Рішення № 13894206, 22.02.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/2-8/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2011 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Помазан В.А.,

при секретарі Фальковій І.М.,

за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди, заподіяної навмисними діями, що переслідуються у кримінальному порядку, моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення майнової шкоди, заподіяної навмисними діями, що переслідуються у кримінальному порядку, моральної шкоди, посилаючись на те, що на підставі рішення земельної комісії Лозівської районної адміністрації від 10.02.2005 року, йому було виділено в оренду землі сільськогосподарського призначення і надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та документів, що посвідчують право користування земельними ділянками, на території Перемозької сільської ради Лозівського району.

22 липня 2005 року, ним з Лозівською райдержадміністрацією укладено договір оренди землі на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області і йому було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 128,8582 га ріллі.

Позивач вказує, що раніше ця земельна ділянка була в користуванні відповідача, але останнім, вона тривалий час не використовувалася, і він, маючи на меті використати її за цільовим призначенням, в сезон 2005 року, обробив її шляхом дискування та засіяв насінням соняшнику.

По ходу вирощування, проводив всі агротехнічні заходи.

17 вересня 2005 року, прибувши в черговий раз до виділеної земельної ділянки зясувалося, що врожай було зібрано і це вчинив відповідач по справі.

Позивач вказує, що оскільки вчинене відповідачем діяння переслідується кримінальним кодексом, він звернувся до правоохоронних органів, в звязку з чим, було порушено кримінальну справу, яка потім була зупинена.

В подальшому дана постанова була відмінена і справа знову була направлена до правоохоронних органів для проведення досудового слідства.

Позивач вказує, що точної суми майнової шкоди, він на даний час, визначити не може, тому майнова шкода складається з витрат на вирощування сільськогосподарської продукції в розмірі: 33570 грн. +17472 грн.=51042 грн.

Крім того, позивач зазначив, що такими протиправними діями з боку відповідача, йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 51042 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача майнову шкоду - 51042 грн.; моральну шкоду на суму в 51042 грн. і враховуючи його, позивача по справі - майновий стан, відстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи до ухвалення рішення суду, або зменшити його розмір, покласти його по винесенню рішення на відповідача і витребувати з СВ Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області кримінальну справу № 8605041.

05 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з уточненою позовною заявою в поряду ч. 2 ст. 31 ЦПК України, та збільшив розмір позовних вимог посилаючись на те, що згідно з даних Міністерства аграрної політики України станом на 04.11.2010р. середня вартість на внутрішньому ринку насіння соняшника складає 4350 грн. за 1 тону, тому просить стягнути з відповідача 151684,50 грн., яка складається з кількістю викраденого насіння соняшника 34870 тон х 4350 = 151684,50 грн. Моральну шкоду - у розмірі 51042 грн.

Позивач та його представник в судове засідання зявилися, підтримали свої позовні вимоги викладені в позовній заяві та в уточненій позовній заяві, просили суд задовольнити їх позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги позивача не визнав, та пояснив, що згідно Державного акту ХР № 20-00-000227 він володіє земельною ділянкою площею 38,38 га та відповідно до додатку до державного акту ще 45 га землі, які розташовані на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області. Даний Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного землею. Позивач не мав ніякого права займати вказані землі без отримання на неї технічної документації.

Крім того, позивач в порушення вимог ч. 2,3 ст. 125 ЗК України незаконно зайняв вказану земельну ділянку без виготовлення технічної документації на неї.

Позивач звертався до Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області з питанням про порушення кримінальної справи відносно мене, за ст. 185 ч. 3 КК України, однак кримінальна справа припинена за відсутності в його діях складу злочину.

