Рішення № 138938022, 12.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 р. № 520/12223/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії щодо відмови Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що дії відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII, є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У період з 27.07.2026 по 09.08.2026 суддя Панов М.М. перебував у щорічній відпустці, тому вирішення даної справи здійснюється в перші робочі дні після відпустки.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.03.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі Позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі Відповідач, Шевченківський відділ у місті Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області) із заявою про отримання паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року.

20.04.2026 року Шевченківський відділ у місті Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області листом №6311-1019/6311-26 повідомив, що ОСОБА_1 не надала до заяви рішення суду про зобов`язання оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, а тому, правові підстави оформлення та видачі паспорт громадянина України у формі книжечки, зразка 1994 року відсутні.

Вважаючи відмову Шевченківського відділу у місті Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області протиправною та такою, що порушує конституційні права ОСОБА_1 , позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» постановою Верховної ради України від 26.06.1992 № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України, згідно з пунктами 2 та 3 якого, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 13 Положення встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

З 06.12.2012 року набрав чинності Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI, яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 5492-VI суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру, оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і оформлення такого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру.

Частинами 1, 2, 4 та 5 статті 14 Закону № 5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Законом № 1474-VIII від 14 липня 2016 року частину 2 статті 21 Закону № 5492-VI викладено в такій редакції: «Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»

Кабінету Міністрів України пунктом 7 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1474-VIII доручено у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Згідно з пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

У разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт (пункт 5 Порядку № 302).

Підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктами 14 та 46 Порядку № 302 закріплено перелік інформації про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого.

Таким чином, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07 листопада 2018 року по справі № 820/3327/16, від 29 листопада 2019 року по справі № 260/1414/18, від 10 грудня 2020 року по справі № 240/575/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи судом встановлено, а саме, як зазначено відповідачем у відзиві, що за обліками Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 з використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру оформлені:

паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 14.09.2018, термін дії до 14.09.2022, орган видачі 6303, стан документа «недійсний»;

паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданий 10.01.2023, термін дії до 10.01.2027, орган видачі 6311, стан документа «діючий».

Оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 здійснено на підставі заяв-анкет для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру із присвоєнням Унікального номеру запису в реєстрі (УНЗР 20090731-03962), котрий є незмінним протягом усього життя громадянина України.

Крім того, у жовтні 2023 року ОСОБА_1 особисто звернулась до Шевченківського відділу у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області с заявою-анкетою №9699869 щодо первинного оформлення їй паспорта громадянина України у формі ID-картки.

24.10.2023 року позивач була документована паспортом у формі ID-картки з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_4 , орган видачі 6311, в якому зазначений раніше присвоєний УНЗР 20090731-03962, котрий є незмінним протягом усього життя громадянина України.

Тобто, відповідач зазначає, що як законні представники неповнолітньої, так і сама ОСОБА_1 , при зверненні за отриманням вказаних документів, жодного разу не заявляли будь-яких зауважень чи заперечень з релігійних переконань стосовно зазначеного документа та діючи в інтересах неповнолітньої власним підписом у відповідній графі заяви-анкети надали згоду на обробку персональних даних із присвоєнням їй УНЗР, після чого інформацію було внесено до Реєстру.

Суд зазначає, що попереднє отримання позивачем паспортів для виїзду за кордон та паспорта громадянина України у вигляді ID-картки, при виготовленні яких було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне сімейне життя.

Оскільки позивач за своїм добровільним волевиявленням зверталась до ГУ ДМС для оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон та паспорта громадянина України у вигляді ID-картки та надала згоду на обробку персональних даних та їй вже присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме копіями заяв-анкет №23442130, №9699869 та обліковою картку на особу, яка порушує клопотання про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон форми №М20 на ім`я ОСОБА_1 , суд вважає, що відсутні правові підстави для обміну наявного паспорта громадянина України у вигляді ID-картки на паспорт громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки).

Крім того, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові по справі № 160/1/21 від 21 грудня 2022 року, по справі № 380/5977/21 від 08 червня 2023 року погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для видачі особі паспорта громадянина України зразка 1994 року (книжечки), зокрема, у зв`язку із встановленням факту самостійного звернення такої особи у минулому із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки.

Аналогічний підхід до застосування наведених вище правових норм висловлено у постанові Верховного Суду від 22 березня 2024 року у справі № 540/4500/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними посилання позивача на її бажання отримати паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки, оскільки наразі позивач має діючий паспорт у вигляді ID-картки.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідач правомірно відмовив позивачу у видачі паспорта зразку 1994 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області (вул. Леся Курбаса, буд. 13, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61058, ЄДРПОУ 37764460) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов