Рішення № 138936730, 03.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р. справа № 300/3498/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,

позивача - ОСОБА_1

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги

про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із адміністративним позовом до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (далі також - відповідач), ОСОБА_2 про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди з підстав порушення вимог законодавства щодо порядку надання безоплатної правничої допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, рішень і дій, як суб`єкт владних повноважень, у зв`язку з чим просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача невиконання положень наказу №49 Координаційного Центру БПД про моніторинг надання якості правової допомоги адвокатом Марківим Р.Б. і відсутності реагування не невиконання доручення центру адвокатом;

- зобов`язати відповідача відповідно до функціональних обов`язків вчинити дії спрямовані на заміну адвоката Марківа Р.Б., як представника із справи №300/4699/22;

- стягнути на користь позивача моральну шкоду в сумі 35 000 євро.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог до адвоката Марківа Руслана Богдановича про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди з підстав порушення вимог законодавства щодо порядку надання безоплатної правничої допомоги (а.с.22-27).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.28-29).

15.06.2026 відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні з підстав недопущення порушень прав позивача в спірних правовідносинах (а.с.37-44).

Протокольною ухвалою суду від 18.07.2026 закрито підготовче провадження у цій справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.114-115).

У судовому засіданні 03.08.2026 ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, на адресу суду направив клопотання про розгляду справи без участі представника відповідача.

Частиною 1 статті 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення позивача, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, інші заяви та в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують свої аргументи і доводи, суд встановив такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.

На підставі звернення позивача ОСОБА_1 від 20.11.2023 про надання безоплатної вторинної правничої допомоги у вигляді здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі №300/4699/22 Західним міжрегіональним центром залучено, в тому числі, адвоката Белей О.Б. якого замінено на підставі наказу №З- БВПД/017/06.1-2/78 від 08.04.2026 (а.с.55).

08.04.2026 Західним міжрегіональним центром видано доручення №017/06.1/3989 та призначено адвоката Марківа Руслана Богдановича для надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правничої допомоги у вигляді здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі №300/4699/22 (а.с.57).

Адвокат Марків Р.Б. вступив у справу на етапі її перебування у Восьмому апеляційному адміністративному суді, що відображається у наказі №З-БВПД/017/06.1-2/78 від 08.04.2026 про заміну адвоката Белей О.Б.

Доненко В.О. 22.04.2026 звернувся до Західного міжрегіонального центру із скаргою на адвоката Марків Р.Б. №Д-222/017 із якої вбачається прохання замінити даного адвоката, розпочати моніторинг якості та надати звіт про об`єм виконаних робіт адвокатом Марків Р.Б., а також надати копію укладеного з адвокатом договору (а.с.59).

У відповідь на вказану скаргу позивача, Західний міжрегіональний центр листом "Про розгляд звернень" № Д-222/017/174 від 22.05.2026 повідомив таке:

"Щодо стану надання Вам безоплатної вторинної правничої допомоги адвокатом Марківим Русланом Богдановичем та його заміни 08.04.2026 Західним міжрегіональним центром призначено адвоката Марківа Руслана Богдановича для надання Вам безоплатної вторинної правничої допомоги у вигляді здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі №° 300/4699/22 (доручення № 017/06.1/3989).

Роз`яснено, що підстави для заміни адвоката, який надає безоплатну правничу допомогу, визначено у частині 2 статті 24 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", відповідно до якої адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі:

- хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката;

- неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору;

- відмови адвоката від виконання доручення/рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги з підстав, передбачених законом;

- зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;

- припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правничої допомоги; зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;

- виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;

- наявності інших підстав, передбачених законом.

Для всебічного з`ясування обставин, викладених у Вашому зверненні, Західним міжрегіональним центром адвокату Марківу Р.Б. надіслано запит про надання інформації про хід виконання доручення від 08.04.2026 №017/06.1/3989.

З інформації, наданої адвокатом Марківим Р.Б, вбачається, що після отримання доручення він намагався зв`язатися з Вами за номером телефону, наданим Вами раніше, для узгодження дати, часу та місця проведення першого конфіденційного побачення, але на телефонні дзвінки Ви не відповідали.

21.04.2026 за сприяння працівників Західного міжрегіонального центру відбулася телефонна розмова між Вами та адвокатом Марківим Р.Б. Утім, узгодити з Вами день, час та місце проведення першого конфіденційного побачення, з`ясувати обставини справи і бажаний для Вас результат адвокату не вдалося.

У зв`язку з цим Західний міжрегіональний центр письмово повідомив Вас про те, що адвокат ОСОБА_2 призначив конфіденційне побачення з Вами на 06.05.2026 о 11:00 год в приміщенні Львівського бюро правничої допомоги №1 (м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 71, каб. 509) (трекінг АТ "Укрпошта" R067154808628). Разом із тим, на конфіденційне побачення з адвокатом Ви не з`явилися, про неможливість явки не повідомили.

Оскільки 06.05.2026 Ви не з`явилися на зустріч, адвокат Марків Р.Б. повторно призначив конфіденційне побачення на 04.06.2026 о 10:00 год в приміщенні Львівського бюро правничої допомоги № 1 (м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 71, каб. 509).

У разі неможливості прибути до міста Львова для участі в конфіденційному побаченні Ви можете зустрітися з адвокатом у режимі відеоконференції з приміщення Івано-Франківського бюро правничої допомоги (вул. Івана Франка, 4, м. Івано-Франківськ).

Про потребу у проведенні конфіденційного побачення у режимі відеоконференції просимо заздалегідь, але не пізніше 02.06.2026, повідомити працівників Західного міжрегіонального центру за телефонами: (0352) 43-25-50 або 093 0 213 103.

Звертаємо Вашу увагу на те, що проведення адвокатом першого конфіденційного побачення з клієнтом є необхідною умовою початку надання правничої допомоги, оскільки правова позиція і стратегія дій мають бути обов`язково погоджені з отримувачем послуги.

Західний міжрегіональний центр та адвокат Марків Р.Б. зацікавлені у наданні Вам якісної правничої допомоги та готові забезпечити її надання за умови Вашої участі у необхідних організаційних заходах, зокрема у проведенні першого конфіденційного побачення. Таким чином, за результатами розгляду Вашого звернення та аналізу наданої адвокатом Марківим Р.Б. інформації про хід виконання доручення Західний міжрегіональний центр дійшов висновку, що викладені Вами обставини щодо ненадання адвокатом Марківим Р.Б. правничої допомоги не підтвердилися.

Окрім цього, роз`яснюємо, що неетична, на думку клієнта, поведінка адвоката, не належить до підстав, передбачених у частині 2 статті 24 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Розгляд фактів щодо порушення адвокатом правил адвокатської етики належить до виключної компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - КДКА).

У разі наявності у Вас обґрунтованої інформації з підтвердженням фактів порушення адвокатом правил адвокатської етики Ви маєте право звернутися до КДКА із заявою (скаргою). Така заява (скарга) подається за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Звертаємо Вашу увагу, що дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою) (абзац 2 частини 2 статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"),

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата КДКА приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Отже, за результатами розгляду Вашого звернення об`єктивних підстав, визначених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу", для заміни адвоката Марківа Р.Б. не встановлено, а тому замінити адвоката неможливо.

Щодо порушеного питання про проведення моніторингу дотримання адвокатом Марківим Русланом Богдановичем Стандартів якості надання безоплатної вторинної правничої допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2017 №4125/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2017 року за № 1554/31422) (далі - Стандарти якості) при наданні Вам безоплатної вторинної правничої допомоги, Інформуємо, що механізм, критерії та процедуру здійснення моніторингу дотримання адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, Стандартів якості, а також порядок узагальнення та аналізу його результатів визначено Порядком організації проведення моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженим наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 07.05.2026 № 24 (далі - Порядок).

Станом на 21.05.2026 підстав, передбачених Порядком, для проведення моніторингу дотримання адвокатом Марківим Р.Б. Стандартів якості при наданні Вам безоплатної вторинної правничої допомоги не встановлено.

Щодо Вашої вимоги про надання письмового звіту про обсяг виконаної адвокатом роботи і обрану ним позицію захисту, а також договору, укладеного з адвокатом Марківим Р.Б. роз`яснюємо, що відповідно до статей 25, 26 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всі права, гарантії та обов`язки, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Таким чином, фахівці Західного міжрегіонального центру не вправі впливати на адвоката чи іншим чином втручатися у його діяльність, в тому числі запитувати в адвоката на вимогу клієнта письмовий звіт про виконану роботу і правову позицію.

Принагідно інформуємо, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги.

Отже, Ви маєте право самостійно запитати в адвоката Марківа Р.Б. письмовий звіт про виконану ним роботу і обрану правову позицію. Контактний номер телефону адвоката: 067 92716 21.

Водночас на Вашу вимогу надсилаємо копію договору № 96Л з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, укладеного 11.02.2026 між Західним міжрегіональним центром та адвокатом Марківим Р.Б." (а.с.60-64).

Вказану відповідь позивачу направлено рекомендованим листом R067180052990 на його адресу проживання: м. Івано-Франківськ, вул. Целевича, 10/31, докази чого надаються.

Разом із тим, 25.05.2026 позивачем на адресу Західного міжрегіонального центру направлено заяву із пропозицією про заміну адвоката Марківа Р.Б. (а.с.66).

У відповідь на вказану заяву Західний міжрегіональний центр листом №017/07-9/2733 від 02.06.2026 повідомив позивача про таке:

"08.04.2026 Західним міжрегіональним центром призначено адвоката Марківа Руслана Богдановича для надання Вам безоплатної вторинної правничої допомоги у вигляді здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі № 300/4699/22 (доручення № 017/06.1/3989).

Раніше Ви вже зверталися до Західного міжрегіонального центру щодо заміни адвоката Марківа Р.Б. у зв`язку з неналежним, на Вашу думку, наданням ним безоплатної вторинної правничої допомоги. Про результати розгляду вказаного звернення Вас повідомлено листом від 22.05.2026 №Д-222/017/174, який Ви отримали 25.05.2026 (трекінг АТ "Укрпошта" R067180052990).

Повторно інформуємо, що викладені Вами обставини не підтвердилися, а тому правових підстав для задоволення Вашої вимоги про заміну адвоката Марківа Р.Б. немає." (а.с.67-68).

Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає в нездійсненні контролю якості наданих позивачу послуг з безоплатної правової допомоги, невирішенні питання заміни адвоката за заявою позивача, у зв`язку з невиконанням ним доручення, неналежному реагуванні на заяви позивача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

У відповідності до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги визначено Законом України "Про безоплатну правничу допомогу" від 02.06.2011 №3460-VI (далі - Закон №3460-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №3460-VI, безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел; правова допомога надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Згідно статті 3 Закону №3460-VI, право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 6-1 Закону №3460-VI, до системи надання безоплатної правничої допомоги належать: 1) Координаційний центр з надання правничої допомоги; 2) суб`єкти надання безоплатної первинної правничої допомоги; 3) суб`єкти надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Статтею 13 Закону №3460-VI визначено, що безоплатна вторинна правнича допомога вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 14 Закону №3460-VI, право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з цим Законом та іншими законами мають такі категорії фізичних осіб: повнолітні особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід, розрахований відповідно до методики, затвердженої Міністерством юстиції України, не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або державну соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" і "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону (пункт 1); внутрішньо переміщені особи - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону (пункт 14).

Частина четверта статті 14 Закону №3460-VI визначає, що суб`єкти права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 14, 17, 19, 20, 26-29 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного періоду та одночасно не більше ніж за шістьма рішеннями про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, прийнятими центрами з надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до статті 15 Закону №3460-VI суб`єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Приписами статті 16 Закону №3460-VI передбачено, що Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські), місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) та міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) центри з надання безоплатної правничої допомоги. Центри з надання безоплатної правничої допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правничої допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідних адміністративно-територіальних одиниць та забезпечення доступу осіб до безоплатної правничої допомоги. Центри з надання безоплатної правничої допомоги є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку із своїм найменуванням. Центри з надання безоплатної правничої допомоги фінансуються з Державного бюджету України, інших не заборонених законодавством джерел. Центри з надання безоплатної правничої допомоги забезпечують надання всіх видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 7 і частиною другою статті 13 цього Закону. Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної правничої допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної правничої допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України. Під час виконання функцій з надання безоплатної правничої допомоги центри з надання безоплатної правничої допомоги взаємодіють із судами, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Діяльність центру з надання безоплатної правничої допомоги поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги визначені статтею 17 Закону №3460-VI та полягають у: 1) наданні правничих послуг безоплатної первинної правничої допомоги, визначені частиною другою статті 7 цього Закону; 2) здійсненні правопросвітництва; 3) прийнятті рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги; 4) забезпеченні складення процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу; 5) забезпеченні участі захисника при здійсненні досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії; 6) забезпеченні участі захисника у розгляді справи про адміністративне правопорушення; 7) забезпеченні здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 8) укладенні договорів з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги; 9) виданні доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 10) прийнятті рішення про уповноваження працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги на надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 11) прийнятті рішення про заміну адвоката чи працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги відповідно до статті 24 цього Закону; 12) поданні клопотання до Координаційного центру з надання правничої допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 24 цього Закону; 13) прийнятті рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 14) забезпеченні надання послуг з медіації у встановленому порядку; 15) поданні Координаційному центру з надання правничої допомоги звітів про свою діяльність; 16) виконанні інших функцій, передбачених Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Порядок подання звернень про надання безоплатної вторинної правничої допомоги визначений статтею 18 Закону № 3460-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, звернення про надання одного з видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, або їх представниками до центру з надання безоплатної правничої допомоги в письмовій формі за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи або за місцезнаходженням органу, що здійснює дізнання, досудове розслідування, суду, слідчого судді, що розглядають справу. У зверненні зазначаються прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання особи, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, поштова адреса, номери засобів зв`язку, викладається суть питання, для вирішення якого особа звертається за безоплатною вторинною правничою допомогою, та зазначається її належність до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Письмове звернення підписується такою особою або її представником та подається до центру з надання безоплатної правничої допомоги особисто або надсилається поштою.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону №3460-VI передбачено, що звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оформлене без дотримання вимог, визначених цією статтею, повертається заявникові з відповідними роз`ясненнями протягом трьох робочих днів з дня його надходження для усунення недоліків. Після усунення недоліків звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги може бути подано повторно. У такому разі забороняється відмовляти у прийнятті звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з підстав, про які не було зазначено раніше.

Статтею 19 Закону №3460-VI визначено порядок розгляду звернень про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, за змістом частин 1, 2 якої, у разі звернення особи, яка належить до однієї з категорій фізичних осіб, визначених пунктами 1, 2, 9-29 частини першої статті 14 цього Закону, або її законного представника, патронатного вихователя/представника про надання безоплатної вторинної правничої допомоги центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення та документів, що підтверджують належність такої особи до відповідної категорії, приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає такій особі або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини.

Місцеві центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги здійснюють свою діяльність на підставі Положення про центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2012 №967/5 (далі - Положення №967/5).

У відповідності до пункту 1 Положення центри з надання безоплатної правничої допомоги (далі центри) утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Міністерством юстиції України за пропозицією Координаційного центру з надання правничої допомоги (далі - Координаційний центр) з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної правничої допомоги і є територіальними відділеннями Координаційного центру.

Згідно пункту 6 Положення, під час виконання функцій з надання безоплатної правничої допомоги центри взаємодіють із судами, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами надання безоплатної правничої допомоги, органами адвокатського самоврядування, громадськими об`єднаннями.

Відповідно до підпункту 4 пункту 9 Положення №967/5, міжрегіональні центри, юрисдикція яких поширюється на територію більше двох областей, а також Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, розглядають звернення осіб про надання безоплатної первинної правничої допомоги невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня надходження звернення. Якщо звернення з об`єктивних причин не може бути розглянуто у визначений строк у зв`язку із складністю питань, що в ньому зазначаються, встановлюється необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк розгляду звернення не може перевищувати 10 робочих днів.

Згідно підпункту 12 пункту 9 Положення №967/5, міжрегіональні центри розглядають звернення суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу та перевіряють належність особи до категорій осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, у встановленому порядку.

Порядок організації та надання безоплатної правничої допомоги міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги затверджено наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги №2 від 28.01.2019 (далі - Порядок №2), який був чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до пункту Порядку №2, під час надання безоплатної первинної правової допомоги (далі - БППД) працівник центру, серед іншого, під час першого звернення до центру особи, яка бажає отримати правову допомогу (далі - клієнт), з`ясовує анкетні дані особи, роз`яснює порядок надання безоплатної правової допомоги, отримує письмову згоду на оброблення його (її) персональних даних та реєструє інформацію про клієнта у комплексній інформаційно-аналітичній системі забезпечення організації надання безоплатної правової допомоги (далі - КІАС); з`ясовує суть питання клієнта та у разі необхідності пропонує клієнту надати центру для ознайомлення документи, на яких ґрунтується звернення, сканує їх та вносить до КІАС. Під час надання БППД працівник центру використовує копії документів, наданих клієнтом;

Згідно приписів пункту 3 Порядку №2, під час надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - БВПД) працівник центру надає БВПД в межах повноважень, визначених наказом центру про уповноваження працівника центру для надання такої допомоги (далі - наказ), а також звернення клієнта про надання БВПД, на підставі якого центром прийнято рішення про надання БВПД; інформує клієнта про стан розгляду справи та погоджує з ним процесуальні дії, вчинення/невчинення яких може вплинути на результат розгляду справи; з урахуванням узгодженої з клієнтом правової позиції в межах повноважень, наданих йому клієнтом, бере участь в судових засіданнях у судах всіх інстанцій.

Також, згідно вимог ст. 26 Закону №3460-VI, адвокат або працівник центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів; 2) надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правничу допомогу; 3) приймати до провадження справи осіб, які потребують безоплатної вторинної правничої допомоги, відповідно до рішень, прийнятих центром з надання безоплатної правничої допомоги, про уповноваження працівника; 4) не розголошувати конфіденційну інформацію про особу, яка стала відомою у зв`язку з наданням безоплатної вторинної правничої допомоги. Адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всі обов`язки, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.

Як зазначено судом вище, на підставі звернення позивача ОСОБА_1 від 20.11.2023 про надання безоплатної вторинної правничої допомоги у вигляді здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі №300/4699/22 Західним міжрегіональним центром залучено, в тому числі, адвоката Белей О.Б. якого замінено на підставі наказу №З- БВПД/017/06.1-2/78 від 08.04.2026 (а.с.55).

За змістом частини першої та другої статті 21 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги центр з надання безоплатної правничої допомоги призначає адвоката, який включений до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, та уклав договір про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з центром з надання безоплатної правничої допомоги. Повноваження адвоката підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", 08.04.2026 Західним міжрегіональним центром видано доручення №017/06.1/3989 та призначено адвоката Марківа Руслана Богдановича для надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правничої допомоги у вигляді здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі №300/4699/22 (а.с.57).

Адвокат Марків Р.Б. вступив у справу на етапі її перебування у Восьмому апеляційному адміністративному суді, що відображається у наказі №З-БВПД/017/06.1-2/78 від 08.04.2026 про заміну адвоката Белей О.Б.

22.04.2026 Доненко В.О. звернувся до Західного міжрегіонального центру із скаргою на адвоката Марків Р.Б. №Д-222/017 із якої вбачається прохання замінити даного адвоката, розпочати моніторинг якості та надати звіт про об`єм виконаних робіт адвокатом Марків Р.Б., а також надати копію укладеного з адвокатом договору (а.с.59).

У відповідь на вказану скаргу позивача Доненко В.О. Західний міжрегіональний центр листом "Про розгляд звернень" № Д-222/017/174 від 22.05.2026 повідомив таке:

"Щодо стану надання Вам безоплатної вторинної правничої допомоги адвокатом Марківим Русланом Богдановичем та його заміни 08.04.2026 Західним міжрегіональним центром призначено адвоката Марківа Руслана Богдановича для надання Вам безоплатної вторинної правничої допомоги у вигляді здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі №° 300/4699/22 (доручення № 017/06.1/3989).

Роз`яснено, що підстави для заміни адвоката, який надає безоплатну правничу допомогу, визначено у частині 2 статті 24 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", відповідно до якої адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі:

- хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката;

- неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору;

- відмови адвоката від виконання доручення/рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги з підстав, передбачених законом;

- зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;

- припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правничої допомоги; зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;

- виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;

- наявності інших підстав, передбачених законом.

Для всебічного з`ясування обставин, викладених у Вашому зверненні, Західним міжрегіональним центром адвокату Марківу Р.Б. надіслано запит про надання інформації про хід виконання доручення від 08.04.2026 №017/06.1/3989.

З інформації, наданої адвокатом Марківим Р.Б, вбачається, що після отримання доручення він намагався зв`язатися з Вами за номером телефону, наданим Вами раніше, для узгодження дати, часу та місця проведення першого конфіденційного побачення, але на телефонні дзвінки Ви не відповідали.

21.04.2026 за сприяння працівників Західного міжрегіонального центру відбулася телефонна розмова між Вами та адвокатом Марківим Р.Б. Утім, узгодити з Вами день, час та місце проведення першого конфіденційного побачення, з`ясувати обставини справи і бажаний для Вас результат адвокату не вдалося.