За таких підстав, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він працює заступником директора ПОСП «Гарант»Лозівського р-ну Харківської області. Від директора Орлова на початку травня 2005 року він отримав наряд на приведення до ладу землі на території Перемозької сільської ради Лозівського р-ну, яка знаходиться в оренді у ОСОБА_3. Поле було занехаяне: вони дискували, орали, потім сіяли насіння соняшника. Всього вони засіяли 120-122 га землі, але точно він не міряв. Десь у середині вересня 2005 року, коли вони приїхали вбирати врожай, хтось вже зібрав насіння соняшника десь з 15-20 гекратів. Хто зібрав даний врожай йому на той час було не відомо. Але згодом ОСОБА_3 пояснив, що частково врожай зібрав ОСОБА_4, який раніше орендував цю землю. Крім того пояснив, що в 2005 року Державних актів на землю не було, були лише договори оренди землі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що працює головним агрономом ПОСП «Гарант»Лозівського р-ну Харківської області. Навесні 2005 року їм було дано розпорядження директора Орлова про обробку землі на території Перемозької сільської ради Лозівського р-ну Харківської області. На поле з ними їздив ОСОБА_3 Земля була в бурянах, зорано було близько 30 га. Вони доводили цю землю до ладу: орали, дискували, сіяли, частково збирали врожай. Ця земля була в оренді у ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що працював в ПОСП «Гарант»Лозівського р-ну Харківської області з 2005 по 2009 рік. Весною 2005 року він орав, дискував, сіяв, обробляв міжряддя землі на території Перемозької сільської ради Лозівського р-ну Харківської області, яка знаходилася в оренді у ОСОБА_3. До цього земля ніким не оброблялася, та була в занедбаному стані. Потім йому стало відомо, що хтось з цього поля зібрав насіння соняшника.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 22 липня 2005 року ОСОБА_3 уклав договір оренди землі з Лозівською районною державною адміністрацією Харківської області. Позивачу в оренду була передана земельна ділянка, яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського р-ну Харківської області, загальною площею 128,8582 га, строком на пять років та діяв до 31.12.2009 року. Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печаткою Лозівської РДА Харківської області (а.с. 6-7).

Згідно договору від 04 квітня 2005 року позивач взяв в борг насіння соняшника в кількості 672 кг в ПОСП «Гарант»Лозівського р-ну, із зобовязанням повернути насіння до 01 грудня 2005 року (а.с. 8).

20 вересня 2005р. ОСОБА_3 склали акт виконаних робіт з ПОСП «Гарант»про те, що ПОСП «Гарант»надав позивачу послуги у вигляді: дискування, культивації, посіву, міжрядна обробка, збирання врожаю на земельній ділянці, яка була передана ОСОБА_3 в оренду (а.с.9).

Згідно довідки Лозівського районного відділу Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»від 09.12.2008р. відповідач ОСОБА_4 на підставі державного акту на право постійного користування на земельну ділянку є власником земельної ділянки площею 38,38 га, що знаходиться на території Перемозької сільскої ради Лозівського р-ну Харківської області для ведення селянського (фермерського) господарства. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 4 від 18 липня 2004 року. Та на підставі додатку до Державного акту він є власником земельної ділянки, загальною площею 45,00га (а.с. 88).

Згідно листа начальника Управління Держкомзему у Лозівському районі Харківської області від 23.04.2009р. вбачається, що у відповідності з рішенням Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області відповідачу ОСОБА_4 були виділені чотири земельні ділянки загальною площею 83,38 га для ведення селянського (фермерського) господарства. В результаті перевірки земельних ділянок, проведених у 2003-2004 роках та здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель у Лозівському районі було виявлено, що вони використовуються з порушенням ст. 96 Земельного Кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 15 Закону України «Про фермерське господарство», за що відповідач ОСОБА_4 неодноразово (25.09.2003р., 07.05.2004р., 11.06.2004р., 20.12.2004р.) було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно зі ст.ст.53, 188-5 КУпАП.

Відповідно до ст. 17, п. г ст. 141, ст. 144 та п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України, Лозівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 01.02.2005 року № 37 щодо до припинення права власності земельними ділянками загальною площею 65,03 га (а.с. 131). Відповідачем не надані докази про оскарження цього розпорядження, або його скасування.

З огляду на вищевикладене, у суду є всі підстави вважати, що розпорядженням Лозівської районної адміністрацією № 37 від 01.02.2005 року припинено право власності земельними ділянками площею 65,03га за відповідачем ОСОБА_4, та вказані земельні ділянки були передані в оренду позивачу ОСОБА_3.

