Рішення № 138936740, 05.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. справа № 300/3638/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,

представника позивача - Тарасун О.І.,

представника відповідача - Дроздюк У.Г.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.02.2026 № 00/3777/0706, № 003779/0706

ВСТАНОВИВ:

Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ), 28.05.2026 через систему "Електронний суд" звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.02.2026 № 00/3777/0706, № 003779/0706.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками відповідача проведено фактичну перевірку позивача. Підставою для проведення перевірки стали наказ відповідача від 04.02.2026 №252-п "Про проведення фактичної перевірки". В результаті перевірки складено акт (довідку) від 06.02.2026. За наслідками перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.02.2026 №00/3777/0706, про нарахування штрафних санкцій в розмірі 907 061,45 грн на підставі п.1, п. 7 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", податкове повідомлення-рішення від 24.02.2026 №003779/0706 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 020,00 грн на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 і п. 54 і п.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України. Позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями від 24.02.2026 № 00/3777/0706, № 003779/0706, вважає їх протиправними та просить скасувати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі (т.1, а.с.109-110).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 12.06.2026 (т.1, а.с.122-139). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами і доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач при здійсненні господарської діяльності порушив норми податкового законодавства, що стало наслідком донарахувань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 24.02.2026 № 00/3777/0706, № 003779/0706. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 17.06.2026. У даній відповіді на відзив представник позивача зокрема зазначає, що беручи до уваги докази, що містяться в матеріалах справи та враховуючи додаткові докази, долучені до даної відповіді на відзив - позивач категорично не погоджується з позицією відповідача, що викладена в акті перевірки та відзиві, вважає її безпідставною, такою, що базується на не доведеній інформації, не обґрунтованою та протиправною. Підтримала позовні вимоги та просив їх задовольнити (т.1, а.с.170-179).

Протокольною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (т.1, а.с. 187-190).

01.07.2026 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (т.1, а.с.194-196).

06.07.2026 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали, у якому протокольною ухвалою суду від 16.07.2026 відмовлено (т.1, а.с.200-202, 206-211).

Від відповідача, 17.07.2026 на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення (т.1, а.с.213-217).

22.07.2026 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (т.1, а.с.227-234).

У судовому засіданні представник позивача в режимі відеоконференцзв`язку позовні вимоги підтримала, з підстав викладених в адміністративному позові, відповіді на відзив та додаткових письмових доказах, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов та додаткових письмових доказах, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини.

На підставі пп.80.2.2, пп. 80.2.5, п. 80.2, ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, наказу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 04.02.2026 року за №252-п та на підставі направлень від 04.02.2026 року за №№415, 416 проведено фактичну перевірку кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за адресою: АДРЕСА_1 , що належить суб`єкту господарювання - ОСОБА_1 (т.1, а.с.142-143).

За результатами фактичної перевірки складено акт (довідку) за реєстраційним номером 2228/09/18/РРО/1793215837, який зареєстрований в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб`єкта господарювання 06.02.2026 (т.1, а.с.144-145).

Перевірка проведена в присутності ФОП ОСОБА_1 . При проведенні вищевказаної фактичної перевірки встановлено порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме:

Проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (цін товарів (послуг) та обліку їх кількості), а саме: згідно електронних копій розрахункових документів РРО з ФН 3000409302 встановлено реалізацію підакцизних товарів без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Перелік реалізованих підакцизних товарів без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД наведено в Додатку 1 до акту перевірки.

Видача розрахункових документів споживачам не встановленої форми та змісту, а саме: згідно даних РРО з ФН 3000409302 реалізовано алкогольні напої без зазначення марки акцизного податку встановленого зразка. Загальна сума проведених розрахункових операцій та видача розрахункових документів споживачам не встановленої форми та змісту (не зазначення марки акцизного податку встановленого зразка) становить - 601 374,30 грн. Порушення, вчинене вперше. на суму - 200,00 грн., чек №16703, повторно, на загальну суму - 601 174,30 грн.

Ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, а саме: до перевірки не надано виписку з банку про рух коштів за період з 01.01.2025 р. по 03.02.2026

На підставі акту (довідки) перевірки №2228/09/18/РРО/ НОМЕР_1 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" від 24.02.2026 №00/3777/0706, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 907 061,45 грн та податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 24.02.2026 №003779/0706, яким застосовано штрафні (фінансові) санкцій (штрафи) в сумі 1 020,00 грн (т.1, а.с. 35-38, 149-150).

Позивач не погоджуючись податковими повідомленнями-рішеннями від 24.02.2026 № 00/3777/0706, № 003779/0706, звернувся з позовною заявою до суду.

Суд, у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі також - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

І відповідності з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до п.п. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Щодо порядку проведення перевірки, суд зазначає, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу пункту 2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Отже, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законом порядку інформації про порушення вимог законодавства. Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин виробництва (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального). Постанова КАС ВС від 12.08.2021 року у справі № 140/14625/20.

За змістом пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, як направлення на проведення такої перевірки, копії наказу на проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Більше того, відсутність детального опису підстави на проведення перевірки в наказі не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом, тобто здійснити посилання на застосовуване положення Податкового кодексу України.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицію, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №460/1239/19.

Окрім того, суд звертає увагу на наявність істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання "наявності підстав для проведення перевірки" від питання "достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі" та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки". Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для н проведення.

Водночас, суд не може не погодися з тим, що розкриття змісту та деталізації фактичної обставини, яка стала приводом для прийняття рішення про проведення перевірки відповідно відповідача о більш високим стандартам правової визначеності та більш повно б забезпечувала розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення.

Такою підставою для прийняття рішення про проведення перевірки слугувало рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 04.02.2026 №248/09-19-07-07-06-26. Вищевказана доповідна записка повідомляє те, що управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС в області відповідно до вимог наказу ДПС України від 04.09.2020 №470 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків" на виконання ст.80 Податкового кодексу України та на виконання листів ДПС України щодо проведення фактичних перевірок господарських одиниць, у яких при проведенні обстежень чи за результатами проведеного аналізу встановлено ймовірні порушення вимог чинного законодавства, а саме: кафе "Батьківський Поріг", за адресою: вул. Героїв Майдану, 168А, с. Яблуниця.

Враховуючи вищенаведене та керуючись вимогами ст.80 Податкового кодексу України, запропоновано провести фактичну перевірку вищевказаної господарської одиниці - працівниками управління податкового аудиту Головного управління ДПС в області спільно з працівниками управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в області.

Призначаючи фактичну перевірку, достатньо покликатися в наказі на відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України без розкриття його змісту, яким охоплюється предмет перевірки, але за умови, що цей підпункт містить лише одну фактичну підставу. Об`єктивну наявність або відсутність у контрольного органу підстав (обставин), визначених в підпунктах пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, як умови призначення фактичної перевірки, перевіряє суд. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, який містить покликання на порядковий номер підпункту пункту статті Податкового кодексу України, як підстави для проведення перевірки, але не відображає конкретні обставини, які в цих підпунктах розкриваються та мають об`єктивно існувати.

Даний висновок викладений в постанові Верховного суду від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23.

Водночас, беручи до врахування також висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. Здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, у якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації.

Як визначено пунктом 81.1 стаття 81 Податкового кодексу України, до обов`язкових реквізитів наказу про проведення перевірки віднесено: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якої о проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Тим же приписом встановлено, що у направленні на проведення такої перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу.

У спірному випадку, зазначення у наказі та направленнях про проведення фактичної перевірки найменування об`єкта перевірки кафе "Батьківський поріг" не звужує мінімально допустимого та встановленого статтею 81 Кодексу обсягу інформації, що має бути відображена, а також не ставить під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав. На користь вказаного свідчить й те, що реквізити обох вищезгаданих документів містять адресу об`єкта, перевірка якого проводиться, а у сукупності з наданими контролюючим органом відомостями, за якими за адресою "вул. Героїв Майдану, 168/А, с. Яблуниця" кафе "Батьківський поріг" провадиться господарська діяльність виключно у одному об`єкті, тому у відповідача не виникає підстав вважати, що відсутність повного збігу у формулюванні найменування об`єкта є таким істотним порушенням порядку призначення та проведення перевірки, котре впливає на допустимість отриманих у ході неї доказів та слугує підставою визнання протиправним прийнятого за результатами перевірки рішення.

Із змісту вже згаданого вище пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України вбачається, що останній не містить темпоральних обмежень періоду, який охоплюється предметом фактичної перевірки.

У свою чергу, за загальними правилами, встановленими п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінченім 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому Податковим кодексом України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім ст. 102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).

Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки зроблено висновок Верховним Судом у справі №826/8284/17, від 09.09.2024 у справі №280/6832/23, від 16.01.2025 у справі №240/24491/23, 30.01.2025 у справі №280/6829/23 і від 06.02.2025 у справі №120/11036/23.

Враховуючи наведене в сукупності, суд зазначає, що посилання у наказі за №252-п від 04.02.2026 на статтю 102 Податкового кодексу України для визначення періоду перевірки платника податку, є правомірним та не несе наслідком його скасування.

Відтак, наказ про проведення фактичної перевірки містить усі необхідні найменування та реквізити, а також належне оформлення підстав для її проведення, що виключає обставину протиправності у призначенні та проведенні фактичної перевірки господарського об`єкту позивача. Зокрема, в наказі від 04 лютого 2026 року зазначено і мету перевірки, а саме: "здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, та відповідно до пп.80.2.2, пп.80.2.5, пп. 80.2.7, п.80.2, ст.80 Податкового кодексу України".

Таким чином, порушень положень законодавства в частині процедури проведення перевірки, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, відповідачем не допущено.

Отже, податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки.

Окремо суд заувує, що у досліджуваному випадку мала місце саме фактична перевірка, яка відрізняється за метою, підставою, порядком проведення і оформлення її результатів від камеральної і документальної (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірок.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, серед іншого, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій і ведення касових операцій. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (пп. 75.1.3. п. 75.1. cm. 75, п. 80.1. cm. 80 Податкового кодексу України).

Тобто, така перевірка, серед іншого, здійснюється контролюючим органом без попередньої вимоги, раптово, з метою з`ясування на певну календарну дату обставини дотримання/недотримання платниками податків законодавства, в тому числі ведення суб`єктами господарювання в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відтак, порушень положень законодавства в частині наявності підстав та процедури проведення перевірки, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, відповідачем не допущено.

Отже, контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред`явлення направлення або надіслання платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення, копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

На долучених копіях направлень від 04.02.2026 за №№415, 416 щодо проведеної фактичної перевірки господарського об`єкту - кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за адресою: АДРЕСА_1 відмічено запис про їх особисте вручення та надання копії наказу щодо проведення фактичної перевірки власнику - ФОП ОСОБА_1 (пред`явлено службові посвідчення інспекторів Головного управління ДПС в Івано-Франківській області).

Вказані обставини свідчать про те, що контролюючим органом дотримано вимоги ПКУ щодо умов допуску до проведення фактичної перевірки.

Відповідно до п.1 ст.86 ПУ України - результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) (п.5 cm. 76).

Один примірник акту або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Про достатність відображення в наказі підстави для проведення фактичної перевірки як нумераційного позначення відповідного пункту статті Податкового кодексу України, без розкриття його змісту.

Щодо проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, суд зазначає таке.

Як свідчить зміст акту перевірки від 06.02.2026, у період з березня 2023 року по лютий 2026 року та відповідно до ФН 3000409302, 3001186983 позивачем проводилася реалізація підакцизних товарів без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, чим порушено пункт 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операційну у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95-ВР).

Так, за правилами пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР фіскальний режим роботи - це: режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій; режим роботи програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у реєстрі таких реєстраторів, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до цього Закону.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам`яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу (стаття,- Закону №265/95-ВР).

Пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог нього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Відповідач, на підтвердження обставини порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, надає належним чином оформлені відомості із Підсистеми почекової інформації РРО системи збору і зберігання звітних даних, за змістом яких мало місце передача інформації із РРО (фіскальним номером 3000409302 та 3001186983) позивача про оформлення останньою фіскальних чеків, в якому містяться відомості щодо здійснення розрахункових операцій (дата, час, номер чеку, назва товару і ціна товару, сума операції), при цьому відсутній код УКТ ЗЕД реалізованого товару.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 за №1057 затверджено Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів державної податкової служби (далі по тексту також Порядок №1057).

В розумінні приписів підпункту 1.2. пункту 1 Порядку №1057 система зберігання і збору даних РРО (далі по тексту також СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.

Передача даних РРО до серверу обробки інформації, в силу вимог пункту 9.1. Порядку №1057, виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.

Незважаючи на наявність таких доказів, зафіксованих в акті перевірки обставин, позивач подаючи адміністративний позов, так і не подав суду оригінали або засвідчені належним чином копії спірних фіскальних чеків із даними про продаж коментованого товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.

Вказані обставини підтверджують проведення позивачем розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД при реалізації підакцизної групи товарів.

Щодо видачі розрахункових документів не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій, без зазначення в розрахункових документах цифрового коду марки акцизного податку встановленого зразка, суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 "Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів" (далі - наказ №329), який набрав чинності 01 липня 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом - "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої", який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).

Також наказом передбачено, що:

- до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом;

- до 01 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей повинні бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону №265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до наказу №329.

Разом з цим Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" з 1 січня 2022 року набирають чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу II Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", згідно з яким суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Частиною першою статті 8 Закону №265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням РРО або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З урахуванням вимог чинного законодавства, з 01.01.2022 суб`єкти господарювання зобов`язані забезпечити сканування (введення даних) марок акцизного податку на всіх алкогольних напоях маркованих марками акцизного податку (у т. ч. марками акцизного податку старого зразка на яких відсутній такий реквізит як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку) для подальшого відображення її реквізитів у розрахунковому документі.

Суд наголошує, що форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових доку ментів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення №13), зокрема фіскальний чек має обов`язково містити цифрове значення штрихового оду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) рядок 9.

У відповідності до абз.2 п.З розділу 1 Положенням №13 встановлено що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення такий документ не приймається як розрахунковий.

Відповідно до даних електронних копій розрахункових документів РРО, що надійшли до системи обліку даних РРО ДПС України, встановлено реалізацію алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення марок акцизного податку, а також відповідних реквізитів при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу.

Згідно з ст. З Закону № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема, зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі - ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі - РК);

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу аоо відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

- проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду підакцизної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

При цьому, розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну (ст. 2 Закону 265).

Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 та від 08.06.2021 № 329) (далі - Положення № 13).

Пунктом 2 розд. II Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 (додаток 1 до Положення № 13) має містити обов`язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9 фіскального касового чека).

Встановлені в Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. З розд. І Положення № 13).

За порушення цих вимог передбачено відповідальність у вигляді фінансової санкції згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265 у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання за рішенням контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі:

- 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 визначає поняття розрахункової операції, розрахункового документу та вбудованого електронного контрольно-касового реєстратора.

Відповідно до пп. 1 і 2 ст. З Закону № 265 встановлено обов`язок суб`єкту господарювання проводити розрахункові операції на повну суму покупку (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок.

З наведених норм чітко можна визначити кінець кожної конкретної операції, що оформлюється розрахунковим документом.

Отже правопорушення є закінченими з моменту видачі розрахункового документу, що не відповідає встановленій формі або непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи.

За першу з таких операцій застосують штраф як за перше порушення, а за кожну наступну - як за повторне (у підвищеному розмірі). Кожен встановлений контролюючим органом факт щодо здійснення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи є окремим правопорушенням.

При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Таким чином, розмір фінансових санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Згідно з пунктом 3 розділу І цього Положення, установлені у ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий.

Таким чином, можна зробити висновок, що Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності). Тому, відсутність обов`язкових реквізитів у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 року по справі № 500/6845/21.

Так в ході до перевірочного аналізу фактичної перевірки, встановлено порушення п. 1 ст. 17 Закону № 265, а саме: відсутнє цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9 фіскального касового чека), що підтверджується належним чином оформлені відомості із Підсистеми почекової інформації РРО системи обліку даних ДПС України.

За доводами представника позивача, відповідачем протиправно стверджується про наявність у господарської одиниці обов`язку зазначати штриховий код марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9) у розрахункових документах, зокрема, з посиланням на відомості індивідуальної податкової консультації ДПС України від 06.09.2021 за №3347ЛПК/99-00-07-05-01-06, останній вказує на те, що продаж алкогольних напоїв, маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та/або ПРРО відомостей із штрих-коду марки акцизного податку, не буде вважатися порушенням чинного законодавства.

З приводу наведеного, з врахуванням нормативно-правового регулювання спірних правовідносин та фактичних обставин, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

По-перше, у відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Зважаючи на те, що кафе "Батьківський поріг" не було тим платником податків, котрий звертався до контролюючого органу з метою отримання індивідуальної податкової консультації, відтак надані в межах такої роз`яснення щодо практичного застосування норм законодавства не можуть бути застосовані останнім, зокрема й у спірних правовідносинах.

По-друге, Закон України №265/95-ВР (у редакції, чинній з 01.01.2022) не передбачає розмежування обов`язку суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, щодо використання РРО та/або ПРРО при реалізації підакцизних товарів, зокрема алкогольних напоїв, у залежності від типу марки акцизного податку, а саме: "старого зразка" (діяли з 01.07.2015 до 30.04.2020), чи нового зразка (впроваджені з 01.05.2020 та 01.07.2023), у контексті обов`язку програмування таких товарів із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки (серії та номера) у розрахунковому документі.

Суд вказує, що перелік обов`язкових реквізитів, які наносяться на марку акцизного податку, визначено Положенням №1251, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №97 від 12.02.2020, що набули чинності з 19.02.2020. Відповідно до цих змін, на марці мають бути QR-код та штрих-код. При цьому, штрих-код містить інформацію про серію та номер марки, натомість QR-код включає відомості про серію та номер, реквізити покупця марки, посилання на веб- ресурс для перевірки справжності, а також може містити інформацію про геш-послідовність.

Отже, незалежно від внесених змін, як до, так і після їх прийняття, серія з чотирьох літер та шестизначний номер залишаються обов`язковими реквізитами марки.

Введення нових елементів у вигляді штрих- коду чи QR-коду, на переконання суду, фактично не змінює суті зазначеної інформації, а лише забезпечує її технічне дублювання у формі, зручній для зчитування (сканування) пристроями.

Отже, відсутність штрихового коду на марках акцизного податку не позбавляє суб`єктів господарювання обов`язку зазначати в розрахункових документах серії та номеру марки акцизного податку методом ручного введення даних в РРО.

В контексті наведеного, також слід врахувати обставину того, що Наказом №329 (набрав чинності 01.07.2021) встановлено період до 01.10.2021 для доопрацювання виробниками (постачальниками) реєстраторів розрахункових операцій з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, тобто штрихового коду марки акцизного податку.

Більше того, згідно частини 3 статті 12 Закону №265/95-ВР, у разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов`язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.

Позивачем не надано до перевірки жодних доказів на підтвердження вказаної обставини, як і не наведено переконливих аргументів щодо неможливості внесенні реквізитів таких марок до розрахункового документа шляхом ручного введення даних (у разі відсутності штрихового коду для сканування).

Відтак, здійснюючи перевірку наявності вказаних реквізитів у розрахункових документах позивача за період з 02.01.2024 по 31.12.2025, контролюючий орган встановив факт видачі розрахункового документа, що не відповідає встановленим вимогам щодо форми та змісту (пункт 2 статті 3 Закону №265/95-ВР), зокрема без зазначення штрихового коду марки акцизного податку (рядок 9).

Суд звертає увагу, що відсутність у акті перевірки даних щодо розрізнення марок на "старого" чи "нового" зразка не свідчить про неповноту перевірки, оскільки згідно з пунктом 11 статті 3 вказаного Закону обов`язок щодо зазначення цифрового значення штрихового коду (серії та номера) у розрахункових документах є однаковим для всіх видів марок незалежно від часу їх впровадження.

Як зазначено судом вище, інформація про серію та номер є обов`язковою для марок як до. так і після внесення змін, а запровадження штрихового коду (як технічного засобу фіксації цієї ж інформації) не змінює суті обов`язку, а лише забезпечує його зручне технічне зчитування.

Отже, контролюючий орган не зобов`язаний у межах перевірки здійснювати додаткову класифікацію марок за зразками, оскільки для цілей фіскального контролю визначальним є факт відсутності штрихового коду як обов`язкового реквізиту.

Водночас, ні позивачем, ні його представником не надано жодних доказів того, шо алкогольні напої, реалізовані за розрахунковими документами, перелік яких наведено у Додатку 2 до акта перевірки, були марковані марками акцизного податку "старого зразка". Зокрема, не було конкретизовано, які саме позиції з вказаного переліку містили такі марки, а також не надано жодних підтверджуючих матеріалів, зокрема копій видаткових документів, за якими здійснювалася купівля відповідної продукції. Фото- чи відеофіксації етикеток або пляшок з такими марками, чи будь-яких інших доказів, які б достовірно підтверджували вказані обставини.

По-четверте, як зазначалося вище, за змістом абзаців 4, б частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР, чинного на момент прийняття Наказу №329, у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Суд також зазначає, що вказаний перехідний період використання алкогольних напоїв з марками акцизного податку без штрихового коду засвідчує відсутність порушення виключно у разі дотримання сукупності передбачених умов, тобто (1) знаходження в обігу до повної реалізації (2) в межах терміну придатності для споживання.

Втім, позивачем не подано до суду жодних доказів відсутності спливу терміну придатності до споживання алкогольної продукції, що становила предмет перевірки, як обов`язкової умови вищезгаданого припису Закону №481/95-ВР, у свою чергу, в силу вимог статей 76, 77 КАС України, суд не може ґрунтувати свої висновки на припущеннях щодо тривалого терміну придатності та зберігання коментованих підакцизних товарів.

Для дотримання вимог п.44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п,44.1 цієї статті (первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансова звітність, інші документи, інформація, пов`язана з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством), а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи. П. 44.6 ст. 44 ПК України зазначає, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків під час складення такої звітності.

Відповідно до вимоги про надання документів, яка складена посадовими особами контролюючого органу при проведенні фактичної перевірки, в господарській одиниці - кафе "Батьківський поріг", де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , зобов`язано платника надати перелічені у вимозі документи до перевірки у приміщення ГУ ДПС в Івано-Франківській області. В той же час повідомлено позивачу про те, що ненадання таких документів тягне за собою накладання відповідальності відповідно до ст.121 ПК України, а також буде вважатися, що такі документи були відсутні у платника податків.

Однак, вказаних документів контролюючому органу у відповідні з податковим законодавством терміни не надано.

Щодо наявності належних та допустимих доказів, які підтверджують порушення позивачем вимог чинного законодавства, суд зазначає, що права контролюючого органу визначені статтею 20 ПК України, серед яких передбачено здійснення щоденної обробки даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробок та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку (пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Під час фактичних перевірок контролюючим органом за для контролю за дотриманням платником податку законодавства з питання регулювання обігу готівки та порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій досліджується інформація з ІКС "Податковий блок" - підсистеми "Реєстрація платників податків" - розділ 6 "Облік РРО" - "Реєстрація та облік РРО та КОРО", "Реєстрація та облік ПРРО".

Також, використовується інформація із Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (даті - СОД РРО), зокрема, досліджуються питання:

- щодо відображення у фіскальних чеках усіх обов`язкових реквізитів, які передбачені вимогами Положення про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі - Положення № 13);

- щодо забезпечення платником податків при розрахункових операціях використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, тощо.

Згідно п.п. 14.1.278 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, СОД РРО - це інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Користувачам-покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 ПКУ, забезпечується можливість - контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО. Порядок функціонування СОД РРО визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм функціонування СОД РРО щодо отримання від реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України встановлюється Порядком функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 (далі - Порядок № 477).

Відповідно до п. 2 р. II Порядку № 477 СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України (п. 2 р. II Порядку № 477).

Згідно з п. З р. II Порядку № 477 СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних. База даних призначена для зберігання, зокрема, даних, що були отримані від РРО, у відкритому вигляді, в тому числі даних про проведені розрахункові операції через РРО та електронні розрахункові документи, фіскальні звітні чеки, фіскальні звіти (пп. 2 п. 6 р. II Порядку № 477).

Відповідно до абз.2 п.7 ст. 3 Закону 265 суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані.

Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, по дротових або бездротових каналах зв`язку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, на базі технології, розробленої Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством. При цьому застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в програмних реєстраторах розрахункових операцій.

Механізм передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) / програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО), фіскальних звітів ПРРО і повідомлень, що передбачені Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, що необхідні для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів ДПС для суб`єктів господарювання, що використовують РРО/ПРРО встановлено "Порядком передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за № 1744/2205. Згідно п. 1.5 вказаного Порядку, суб`єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам`яті РРО або пам`яті модемів, які до них приєднані.

Система зберігання і збору даних РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами національної системи масових електронних платежів (п. 2.2. Порядку № 1057).

Таким чином, відомості з СОД РРО є по суті електронними копіями розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті РРО або в пам`яті модемів, які до них приєднані та надійшли виключно з РРО, що зареєстровані за суб`єктами господарювання, шляхом передачі до органу Державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв`язку зі збереженням їх цілісності та незмінності.

З огляду на абз. 2 п. 7 cm. З Закону №265, норми ПК України та Порядку №477 інформація з розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, що формуються реєстраторами розрахункових операцій передаються в електронному вигляді на сервери ДПС і відображаються в інформаційних системах контролюючого органу, зокрема і СОД РРО. Саме тому дані СОД РРО містять достовірну інформацію про зміст виданих розрахункових документів та є належним і допустимим доказом у судовому оскарженні.

Дана позиція узгоджується з висновками викладеними в постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.

Щодо правомірності та обґрунтованості наказу №252-п від 04.02.2026, суд зазначає таке.

Наказ про проведення фактичної перевірки від 04.02.2026 містить мінімально допустимий та встановленого статтею 81 ПК України обсяг інформації, що має бути відображена, а також не ставить під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав. Зокрема. щодо підставності проведення перевірки, то достатньо покликатися в наказі па відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України без розкриття його змісту, яким охоплюється предмет перевірки, але за умови, що цей підпункт містить лише одну фактичну підставу.

Даний висновок викладений в постанові Верховного суду від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23.

Водночас, беручи до врахування також висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотніш недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

Тим же приписом встановлено, що у направленні на проведення такої перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової особи, яка проводитиме перевірку.

На користь вказаного свідчить й те. що реквізити обох вищезгаданих документів містять адресу об`єкта, перевірка якого проводиться, а у сукупності з наданими контролюючим органом відомостями, за якими за адресою "вул. Героїв Майдану. І68/А, с. Яблуниця" кафе "Батьківський поріг" провадиться господарська діяльність виключно у одному об`єкті, тому у відповідача не виникає підстав вважати, що відсутність повного збігу у формулюванні найменування об`єкта є таким істотним порушенням порядку призначення та проведення перевірки, котре впливає на допустимість отриманих у ході неї доказів та слугує підставою визнання протиправним прийнятого за результатами перевірки рішення.

Також, наказ містить відомості щодо терміну проведення перевірки, який визначений ст. 82 ПК України, а також період проведення перевірки, який зазначений у ст. 102 ІІК України.

Отже, наказ про проведення фактичної перевірки містить усі необхідні найменування та реквізити, а також належне оформлення підстав для її проведення, що виключає обставину протиправності у призначенні та проведенні фактичної перевірки господарського об`єкту позивача.

Відтак, порушень положень законодавства в частині процедури проведення перевірки, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу' за результатами такої перевірки, відповідачем не допущено.

Отже, податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки.

За результатами фактичної перевірки складено акт (довідку) за реєстраційним номером 2228/09/18/РРО/1793215837, який зареєстрований в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб`єкта господарювання 06.02.2026 року.

Щодо порушень, які виявлені під час проведення перевірки, суд зазначає таке.

1. Стосовно аргументів, які стосуються РРО ФН 3001186983 та проведення розрахункових операцій без зазначення коду товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД. Вказаний реєстратор розрахункових операцій зафіксував порушення порядку проведення розрахункових операцій без зазначення коду товарної категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. (Додаток до акта перевірки 1). Згідно цього додатку встановлено, що в графі, де відображаються коди товару згідно УКТ ЗЕД, всі рядки із позначенням "0", жодного коду не вказано. Товарні позиції алкогольних напоїв, які зазначені в рядках 3-13 проведені з порушенням порядку проведення розрахункових операцій саме через РРО із фіскальним номером 3001186983. В той же час, реалізація підакцизних товарів без зазначення коду товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД здійснена і через РРО ФН 3000409302, рядок 1-2 Додатку 1.

2. Щодо проведення операцій без зазначення серії та номеру марки акцизного податку для алкогольних напоїв. Вказане порушення відображено в Додатку 2 до акту перевірки. Згідно зазначеного додатку та долучених до матеріалів справи касових чеків із СОД РРО вбачається, що в графі, яка відображає серію та номер марки акцизного податку ("серія та номер МАП") відсутні такі позначення. Представником позивача в судовому засіданні зазначалось те, що продаж алкогольних напоїв здійснюється на розлив, і при кожному відкриванні пляшки не встановлено обов`язку для платника дублювати таку серію та номер марки щоразу. Однак, дане твердження повністю нівелюється витягом із бази даних СОД РРО. Оскільки, жодної серії та марки акцизного податку із переліку товарів, що містяться в Додатку 2 - не зазначено. Більше того, товарні позиції, які реалізовані позивачем, відмічені в переліку за ціною за 1 літр, і продані в такому ж об`ємі свідчать про те, що продаж на розлив здійснюється явно не із тари/бочки великих об`ємів.

3. Щодо долученого представником позивача до матеріалів справи запиту та відповіді ПП "Біос-Сервіс", який обслуговує касовий апарат "Datecs FP-101 Smart" зав.№ НОМЕР_2 , суд вважає за необхідне зазначити таке.

Вказаний касовий апарат відноситься до РРО із фіскальним номером - 30011SP5983. Відповідь на запит повідомляє те, що "податки запрограмовані належним чином та суми обороту і акцизний збір відображаться коректно". Однак, виявлені порушення при проведені фактичної перевірки ніяким чином не стосуються порядку нарахурання та сплати акцизного збору. Під час проведення перевірки виявлено порушення саме Порядку проведення розрахункових операцій без зазначення серії та .марки акцизного податку та без зазначення коду товарної підкатеогрії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Тобто, долучений до матеріалів справи запит, не несе ніякого інформативного навантаження для даної справи та не стосується предмету позову.

Більше того, суд наголошує на тому, що згідно з ст. З Закону № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема, зобов`язані проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду підакцизної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових доку ментів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Відповідно до абз.2 п. З розділу і Положенням №13 встановлено що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення такий документ не приймається як розрахунковий.

Таким чином, суд робить висновок, що Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності). Тому, відсутність обов`язкових реквізитів у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 по справі № 500/6845/21.

В матеріалах справи міститься постанова Яремчанського міського суду Івано-Франківської області у справі №354/311/26 від 16.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП. У зазначеній постанові, зокрема визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85,00 грн.

Дана постанова від 16.07.2026 у справі №354/311/26 сторонами не оскаржувалося та набрала законної сили (т.1, а.с.222-224, т.2, а.с.23-24).

Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_1 порушив встановлений законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 155-1 КУпАП.

Отже, Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, діючи на підставі законодавства України та в межах наданих повноважень контролюючого органу, із дотримання порядку та строків проведення, здійснило фактичну перевірку кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою : вул. Героїв Майдану, 168/А, с. Яблуниця, що належить ФОП ОСОБА_1 . За наслідками проведеної перевірки складено акт від 06.02.2026 за реєстраційним номером 2228/09/18/РРО/ НОМЕР_1 . Встановлені порушення висвітлено у вищезазначеному документі. По суті встановлених порушень, на підставі розрахунку до акта фактичної перевірки, ГУ ДПС у Івано-Франківській області, за основним місцем обліку платника, винесено податкові повідомлення - рішення від 24.02.2026 за №№00/3777/0706, 003779/0706.

З даних підстав позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.02.2026 № 00/3777/0706, № 003779/0706, є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , с. Яблуниця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78592) до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.02.2026 № 00/3777/0706, № 003779/0706 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.

Рішення складене в повному обсязі 12 серпня 2026 р.