частини 3 статті 56 ЦПК України.

Задоволення даного позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їхнього захисту, а також зазначив орган, який, хоч і уповноважений державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах відповідні заходи не вжив, тобто допустив бездіяльність.

Судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №469868281, сформованого 25.03.2026 об 15:40:47 год. власником, земельної ділянки з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га, є громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки рф серія та номер НОМЕР_1 , виданий 10.02.2025, видавник відділ внутрішніх справ Печензького району Мурманської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рф, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 . Право власності на вказане майно зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер №972, виданого 10.06.2021 державним нотаріусом Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області Середою Н.М. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1661563005241). Крім того земельна ділянка з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га перебуває в оренді ПАТ «Продовольча компанія «Поділля», згідно з договором оренди земельної ділянки від 24.07.2018 на сім років з правом пролонгації (номер запису про інше речове право 28263588), де орендодавцем зазначена ОСОБА_1 (а.с.17).

Вказана інформація також підтверджується відомостями про земельну ділянку, отриманими з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 04.04.2025 об 18:47, де вказано, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Цибулівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с.18).

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер №972, виданого 10.06.2021 державним нотаріусом Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області Середою Н.М.(а.с. 20) спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1958 року народження, громадянина рф, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дружина, громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 2,5489 га, розташованої на території Цибулівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №647428, виданого 06.06.2007 Тростянецькою районною державною адміністрацією Вінницької області (а.с. 21-22).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24.07.2018, укладеного орендодавцем ОСОБА_2 та угоди про заміну сторони у договорі оренди землі від 24.07.2018 укладеної 22.07.2021 орендодавцем ОСОБА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га перебуває в оренді ПАТ «Продовольча компанія «Поділля» на сім років з правом пролонгації. (а.с. 23-26).

Зі змісту інформації Державної міграційної служби України від 06.03.2026 № 6.5-3860/6-26, наданої Гайсинській окружній прокуратурі Вінницької області встановлено, що за наявними обліками територіальних органів Державної міграційної служби України (крім ГУДМС України в АР Крим, УДМС України в місті Севастополь та окремих територіальних підрозділів ГУДМС України в Донецькій області та УДМС України в Луганській області, які тимчасово не здійснюють свої повноваження, і територіальних підрозділів ДМС, які знаходяться на територіях, де ведуться активні бойові дії) рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України, набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в установленому порядку не приймалося. Інформація про оформлення ОСОБА_1 паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон відсутня. Також зазначено, що за інформацією Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби 21.08.2021 Христинівським районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», строком до 20.10.2022. Однак остання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання в Україні в межах дії вищевказаного дозволу на імміграцію до територіальних органів/підрозділів ДМС не зверталася ( а.с.37).

При прийнятті рішення суд керується наступними правовими нормами

Відповідно до ст. 13 Конституції України, ст. 373 Цивільного кодексу України, ст. 1 Земельного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 14 Конституції України).

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Незаконне та безоплатне використання землі ослаблює економічні основи органів місцевого самоврядування, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

Суб`єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування й органи державної влади (частина друга статті 2 ЗК України).

Згідно зі ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1-2 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені нормами Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннями Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 38 Закону України "Про міжнародне приватне право" право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про міжнародне приватне право" виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Частина 2 статті 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Зокрема, суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм ЗК України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Так, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із частиною третьою статті 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі - продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до вимог статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені частинами другою, четвертою статті 145 ЗК України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідно статті 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Пунктом 10 частини першої статті 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Отже, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Отже, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 , будучи громадянкою іноземної держави, 10.06.2021 набула право власності на прийняту у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення та повинна була відповідно до вимог Земельного кодексу України протягом року відчужити вказану земельну ділянку. Однак, всупереч вимогам статті 81 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 протягом року з моменту переходу права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відчужила її, хоча мала достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, що потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог прокурора про припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ободівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а тому позов підлягає задоволенню.

Крім того суд зазначає, що застосування конфіскації зумовлює настання, зокрема, таких правових наслідків як припинення інших (аніж право власності) цивільних прав. Конфіскація є примусовою підставою припинення права власності на майно і відноситься до способів набуття права власності державою незалежно від прав попереднього власника, тому інші права (речові, зобов`язальні) стосовно майна, що конфісковане, припиняються в результаті припинення права власності шляхом конфіскації. Припинення права власності іноземця на земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом їх конфіскації на користь держави тягне за собою припинення права оренди цих земельних ділянок. Такого висновку про застосування норм права, дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду 20.10.2025 у справі 559/2900/23 (провадження № 61-12729сво24).

Під час ухвалення судового рішення суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №751 від 08.04.2026 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3328,00 гривень.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з відповідача у повному обсязі .

Керуючись, статтями 38, 39 Закону України «Про міжнародне право», статтями 80, 81, 145 Земельного кодексу України, статтею 346 Цивільного кодексу України, статтями, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 263-265, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Поділля», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0524186500:01:004:0110, площею 2,5489 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ободівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код за ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 12.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Гайсинська окружна прокуратура, місцезнаходження: вул. Волонтерів, 15 А, м. Гайсин, Вінницька область, 27300, ЄДРПОУ 02909909.

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, місцезнаходження: Україна, 21027, Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вул. Келецька, будинок 63, ЄДРПОУ 39767547.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка російської федерації, адреса проживання: АДРЕСА_1 , рф, РНОКПП- НОМЕР_2 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Поділля», місцезнаходження: Україна, 24600, Вінницька область, Тульчинський район, селище Крижопіль, вул. Порошенка О. Героя України, будинок 74А, ЄДРПОУ 33143011.

Суддя О.М. Почкіна