Посилання відповідача на той факт, що позивач не має технічної документації на вказані земельні ділянки спростовується договором № 23 від 08.04.2005 року на виконання інженерно-геодезичних вишукувань, кошторисом № 1 від 08.04.2005р. на виконання комплексу робіт по складанню технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області укладені між позивачем та Госпрозрахунковим виробничим бюро при Лозівському міському відділу земресурсів (а.с. 4, 8, 9 т.2)

Згідно довідки Перемозької сільської ради Лозівського району № 290/02-13 від 23.11.2009р. за період з 2005 року у користуванні позивача ОСОБА_3 знаходиться земельна ділянка площею 128,4га, оренда плата за 2005р. складала 1546,30грн., 2006р. 7838,00грн., 2007р. -10961,00грн., 2008р. 28384,00грн., 2009р. 35530,40грн.

Орендна плата від ОСОБА_4 за вказаний період не надходила, користування земельною ділянкою було припинено 01.02.2005р. (а.с.145).

Що стосується наданого відповідачем податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку СФГ «ЗІГ», то він поданий 31.01.2005 року, тобто за попередній період 2004 рік. (а.с. 226-228).

З пояснень свідків, документів, наданих позивачем, вбачається, що він взяв в борг в ПОСП «Гарант»Лозівського району насіння соняшника, ПОСП «Гарант»надав йому послуги у вигляді: дискування, культивації, посіву, міжрядна обробка, збирання врожаю, але частина врожаю 2005 року була зібрана відповідачем по справі ОСОБА_4.

Незважаючи на те, що постановою слідчого відділення Лозівського МВ УМВС України в Харківській області кримінальна справа по відношенню до ОСОБА_4 за ст. 185 ч.3 КК України закрита у звязку з відсутністю складу злочину за ст. 6 п.2 КПК України, однак слідчі органи дійшли висновку, що ОСОБА_4 зібрав врожай соняшника помилково, вважаючи, що цей соняшник належить йому, а не позивачу по справі. Дана постанова, на момент розгляду справи, ніким не оскаржена, не скасована та набрала законної сили (а.с. 175-176).

Оскільки з матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_4 14.09.2005р. продав фермерському господарству «Агро-2005»- 19,400 тон насіння соняшника, а 15.09.2005р. 15,470 тон насіння, то суд вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вартість 34,870 тон насіння соняшника. Згідно даних Міністерства аграрної політики України станом на 04.11.2010р. середня вартість на внутрішньому ринку насіння соняшника складає 4350 грн. за 1 тону, то сума спричиненої матеріальної шкоди складає - 151684,50 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 51042грн., посилаючись на те, що гроші, які він повинен був отримати, хотів витратити на придбання житла, яке в нього відсутнє, та на свою родину, оскільки він людина пенсійного віку і окрім пенсії доходу не має. Весь свій час позивач витрачав на звернення до правоохоронних органів та звернення до різних інстанцій в пошуках правди.

Суд, вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, так як у відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 (зі змінами від 25.05.2001 року) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під спричиненням моральної шкоди слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні прав власності, нормальних життєвих зв'язків, порушенні стосунків з оточуючими людьми.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 помилково зібрав врожай соняшника, який належить ОСОБА_3. З 2005 року позивач намагається довести, що даний врожай соняшника належить йому, звертався до правоохоронних органів, суду, не мав можливості реалізувати своє право на придбання житла, належного утримання сімї.

У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача спричинену моральну шкоду у розмірі 10000 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15-16, 19, 319, 321, 1166-1167 ЦК України, Законом України «Про оренду землі»від 16.10.2008 року № 161-ХІУ, ст.ст. 93, 96, 124-125 ЗК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 зі змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди, заподіяної навмисними діями, що переслідуються у кримінальному порядку, моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 151684,50 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1182 грн. на р/р 31416537700015 в Лозівському УДК, код ОКПО 24134414, банк ГУДКУ в Харківської області, МФО 851011.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: