Ухвала суду № 138937590, 12.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

12 серпня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/10902/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання протиправними та нечинним пункту критеріїв, скасування розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Приватне акціонерне товариство "Полтавський алмазний інструмент" 10.08.2026 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання протиправними та нечинним пункту критеріїв, скасування розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та нечинним абзац п`ятий пункту 2 Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій такими, що мають важливе значення для галузі економіки чи забезпечення потреб територіальних громад Полтавської області в особливий період, у редакції розпорядження начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 30.06.2026 № 710, зареєстрованого у Сумському міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції України 01.07.2026 за № 65/1029, у частині умови про «відсутність обвинувальних вироків суду, які набрали законної сили, стосовно службових осіб, бенефіціарних власників заявника за статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114- 1, 114-2 Кримінального кодексу України»;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 24.07.2026 № 789 «Про невідповідність критерію, зазначеному в підпункті 4 пункту 2 Критеріїв та порядку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76, Приватного акціонерного товариства Полтавський алмазний інструмент»;

- зобов`язати Полтавську обласну військову адміністрацію прийняти рішення про визначення Приватного акціонерного товариства «Полтавський алмазний інструмент» (код ЄДРПОУ 33804724) критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період за зверненням вих. № 108 від 08.06.2026, без застосування визнаного нечинним нормативного положення та з урахуванням підтвердженої відсутності порушень законодавства у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації;

- якщо суд дійде висновку про наявність у Відповідача невичерпаної дискреції зобов`язати Полтавську обласну військову адміністрацію повторно розглянути звернення ПрАТ «Полтавський алмазний інструмент» вих. № 108 від 08.06.2026 у строк не більше десяти робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили, без застосування оскаржуваної умови про вирок та з урахуванням правової оцінки суду й офіційного листа ТЦК та СП про відсутність порушень.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову, яка надійшла до суду 10.08.2026, у якій представник позивача просить суд:

- зупинити дію абзацу п`ятого пункту 2 регіональних Критеріїв у редакції розпорядження начальника Полтавської ОВА від 30.06.2026 № 710, зареєстрованого 01.07.2026 за № 65/1029, у частині умови про відсутність обвинувальних вироків щодо службових осіб і бенефіціарних власників за статтями 109-114-2 КК України до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- зупинити дію розпорядження начальника Полтавської ОВА від 24.07.2026 № 789 - до набрання законної сили рішенням сулу у цій справі;

- заборонити Полтавській обласній військовій адміністрації, її структурним підрозділам та Комісії застосовувати зазначену в пункті 1 цієї просильної частини умову про вирок під час розгляду будь-якої заяви ПрАТ «Полтавський алмазний інструмент» щодо визначення важливим/критично важливим до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

В обґрунтування даної заяви зазначено про те, що постанова КМУ № 76 делегує ОВА встановлення критеріїв економічної або громадської важливості, а не додаткових наслідків кримінального вироку фізичної особи; новий фільтр не оцінює діяльність Підприємства, автоматично переносить наслідки вироку КБВ на окрему юридичну особу та суперечить статтям 19 і 61 Конституції і статті 96 ЦК України; Розпорядження № 789 не конкретизує жодного порушення мобілізаційного законодавства та суперечить офіційному позитивному листу ТЦК та СП; акт не містить аналізу доказів, причин відхилення позитивних документів, порядку оскарження і відомостей про надання Підприємству права бути вислуханим; Підприємство у Полтаві має додатковий негативний бар`єр, якого немає у порівнюваних критеріях Харкова і Києва, без об`єктивного місцевого виправдання. Без статусу Підприємство не може бронювати ключових військовозобов`язаних працівників. Частину персоналу вже мобілізовано; втрата наступних унікальних фахівців загрожує зупиненням технологічних операцій, які не можна швидко передати новим працівникам. Судове рішення через декілька місяців не поверне мобілізованих фахівців і не відновить зірвані виробничі цикли. Підприємство постачає спеціалізований інструмент виробникам, що працюють для оборони та авіаційного машинобудування. Листи замовників підтверджують ризик зупинення їхніх виробничих програм у разі припинення поставок. Наслідки виходять за межі приватного інтересу: вони зачіпають оборонні ланцюги, 68 робочих місць, податкові надходження і виконання контрактів. Відмова № 789 уже створює перешкоду для подання на бронювання, а чинний нормативний фільтр гарантує повторну відмову за новою заявою. Саме тому очікування остаточного рішення без тимчасового захисту здатне позбавити майбутнє рішення практичного ефекту. Зупинення дії лише спірного абзацу та персонального акта не скасовує інших вимог до критичності, не зобов`язує автоматично бронювати працівників і не позбавляє ОВА можливості перевіряти податки, зарплату, кількість працівників, важливість продукції та фактичне дотримання мобілізаційного законодавства. Заборона застосовувати один спірний фільтр є вузькою, оборотною і співмірною.

До заяви про забезпечення позову додана квитанція про сплату судового збору.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали до подання позову, суд здійснює наступні висновки.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 151 КАС України, зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними із позовними вимогами.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог та фактичному вирішенню спору по суті позовних вимог.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 77 КАС України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Застосування судом обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях позивача, як і суду.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Щодо заявлених позивачем у клопотанні про забезпечення позову заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії абзацу п`ятого пункту 2 регіональних Критеріїв у редакції розпорядження начальника Полтавської ОВА від 30.06.2026 № 710, зареєстрованого 01.07.2026 за № 65/1029, у частині умови про відсутність обвинувальних вироків щодо службових осіб і бенефіціарних власників за статтями 109-114-2 КК України до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, суд виснує наступне.

Стосовно положень ч. 5 ст. 151 КАС України Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18 вказав: "40. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

41. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках".

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово, а також приймаються з урахуванням дискреції визначеної у повноваженнях такого суб`єкта владних повноважень.

Так, розпорядженням начальника Полтавської обласної адміністрації 02 січня 2025 року № 3 у редакції розпорядження начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 30.06.2026 № 710 "Про внесення змін до Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій такими, що мають важливе значення для галузі економіки чи забезпечення потреб територіальних громад Полтавської області в особливий період" затверджено Критерії, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій такими, що мають важливе значення для галузі економіки чи забезпечення потреб територіальних громад Полтавської області в особливий період.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 2 Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій такими, що мають важливе значення для галузі економіки чи забезпечення потреб територіальних громад Полтавської області в особливий період, затверджені розпорядженням начальника Полтавської обласної адміністрації 02 січня 2025 року № 3 у редакції розпорядження начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 30.06.2026 № 710 "Про внесення змін до Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій такими, що мають важливе значення для галузі економіки чи забезпечення потреб територіальних громад Полтавської області в особливий період" рішення про визначення заявника таким, що має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади в особливий період приймається за умови відсутності обвинувальних вироків суду, які набрали законної сили, стосовно службових осіб, бенефіціарних власників заявника за статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2 Кримінального кодексу України

Отже, положення саме частини п`ятої статті 151 КАС України є застосованим у спірних правовідносинах під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення дії абзацу п`ятого пункту 2 регіональних Критеріїв у редакції розпорядження начальника Полтавської ОВА від 30.06.2026 № 710, зареєстрованого 01.07.2026 за № 65/1029, у частині умови про відсутність обвинувальних вироків щодо службових осіб і бенефіціарних власників за статтями 109-114-2 КК України до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, оскільки абзацу п`ятого пункту 2 Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій такими, що мають важливе значення для галузі економіки чи забезпечення потреб територіальних громад Полтавської області в особливий період, затверджені розпорядженням начальника Полтавської обласної адміністрації 02 січня 2025 року № 3 у редакції розпорядження начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 30.06.2026 № 710 "Про внесення змін до Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій такими, що мають важливе значення для галузі економіки чи забезпечення потреб територіальних громад Полтавської області в особливий період" є частиною нормативно-правового акту як такого.

У постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 320/28579/24 Верховний Суд зазначив: "32. Отже, для зупинення дії нормативно-правового акта як заходу забезпечення позову суду слід з`ясувати обсяг позовних вимог і пересвідчитися, що між сторонами дійсно виник спір та існують очевидні ознаки протиправності нормативно-правового акта і ним порушуються права чи інтереси позивача. Такі заходи мають бути співмірними, адекватними та пропорційними, забезпечувати ефективний захист прав позивача, водночас запобігати порушенню прав інших осіб, не залучених до участі у справі.

