Ухвала суду № 138936819, 11.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2026 року м. Київ № 320/30929/26

vQXh7VH0HD4AbСуддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. №10, ЄДРПОУ 22933548) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса вул. Євгена Сверстюка, 15, 3 поверх, м. Київ, 02002, ЄДРПОУ 43315602), в якому просить суд:

- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09 грудня 2025 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн у ВП №78787136 за невиконання Управлінням виконавчого листа у справі № 320/258/25.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3328,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду із цим адміністративним позовом, позивачеві необхідно було сплатити 3328,00 грн судового збору.

Проте, судовий збір позивачем не сплачено, натомість заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає таке.

Позивач є державним органом. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для звільнення, чи відстрочення від сплати судового збору.

Між тим, суд звертає увагу на те, що позивач до клопотання не додав жодних доказів, які підтверджують його доводи про неможливість сплати судового збору і вжиття для цього відповідних заходів.

Таким чином, клопотання позивача про відстрочення оплати судового збору є необґрунтованим, а тому воно не підлягає задоволенню.

Окремо необхідно звернути увагу позивача, що відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, ч.3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до приписів статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, статтею 287 КАС України встановлено спеціальний десятиденний строк звернення до суду для оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

Як убачається з матеріалів справи, предметом оскарження є постанова від 09.12.2025, тоді як із цим позовом позивач звернувся до суду лише 30.07.2026, тобто зі значним пропуском установленого законом строку звернення до суду.

При цьому посилання позивача на дату реєстрації вхідної кореспонденції 13.07.2026 як на обставину, що визначає початок перебігу строку звернення до суду, є безпідставним. Дата внутрішньої реєстрації документа у позивача сама по собі не визначає момент, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно, саме з такою датою закон не пов'язує початок перебігу встановленого статтею 287 КАС України строку.

Натомість із матеріалів справи вбачається, що позивач був обізнаний про наявність відповідного виконавчого провадження та мав ідентифікатор доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження. Крім того, позивачем було підготовлено довідку про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії від 27.12.2025, що свідчить про його обізнаність щодо обставин, пов'язаних із виконанням відповідного рішення, ще до дати реєстрації зазначеної вхідної кореспонденції.

Отже, обставини, на які посилається позивач, свідчать про те, що про існування виконавчого провадження та відповідні обставини він знав або, щонайменше, повинен був знати задовго до 13.07.2026. Відтак дата внутрішньої реєстрації документа не може вважатися юридично значущою датою для визначення початку перебігу строку звернення до суду та не може бути підставою для висновку про дотримання позивачем вимог статті 287 КАС України.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на введення в Україні воєнного стану та внутрішні організаційні труднощі, які, на його думку, унеможливили своєчасну реалізацію права на судовий захист.

Суд враховує, що у зв'язку зі збройною агресією проти України в Україні введено воєнний стан. Водночас сам факт запровадження воєнного стану не має наслідком автоматичного зупинення чи поновлення процесуальних строків та не звільняє особу від обов'язку дотримуватися встановлених законом строків звернення до суду. Для визнання причин пропуску строку поважними необхідно встановити наявність конкретних об'єктивних обставин, які безпосередньо перешкоджали особі реалізувати право на звернення до суду у встановлений законом строк.

Однак позивачем не наведено та не підтверджено належними і допустимими доказами конкретних обставин, які б свідчили про те, що саме запроваджені у зв'язку з воєнним станом обмеження, безпосередні наслідки збройної агресії або інші об'єктивні обставини фактично унеможливлювали його своєчасне звернення до суду.

Посилання позивача на внутрішні організаційні труднощі також не може бути визнано достатнім обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку, оскільки такі обставини не конкретизовані та не підтверджені доказами їх безпосереднього впливу на можливість своєчасного звернення до суду.

При цьому суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, відповідно до якої при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

З огляду на наведене, саме по собі введення в Україні воєнного стану, як і загальне посилання на внутрішні організаційні труднощі, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду та не може слугувати самостійною підставою для його поновлення. Водночас позивач не довів існування обставин, які об'єктивно перешкоджали йому звернутися до суду в межах установленого статтею 287 КАС України десятиденного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач пропустив установлений законом строк звернення до суду, а наведені ним причини пропуску цього строку не мають характеру об'єктивних та непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду. Відтак такі причини не можуть бути визнані поважними, а підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду відсутні.

1‚ f0‚ b *†H†ч ‚ S0‚ O 1 0 *†$ 0l vQXh7VH0HD4Ab*†H†ч ] [0Y *†$ 000 *†$ L1¬xhd‹Г-л П*ДЦ9«ЃТh Єetѕ‰пБГW9 ?eёZ 20260812103140Z1‚ К0‚ Ж 0‚ J0‚ 01\0Z U SРњС-РЅС-стерство цифровоС- трансформацС-С- РЈРєСЂР°С-РЅРё110/ U vQXh7VH0HD4Ab(РђРґРјС-РЅС-стратор ІТС Р¦Р-Рћ1I0G U @Центральний засвС-дчувальний орган1 0 U UA-43220851-25011vQXh7VH0HD4Ab0 U UA1 0 U РљРёС-РІ1 0 U a NTRUA-43220851 AЂkFџъ` ‚ 0 *†H†ч 1 vQXh7VH0HD4Ab*†H†ч 0 *†H†ч 1 260812103140Z0/ *†H†ч 1" Е ДjХ r ¬ў5 *Р r"џ;џЂ˜…ж'ЄpЌ ™V' 0‚ Ј vQXh7VH0HD4Ab*†H†ч /1‚ ' 0‚ Ћ0‚ Љ0‚ †0 *†$ „q3ї +їЗ2{ ш \ Еу#Mї-_ЏЗ±Дa 0‚ R0‚ 8¤‚ 40‚ 01\0Z U SРњС-РЅС-стерство цифровоС- трансформацС-С- РЈРєСЂР°С-РЅРё110/ U vQXh7VH0HD4Ab(РђРґРјС-РЅС-стратор ІТС Р¦Р-Рћ1I0G U @Центральний засвС-дчувальний орган1 0 U UA-43220851-25011vQXh7VH0HD4Ab0 U UA1 0 U РљРёС-РІ1 0 U a NTRUA-43220851 AЂkFџъ` vQXh7VH0HD4Ab*†$ @«іiшJ I! ђG›жџ·Љ}ѕОэ ¤ЩT ‚vQXh7VH0HD4AboДп'5Ў ёі™x=µ‚<»и з;жz H ЯоCФП?І(@v 0 vQXh7VH0HD4Ab*†$ @(-‹iФ-їхW ЬJo)-‹ШЩяВќ`?ЊЌЌ ІжRwІї-›ѕХ°ZГU‡А« 427aH ЁУи@р¦@ШвЩ¦)Ў‚ m0‚ E vQXh7VH0HD4Ab*†H†ч 1‚ 40‚ 00‚ (Ў‚ $0‚ 0‚ 0‚ 0ЃгЎЃП0ЃМ1H0F U ?Р"ержавна податкова служба РЈРєСЂР°С-РЅРё1,0* U #OCSP-сервер РљРќРР"Рџ Р"РџРЎ1 0 U UA-43005393-08221vQXh7VH0HD4Ab0 U UA1 0 U РљРёС-РІ1 0 U a NTRUA-43005393 20260812103140Z000 *†$ oХр04Wл! > єР|2«ѓiN, ЇътSњмеЌµ 00*†H†ч 1‚ х0‚ сЎ‚ н0‚ й0‚ е0‚ ЌЎЃП0ЃМ1H0F U ?Р"ержавна податкова служба РЈРєСЂР°С-РЅРё1,0* U #OCSP-сервер РљРќРтановленого статтею 287 КАС України десятиденного строку. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач пропустив установлений законом строк звернення до суду, а наведені ним причини пропуску цього строку не мають характеру об'єктивних та непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду. Відтак такі причини не можуть бути визнані поважними, а підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду відсутні.Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Тому, позивачеві необхідно буде звернути увагу на ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, і у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Для підтвердження дати та часу отримання та відповідно ознайомлення з оскаржуваною постановою позивачу необхідно подати додаткові докази, зокрема ідентифікатор поштового відправлення згідно з яким можна буде достовірно встановити дату та місце відправлення, маршрут, дату та місце отримання кореспонденції тощо.

Крім цього, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 7 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позивач оскаржує постанову про накладення штрафу від 09.12.2025 року винесену у виконавчому провадженні № 78787136.

Проте, до позовної заяви не долучена оскаржувана постанова.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- індивідуальний акт, який засвідчує протиправні дії/бездіяльність відповідача (оскаржувану постанову виконавця);

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права;

- оригіналу документа про сплату 3328,00 грн судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.

Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

vQXh7VH0HD4Ab Суддя Панченко Н.Д.