Ухвала суду № 138939060, 12.08.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5380/24-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебувала справа №600/5380/24-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в якому позивач просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці від 19 листопада 2024 року №204950023037;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 26 серпня 2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , судді Харківського окружного адміністративного суду у відставці, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до довідки Харківського окружного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці №06-62/49453/24 від 11 листопада 2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 19 листопада 2024 року №204950023037 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Харківського окружного адміністративного суду №06-62/49453/24 від 11 листопада 2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 24 липня 2024 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 25 серпня 2024 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Харківського окружного адміністративного суду №06-62/49453/24 від 11 листопада 2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 24 липня 2024 року та провести ОСОБА_1 виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із врахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено повністю. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року скасовано та прийняти нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 03 березня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року скасовано. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року залишено в силі.

До суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання подати у тридцятиденний строк звіт про виконання рішення суду.

Подану заяву обґрунтовано тим, що на виконання рішення суду у справі №600/5380/24-а Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та визначено його розмір у сумі 92732,50 грн. Проте з березня 2026 року виплата утримання проводиться у розмірі 61089,38 грн, тобто без підвищення, встановленого на підставі рішення суду у справі №600/5380/24-а. Також пенсійним органом не нараховано та не виплачено заборгованості утримання за минулі роки. Разом з цим, як стверджує позивач у поданій до суду заяві, пенсійний орган, виконуючи рішення суду у даній справі, посилається на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, яка передбачає включення рішення суду до переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень. Водночас заявник звертає увагу на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2026 року, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821. Попри це пенсійний орган виконує рішення суду у справі №600/5380/24-а саме з урахуванням норм зазначеної вище постанови, з чим позивач не погоджується, оскільки, на його думку, такі дії пенсійного органу свідчать про неналежне виконання рішення суду.

Враховуючи те, що розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.

Так, статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У рішенні від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Абзацом 2 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Отже, у разі, якщо спірним в адміністративній справі було питання обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання чи одержання пенсійних або інших соціальних виплат, то у випадку невиконання суб`єктом владних повноважень рішення суду у такій справі положеннями абзацу 2 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов`язок установити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про його виконання.

Оскільки рішення суду у справі №600/5380/24-а набрало законної сили, то Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов`язане здійснити з 25 серпня 2024 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Харківського окружного адміністративного суду №06-62/49453/24 від 11 листопада 2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом на 24 липня 2024 року та провести ОСОБА_1 виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із врахуванням раніше проведених виплат.

Проте, як стверджується позивачем у заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №600/5380/24-а, станом на день звернення з цією заявою до суду рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №600/5380/25-а, яке набрало законної сили, не виконано належним чином.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

Відтак, суд зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду звіт про виконання судового рішення у строк протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Крім цього, суд вважає за доцільне звернути увагу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на те, що відповідно до абзацу 1 частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Частиною десятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 243, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати безпосередньо до Чернівецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №600/5380/25-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк