Ухвала суду № 138938199, 11.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ОКРЕМА УХВАЛА

11 серпня 2026 року справа № 520/17783/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву подану в порядку ст. 383 КАС України по справі за адміністративним позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП: НОМЕР_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 )

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025р. по справі №520/17783/23 визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 червня 2023 року по 15 червня 2023 року;

стягнуто з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 3579,53 (три тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять гривень) 53 коп. за період з 09 червня 2023 року по 15 червня 2023 року;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»;

визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 26.02.2022 року по 31.12.2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 26.02.2022 року по 31.12.2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 09.06.2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 року по 09.06.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 надати: належні довідки про нарахування грошового забезпечення позивачу за весь період служби у відповідача та надати довідку про вартість речового майна;

визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 28 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2022 року по 2023 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 28 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2022 року по 2023 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Рішення суду набрало законної сили 12.06.2025р.

24.07.2026р. до суду надійшла заява позивача, подана в порядку ст.383 КАС України, в якій заявник просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо формування Довідки № 6 від 08.12.2025 року про вартість речового майна із зазначенням нульових показників вартості та кількості предметів, що належать до видачі ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо повного та належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 520/17783/23, яка полягає у нездійсненні повного перерахунку та виплати всіх похідних складових грошового забезпечення (зокрема щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії, матеріальної допомоги, компенсацій за відпустки та одноразової грошової допомоги), розмір яких законодавчо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 вжити заходів щодо повного та належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 520/17783/23 шляхом здійснення повного перерахунку та виплати ОСОБА_1 всіх похідних складових грошового забезпечення (зокрема щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії, матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпусток та одноразової грошової допомоги при звільненні), обчислених з урахуванням раніше перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з проведенням виплати з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до Постанови КМУ №44 від 15.01.2004 року;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо повного та належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 520/17783/23 в частині фактичного нарахування та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та грошової компенсації за невикористані 28 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 вжити заходів щодо усунення допущених порушень шляхом проведення реального нарахування та виплати ОСОБА_1 належних сум компенсації за речове майно (на підставі дійсних закупівельних цін Міноборони) та компенсації за 28 днів відпустки УБД.

В обґрунтування поданої заяви було зазначено, що на виконання рішення суду у цій справі, відповідач склав Довідку № 6 від 08.12.2025 р. "про вартість речового майна". У вказаній довідці по всіх 27 позиціях майна особистого користування (включаючи костюми літні, куртки зимові, берці тощо) відповідач зазначив кількість предметів « 0» та вартість « 0,00 грн.», резюмувавши: «Усього предметів нуль на суму нуль гривень 00 копійок».

Крім того, заявник зазначив, що відповідач у своїй відповіді від 18.07.2026р. № 2362/ВихЗВГ/1382 стверджує, що виконав рішення суду в повному обсязі. Однак, документів, що підтверджують реальне нарахування та виплату коштів за 28 днів відпустки УБД, відповідачем не надано. Як стверджує позивач, відповідач ігнорує законні вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду.

Позивачем заявлено клопотання про розгляд заяви поданої в порядку ст.383 КАС України без його участі.

Інші учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в зв`язку з чим суд розглядає вказане питання в порядку письмового провадження, враховуючи неприбуття учасників процесу в судове засідання.

При цьому суд ураховує, що згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглядаючи подану заяву в порядку ст. 383 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення, суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України.

Так, стаття 14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід`ємним складовим елементом права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012, перше речення абз. 2 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012, перше речення абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 15.03.2019 № 2-р(II)/2019, мотивувальна частина рішення № 10-р/2020 у справі № 1-14/2020(230/20) від 28.08.2020).

Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким законом в Україні є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).

Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».

Зі змісту цієї статті висновується, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Разом з тим, наслідком задоволення такої заяви є постановлення окремої ухвали, що передбачено ст. 249 КАС України, за приписами якої суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно частин 2,3,9 ст. 249 КАС України, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Наведені вище положення свідчать про те, що мотивувальна частина судового рішення призначена для викладення судом мотивів його ухвалення, на виконання принципу вмотивованості судового рішення. Між тим, формулювання вимоги судового рішення до відповідача здійснюється у резолютивній частині рішення, зміст якої відображається у виконавчому листі, за змістом якого здійснюється примусове виконання судового рішення.

Суд зауважує, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland)).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» зазначено, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

В даному випадку, на виконання рішення суду в цій справі Військовою частиною НОМЕР_2 було складено довідку № 6 від 08.12.2025 р. «про вартість речового майна що належить до видачі ОСОБА_1 ». У вказаній довідці щодо у всіх позиціях найменування речового майна та сум грошової компенсації зазначено кількість предметів « 0» та їх вартість складає « 0,00 грн.»; усього предметів нуль на суму нуль гривень 00 копійок.

Крім того, згідно відповіді військової частини НОМЕР_2 , оформленої листом від 18.07.2026р. № 2362/ВихЗВГ/ НОМЕР_4 , позивача повідомлено, що рішення суду у цій справі, зокрема, щодо нарахування і виплати компенсації за невикористані 28 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2022 року по 2023 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби виконано. Проте, доказів такого виконання відповідачем до суду не надано.

З урахуванням наведених вище міркувань, перевіривши дії відповідача здійснених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025р. по справі №520/17783/23. суд доходить висновку про обґрунтованість заяви позивача поданої в порядку статті 383 КАС України, у зв`язку з чим така заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 249, 383 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву, подану позивачем в порядку ст. 383 КАС України задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо формування Довідки № 6 від 08.12.2025 року про вартість речового майна із зазначенням нульових показників вартості та кількості предметів, що належать до видачі ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо повного та належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 520/17783/23, яка полягає у нездійсненні повного перерахунку та виплати всіх похідних складових грошового забезпечення (зокрема щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії, матеріальної допомоги, компенсацій за відпустки та одноразової грошової допомоги), розмір яких законодавчо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 вжити заходів щодо повного та належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 520/17783/23 шляхом здійснення повного перерахунку та виплати ОСОБА_1 всіх похідних складових грошового забезпечення (зокрема щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії, матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпусток та одноразової грошової допомоги при звільненні), обчислених з урахуванням раніше перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з проведенням виплати з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до Постанови КМУ №44 від 15.01.2004 року.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо повного та належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 520/17783/23 в частині фактичного нарахування та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та грошової компенсації за невикористані 28 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 вжити заходів щодо усунення допущених порушень шляхом проведення реального нарахування та виплати ОСОБА_1 належних сум компенсації за речове майно (на підставі дійсних закупівельних цін Міноборони) та компенсації за 28 днів відпустки УБД, згідно судового рішення в цій справі.

Про вжиті заходи повідомити Харківській окружний адміністративний суд не пізніше тридцяти днів після надходження окремої ухвали.

Окрему ухвалу направити до Військової частини НОМЕР_2 .

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.В. Григоров