Ухвала суду № 138936838, 11.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2026 року м. Київ № 320/30956/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка, буд. 10), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області № 909270142336 у виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання та недоотриманої пенсії ОСОБА_3 .

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_3 у розмірі двомісячної пенсії, яку вона мала право отримувати на час смерті;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_3 за період з 01.04.2026 по день її смерті.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі подання позовної заяви, що містить дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за подання цього позову позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328,00 грн Ч 0,4 Ч 2).

Однак до позовної заяви документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі, не додано.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване тим, що він має статус внутрішньо переміщеної особи.

З цього приводу суд зазначає, що перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору в силу закону, визначений частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір». Сам по собі статус внутрішньо переміщеної особи не віднесений зазначеною нормою до самостійних підстав для звільнення особи від сплати судового збору.

Водночас питання відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

За змістом зазначеної норми, враховуючи майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати за наявності передбачених законом умов. Зокрема, така можливість пов`язується із перевищенням розміру судового збору п`яти відсотків річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, належністю особи до визначених законом категорій або предметом позову у справах щодо захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічні положення містить частина перша статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, звільнити від їх оплати повністю або частково, а також відстрочити чи розстрочити їх сплату на визначений строк.

Отже, вирішення питання про звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення не є безумовним наслідком наявності у особи певного соціального статусу, якщо такий статус прямо не передбачений законом як підстава для звільнення від сплати судового збору. У випадках, коли відповідне питання вирішується судом з урахуванням майнового стану особи, заявник повинен навести конкретні обставини та надати належні докази, які свідчать про його майновий стан та наявність передбачених законом підстав для застосування відповідного процесуального механізму.

Сам факт наявності у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи не свідчить про його неспроможність сплатити судовий збір та, відповідно, не є достатньою підставою для звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення такої сплати.

При цьому позивачем не наведено конкретних обставин щодо його майнового стану, які б свідчили про неможливість сплати судового збору у встановленому законом розмірі, та не надано належних доказів на підтвердження таких обставин. Також з поданих матеріалів не вбачається наявності інших передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» умов, за яких суд вправі вирішити питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати.

Посилання позивача на те, що предметом позову є захист його прав, саме по собі також не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки зазначене формулювання не дає змоги віднести заявлений спір до конкретної категорії справ, визначеної пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», та не звільняє позивача від обов`язку довести наявність передбачених законом підстав для застосування відповідної пільги.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Відтак позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату 2662,40 грн судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.