Рішення № 138938171, 12.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 р. № 520/32239/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у звільненні з військової служби на підставі та відповідно до вимог підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме - у зв`язку з відсутністю бажання продовжувати військову службу через сімейні обставини, на підставі абзацу 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) звільнити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з військової служби на підставі та відповідно до вимог підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме - у зв`язку з відсутністю бажання продовжувати військову службу через сімейні обставини, на підставі абзацу 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача у звільненні з військової служби на підставі та відповідно до вимог підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме - у зв`язку з відсутністю бажання продовжувати військову службу через сімейні обставини, на підставі абзацу 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є протиправною та такою, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У період з 27.07.2026 по 09.08.2026 суддя Панов М.М. перебував у щорічній відпустці, тому вирішення даної справи здійснюється в перші робочі дні після відпустки.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) (далі - позивач) є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі - відповідач).

Позивач мав рідного брата - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), який був волонтером, що підтверджується посвідченням волонтера №3, що видане Благодійним фондом «Світанок України» 14 квітня 2022 року.

29 жовтня 2022 року ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) одержав мінно-вибухову травму, множинні осколкові поранення не сумісні з життям.

ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 31 жовтня 2022 року видана довідка про причину смерті.

Позивачу було видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_2 . Вказана довідка №1/63/144 від 11 червня 2023 року була видана командиром військової частини НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) та містить, зокрема, наступну інформацію: «... ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 29 жовтня 2022 року одержав мінно-вибухову травму, множинні осколкові поранення не сумісні з життям. За обставин поранення отримав при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, у складі підрозділу військової частини НОМЕР_5 (розмінування на волонтерських засадах). В районі виконання бойових завдань АДРЕСА_1 , внаслідок вибуху пластикової протитанкової міни - пастки при спробі її переміщення. Під час попереднього огляду ознак алкогольного сп`яніння не виявлено...».

Відповідно підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: 2) під час дії воєнного стану: г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Відповідно до абзацу 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких і підставах: 3) під час дії воєнного стану: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) і загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній | операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

15 жовтня 2025 року позивачем було подано рапорт до командира батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 з проханням звільнити його з військової служби.

20 жовтня 2025 року позивачу було надано відповідь військової частини НОМЕР_1 №1656/14216 від 20 жовтня 2025 року щодо розгляду рапорту від 15.10.2025 (вх..№25424). У вказаній відповіді, зазначається, зокрема, наступне: «...Вивченням долучених до рапорту документів встановлено, що відсутній документ, який передбачений підпунктом 30 пунктом 5 Додатку 19 Інструкції про організацію і виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 70 зокрема: документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану - витяг з наказу і командира військової частини про загибель військовослужбовця під час захисту Батьківщини,

або копія рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, або витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення Вашого рапорту відсутні...».

Не погоджуючись із зазначеною відмовою відповідача щодо звільнення позивача з військової служби, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ст.106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду даної адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Загальні засади проходження в Україні військової служби врегульовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч.1 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 ст.2 Закону №2232-XII передбачено зокрема такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Пунктом 12 ч.1 ст.1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з абз. 16 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України врегульований Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153 (зі змінами) (далі - Положення № 1153).

Відповідно до абз. 2 п. 12 Положення №1153 право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Пунктом 233 Положення №1153 закріплено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до п.241 Положення №1153 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

Згідно з правовими нормами п.242 Положення №1153 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Згідно до пп. 14 п. 5 Переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII) встановлено, що документами, які підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме наявність у військовослужбовця дитини віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини помер є: копія свідоцтва про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства (материнства) особи; один із документів: копія свідоцтва про смерть одного з батьків, або копія рішення суду про визнання одного із батьків безвісно відсутнім, або оголошення померлим, або копія рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або копія вироку суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (копія рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України).

Згідно із пп. 2 п. 9 розділу ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України затвердженого наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року № 531, розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Як зазначалось судом раніше, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває по теперішній час.

15.10.2025 позивач будучи військовослужбовцем звернувся із рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 про звільнення його з лав ЗС України, додавши до рапорту документи: копії паспортів, свідоцтва про народження, копії свідоцтва про смерть, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_2 .

Враховуючи, що долучені до рапорту документи не підтверджували підстави для звільнення з лав ЗСУ в умовах воєнного стану, тобто є неналежними, то командуванням військової частини НОМЕР_1 за результатами розгляду рапорту відмовлено позивачу в його задоволенні.

Таким чином, предметом розгляду справи та ключовим питанням для постановлення судового рішення є необхідність визначення поданих позивачем документів до рапорту про звільнення на предмет належності та допустимості, а отже і правомірності відмови військової частини НОМЕР_1 його задоволенні.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно частини 5 статті 1, підпункту «г» пункту 2 частини 4, абзацу шістнадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, громадяни України звільняються від виконання військового обов`язку на підставах, визначених цим Законом. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу). Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 визначено порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

Детальний механізм реалізації права на звільнення військовослужбовців визначається Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009 (далі Інструкція 170).

Перелік документів, які підтверджують підстави для звільнення військовослужбовця з військової служби, визначений у додатку 19 до Інструкції.

Зокрема, підпунктом 30 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції 170 визначено, що через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану:

документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження тощо), або копія посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці, або копія посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни;

копія свідоцтва про смерть особи;

документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану, або копія рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, або витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин або рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України.

Відповідно до п. 14.10 розділу XIV цієї Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Позивачем до рапорту на звільнення не надані документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) його брата під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану, зокрема:

довідка за формою згідно з додатком 1 до Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740;

витягу із наказу командира військової частини про загибель військовослужбовця під час захисту Батьківщини;

копія рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України;

витягу із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

До того ж у відповідності до п. 3 Порядку встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2023 р. № 685 (далі Порядок № 685) рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, приймається міжвідомчою комісією з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (далі - безпосередня участь у заходах), деяких категорій осіб відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - міжвідомча комісія), яку утворює Мінветеранів.

Згідно п. 4 Порядку № 685 для встановлення факту безпосередньої участі у заходах особа, зазначена у підпункті 1 пункту 2 цього Порядку (її законний представник або уповноважена особа), подає особисто чи надсилає поштою до Мінветеранів письмову заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до п. 6 Порядку № 685 міжвідомча комісія розглядає подані документи, надсилає у разі потреби необхідні запити за підписом її голови, уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах або рішення про відмову у встановленні факту безпосередньої участі у заходах.

Позивач не скористався чинним на момент звернення (спірних правовідносин) порядком встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а передчасно звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 , яке не наділено правом визначення статусу особи (його брата ОСОБА_2 ) як такої, що загинула під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану, а лише уповноважене приймати рішення за наявними документами, що підтверджують окремі юридичні факти.

Довідка про обставин травми (поранення, контузії, каліцтва), яка видана командиром військової частини НОМЕР_7 від 11.06.2023 № 1/63/144 та долучена позивачем до рапорту не є належним та допустимим доказом, оскільки командир військової частини не наділений повноваженнями визначення статусу загиблої особи, яка у списках ввіреної йому частини не перебувала, його бойові розпорядження (накази) не виконувала, у службових відносинах підпорядкованості із ним не перебувала.

Таким чином, відмова відповідача у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби за абз. 16 п. 3 ч. 12 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є обґрунтованою, правомірною, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов