Ухвала суду № 138936937, 11.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 серпня 2026 року м. Київ № 320/29856/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса Україна, 04053, місто Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, будинок 16 ЄДРПОУ 42098368), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, а також чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За результатами перевірки поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом встановлено обставини, які потребують оцінки з точки зору дотримання позивачем вимог щодо добросовісного користування процесуальними правами.

Так, відповідно до даних автоматизованої інформаційної системи «Діловодство спеціалізованого суду» 09.09.2025 позивач зверталася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з вимогами, предмет та підстави яких є тотожними вимогам, заявленим у позовній заяві, що розглядається судом.

Зазначеній адміністративній справі присвоєно № 320/45522/25.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 у справі № 320/45522/25 позовну заяву позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу разом із доданими до неї документами у зв`язку з надходженням заяви представника позивача про відкликання позовної заяви.

У подальшому, 20.10.2025, позивач повторно звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до того самого відповідача з аналогічними вимогами. Зазначеній адміністративній справі присвоєно № 320/51607/25.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі № 320/51607/25 позовну заяву позивача повернуто разом із доданими до неї документами у зв`язку з надходженням заяви представника позивача про відкликання позовної заяви.

05.01.2026 позивач утретє звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з аналогічними вимогами. Зазначеній адміністративній справі присвоєно № 320/590/26.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі № 320/590/26 позовну заяву позивача також повернуто разом із доданими до неї документами у зв`язку з надходженням заяви представника позивача про відкликання позовної заяви.

Таким чином, судом встановлено, що позивач протягом нетривалого періоду тричі зверталася до одного й того самого суду з позовами до одного й того самого відповідача з аналогічними вимогами, після чого кожного разу подавала заяву про відкликання позову, наслідком чого було повернення відповідної позовної заяви.

Сам по собі факт повторного звернення до суду або відкликання позовної заяви не свідчить про зловживання процесуальними правами. Водночас при вирішенні цього питання суд має оцінити не окрему процесуальну дію, а її характер, послідовність та сукупність з іншими діями учасника справи.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 45 КАС України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, а також вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Наведене законодавче положення спрямоване, зокрема, на забезпечення добросовісного здійснення процесуальних прав та недопущення використання передбачених законом процесуальних механізмів у спосіб, який може впливати на визначений законом порядок розподілу судових справ.

У цій справі суд бере до уваги не лише кількість попередніх звернень позивача, а насамперед їх послідовність: подання аналогічного позову, його відкликання, повторне подання аналогічного позову та його подальше відкликання, після чого знову мало місце звернення до суду з аналогічними вимогами.

За таких обставин повторюваність зазначених процесуальних дій та їх послідовність дають суду підстави дійти висновку, що спосіб реалізації позивачем права на звернення до суду у цій справі не повною мірою узгоджується з принципом добросовісного користування процесуальними правами та завданням адміністративного судочинства.

При цьому суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, відповідно до якої учасник справи має користуватися процесуальними правами таким чином, щоб сприяти суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж відповідна процесуальна дія вчиняється не з цією метою, а для досягнення іншої мети, особа виходить за межі належного здійснення відповідного процесуального права, тобто зловживає ним.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 10.10.2024 у справі № 580/4217/24, в якій надано оцінку неодноразовому зверненню особи до суду з аналогічними позовами та їх подальшому відкликанню.

Суд також враховує, що відповідно до частини четвертої статті 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами та у разі встановлення такого зловживання застосовувати до учасника судового процесу заходи, визначені цим Кодексом.

З огляду на наведене правова оцінка дій позивача у цій справі здійснюється судом з урахуванням положень статті 45 КАС України та необхідності добросовісного здійснення учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав.

Встановлена судом послідовність процесуальних дій позивача, а саме неодноразове подання ідентичних позовних заяв до одного й того самого відповідача з подальшим їх відкликанням та повторним зверненням до суду з аналогічними вимогами у своїй сукупності дає підстави для висновку про недобросовісне здійснення процесуальних прав та наявність ознак зловживання ними.

При цьому характер і послідовність таких дій об`єктивно можуть створювати можливість для впливу на визначення судді внаслідок повторної участі позовних заяв у автоматизованому розподілі судових справ, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства та встановленим законом порядком визначення складу суду.

За таких обставин суд визнає дії позивача зловживанням процесуальними правами та, з урахуванням положень частини четвертої статті 45 КАС України, вважає необхідним застосувати передбачений Кодексом захід реагування у вигляді повернення позовної заяви.

Керуючись приписами ст. 45, ст. 168, ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Попередити позивача та його представника, що у випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд може застосувати заходи, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема накладення штрафу у розмірі до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (33280 грн).

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.