33. При вирішенні питання про забезпечення позову шляхом зупинення дії нормативно-правового акта суд має дотримуватися конституційного принципу розподілу влади, закріпленого у статті 6 Конституції України. Судовий контроль за актами органів виконавчої влади не може перетворюватися на втручання у дискреційні повноваження або фактичну заміну правової оцінки під час розгляду справи по суті. Забезпечення позову - це виключно попередній тимчасовий захід, який допустимий лише у разі, коли наявність ознак протиправності є очевидною, тобто такою, що не потребує додаткового дослідження фактичних обставин чи правових норм. Особливу обачність суд має проявляти у випадках, коли зупинення дії нормативного акта може мати системний вплив на функціонування публічного управління або суспільний інтерес, зокрема в умовах особливих правових режимів, таких як воєнний стан.

34. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вважає, що забезпечувальні заходи (тимчасові заборони), які суд застосовує під час вирішення спору, мають відповідати закону, враховувати суспільні інтереси та забезпечувати пропорційність між обраними засобами й метою, яку прагне досягти суд. Зазначена позиція відображена в рішеннях ЄСПЛ від 17 травня 2016 року у справі "Джиніч проти Хорватії" (Dћiniж v. Croatia, № 38359/13, пункти 61- 62) та від 16 березня 2021 року у справі "Карагасаноглу проти Туреччини" (Karahasanoglu v. Turkey, заяви № 21392/08 та дві інші, пункти 144- 153).

35. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен вказати мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними (постанови Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 420/5553/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі № 640/29749/20, від 11 січня 2022 року у справі № 640/18852/21 та від 28 липня 2022 року у справі № 640/31850/20)".

Відповідно до п.п.4 п. 2 Критеріїв та Порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76, визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється за такими критеріями: підприємство, установа, організація має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, установи, організації, які мають важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) з урахуванням потреб територіальної громади, за погодженням з Мінекономіки та Міноборони.

Позивач стверджує, що абзац п`ятий пункту 2 регіональних Критеріїв у редакції розпорядження начальника Полтавської ОВА від 30.06.2026 № 710, зареєстрованого 01.07.2026 за №65/1029, у частині умови про відсутність обвинувальних вироків щодо службових осіб і бенефіціарних власників за статтями 109-114-2 КК України є очевидно протиправним , оскільки новий фільтр не оцінює діяльність підприємства, автоматично переносить наслідки вироку КБВ на окрему юридичну особу та суперечить статтям 19 і 61 Конституції і статті 96 ЦК України; підприємство у Полтаві має додатковий негативний бар`єр, якого немає у порівнюваних критеріях Харкова і Києва, без об`єктивного місцевого виправдання.

Суд зазначає, що статті 109-114-2 КК України визначені у розділі І Особливої частини КК України КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ, які визначають наступні склади кримінальних правопорушень - злочинів: Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, Державна зрада, Колабораційна діяльність, Пособництво державі-агресору, Посягання на життя державного чи громадського діяча, Диверсія, Шпигунство, Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Суд зазначає, що Україна перебуває в умовах збройної агресії із 20 лютого 2014 року російської федерації, яка веде колоніальну загарбницьку війну про України та її народу, з огляду на це, очевидних ознак свавілля державного органу щодо визначення зазначеного переліку злочинів в оспорюваному нормативно-правовому акті з урахуванням воєнного стану в Україні, суд не встановив на час розгляду питання про забезпечення позову.

У постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 320/28579/24 Верховний Суд зазначив: "38. Нормативно-правовий акт, як акт загальної дії, що регулює однотипні публічно-правові відносини та застосовується щодо невизначеного кола осіб, має особливий правовий статус. Його зупинення як захід забезпечення позову є допустимим лише за наявності беззаперечних та очевидних ознак протиправності, а не лише припущень або правових сумнівів, які вимагають повноцінної оцінки у процесі розгляду справи по суті.

39. З огляду на комплексний характер правового регулювання, яке здійснюється через нормативно-правовий акт, втручання суду у його чинність не повинно підміняти собою остаточне судове рішення. Такий підхід забезпечує стабільність нормативного регулювання та правову визначеність, а також запобігає передчасному втручанню у публічне управління без достатніх правових підстав.

42. Верховний Суд підкреслює, що забезпечення позову на підставі ймовірної протиправності нормативно-правового акта чи окремих його положень є неналежним, якщо справа вимагає детального аналізу фактів і права, оскільки це може свідчити про упереджене формування позиції суду.

49. Верховний Суд наголошує, що забезпечення позову не повинно завдавати непропорційної шкоди, перевищувати заявлені вимоги позивача чи бути рівнозначним задоволенню позовних вимог до розгляду справи по суті".

Звертаючись до положень абзацу п`ятого пункту 2 Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій такими, що мають важливе значення для галузі економіки чи забезпечення потреб територіальних громад Полтавської області в особливий період, затверджені розпорядженням начальника Полтавської обласної адміністрації 02 січня 2025 року № 3 у редакції розпорядження начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 30.06.2026 №710 "Про внесення змін до Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій такими, що мають важливе значення для галузі економіки чи забезпечення потреб територіальних громад Полтавської області в особливий період" суд не вбачає очевидної наявності ознак протиправності чи свавілля даної частини нормативно-правового акту поза обґрунтованим сумнівом, її невідповідність ч. 2 ст. 2 КАС України без потреби додаткового дослідження фактичних обставин чи правових норм. А відсутність очевидності порушень унеможливлює застосування такого заходу відповідно до стандарту доказування prima facie.

Отже, суд відмовляє у застосуванні заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії абзацу п`ятого пункту 2 регіональних Критеріїв у редакції розпорядження начальника Полтавської ОВА від 30.06.2026 № 710, зареєстрованого 01.07.2026 за № 65/1029, у частині умови про відсутність обвинувальних вироків щодо службових осіб і бенефіціарних власників за статтями 109-114-2 КК України до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Щодо заявлених позивачем у клопотанні про забезпечення позову заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження начальника Полтавської ОВА від 24.07.2026 № 789 - до набрання законної сили рішенням сулу у цій справі; заборони Полтавській обласній військовій адміністрації, її структурним підрозділам та Комісії застосовувати зазначену в пункті 1 цієї просильної частини умову про вирок під час розгляду будь-якої заяви ПрАТ «Полтавський алмазний інструмент» щодо визначення важливим/критично важливим - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, суд зазначає таке.

Розпорядженням начальника Полтавської обласної військової адміністрації "Про невідповідність критерію, зазначеному в підпункті 4 пункту 2 Критеріїв та Порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76, ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПОЛТАВСЬКИЙ АЛМАЗНИЙ ІНСТРУМЕНТ" від 24.07.2026 № 789 відмовлено позивачу у визначенні його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у зв`язку із невідповідністю критерію, зазначеному в підпункті 4 пункту 2 Критеріїв та Порядку.

Застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження начальника Полтавської ОВА від 24.07.2026 № 789 - до набрання законної сили рішенням сулу у цій справі без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову по суті до його розв`язання судом.

Суд вважає, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті, що є неприпустимим з урахуванням фактичних обставин справи.

Наведені позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову в цій частині не свідчать про існування обставин, визначених ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, частково повторюють обґрунтування позовної заяви.

Суд зазначає, що оцінка оскаржуваним у цій справі індивідуальним актам відповідача, що стосуються позивача, може бути надана під час розгляду справи по суті з урахуванням доказів, наданих суду чи здобутих судом, стверджувати про правомірність чи неправомірність рішень, дій чи бездіяльності відповідача на даний час неможливо.

Так, відповідно до статті 192 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Таким чином, саме на стадії розгляду справи по суті суд з`ясовує обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та досліджує зібрані докази.

В обґрунтування застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони Полтавській обласній військовій адміністрації, її структурним підрозділам та Комісії застосовувати зазначену в пункті 1 цієї просильної частини умову про вирок під час розгляду будь-якої заяви ПрАТ «Полтавський алмазний інструмент» щодо визначення важливим/критично важливим до набрання законної сили рішенням суду у цій справі позивач вказав, що відмова № 789 уже створює перешкоду для подання на бронювання, а чинний нормативний фільтр гарантує повторну відмову за новою заявою. Саме тому очікування остаточного рішення без тимчасового захисту здатне позбавити майбутнє рішення практичного ефекту.

Проте, суд звертає увагу, що він здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Сама ж лише незгода позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Враховуючи наведене та відсутність доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, позивачем до суду не надані.

Підсумовуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову одночасно із поданням позовної заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Полтавський алмазний інструмент" в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" до Полтавської обласної військової адміністрації про визнання протиправними та нечинним пункту критеріїв, скасування розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Бевза