У зв`язку з цим Західний міжрегіональний центр письмово повідомив Вас про те, що адвокат ОСОБА_2 призначив конфіденційне побачення з Вами на 06.05.2026 о 11:00 год в приміщенні Львівського бюро правничої допомоги №1 (м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 71, каб. 509) (трекінг АТ "Укрпошта" R067154808628). Разом із тим, на конфіденційне побачення з адвокатом Ви не з`явилися, про неможливість явки не повідомили.

Оскільки 06.05.2026 Ви не з`явилися на зустріч, адвокат Марків Р.Б. повторно призначив конфіденційне побачення на 04.06.2026 о 10:00 год в приміщенні Львівського бюро правничої допомоги № 1 (м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 71, каб. 509).

У разі неможливості прибути до міста Львова для участі в конфіденційному побаченні Ви можете зустрітися з адвокатом у режимі відеоконференції з приміщення Івано-Франківського бюро правничої допомоги (вул. Івана Франка, 4, м. Івано-Франківськ).

Про потребу у проведенні конфіденційного побачення у режимі відеоконференції просимо заздалегідь, але не пізніше 02.06.2026, повідомити працівників Західного міжрегіонального центру за телефонами: (0352) 43-25-50 або 093 0 213 103.

Звертаємо Вашу увагу на те, що проведення адвокатом першого конфіденційного побачення з клієнтом є необхідною умовою початку надання правничої допомоги, оскільки правова позиція і стратегія дій мають бути обов`язково погоджені з отримувачем послуги.

Західний міжрегіональний центр та адвокат Марків Р.Б. зацікавлені у наданні Вам якісної правничої допомоги та готові забезпечити її надання за умови Вашої участі у необхідних організаційних заходах, зокрема у проведенні першого конфіденційного побачення. Таким чином, за результатами розгляду Вашого звернення та аналізу наданої адвокатом Марківим Р.Б. інформації про хід виконання доручення Західний міжрегіональний центр дійшов висновку, що викладені Вами обставини щодо ненадання адвокатом Марківим Р.Б. правничої допомоги не підтвердилися.

Окрім цього, роз`яснюємо, що неетична, на думку клієнта, поведінка адвоката, не належить до підстав, передбачених у частині 2 статті 24 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Розгляд фактів щодо порушення адвокатом правил адвокатської етики належить до виключної компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - КДКА).

У разі наявності у Вас обґрунтованої інформації з підтвердженням фактів порушення адвокатом правил адвокатської етики Ви маєте право звернутися до КДКА із заявою (скаргою). Така заява (скарга) подається за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Звертаємо Вашу увагу, що дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою) (абзац 2 частини 2 статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"),

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата КДКА приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Отже, за результатами розгляду Вашого звернення об`єктивних підстав, визначених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу", для заміни адвоката Марківа Р.Б. не встановлено, а тому замінити адвоката неможливо.

Щодо порушеного питання про проведення моніторингу дотримання адвокатом Марківим Русланом Богдановичем Стандартів якості надання безоплатної вторинної правничої допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2017 №4125/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2017 року за № 1554/31422) (далі - Стандарти якості) при наданні Вам безоплатної вторинної правничої допомоги, Інформуємо, що механізм, критерії та процедуру здійснення моніторингу дотримання адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, Стандартів якості, а також порядок узагальнення та аналізу його результатів визначено Порядком організації проведення моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженим наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 07.05.2026 № 24 (далі - Порядок).

Станом на 21.05.2026 підстав, передбачених Порядком, для проведення моніторингу дотримання адвокатом Марківим Р.Б. Стандартів якості при наданні Вам безоплатної вторинної правничої допомоги не встановлено.

Щодо Вашої вимоги про надання письмового звіту про обсяг виконаної адвокатом роботи і обрану ним позицію захисту, а також договору, укладеного з адвокатом Марківим Р.Б. роз`яснюємо, що відповідно до статей 25, 26 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всі права, гарантії та обов`язки, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Таким чином, фахівці Західного міжрегіонального центру не вправі впливати на адвоката чи іншим чином втручатися у його діяльність, в тому числі запитувати в адвоката на вимогу клієнта письмовий звіт про виконану роботу і правову позицію.

Принагідно інформуємо, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги.

Отже, Ви маєте право самостійно запитати в адвоката Марківа Р.Б. письмовий звіт про виконану ним роботу і обрану правову позицію. Контактний номер телефону адвоката: 067 92716 21.

Водночас на Вашу вимогу надсилаємо копію договору № 96Л з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, укладеного 11.02.2026 між Західним міжрегіональним центром та адвокатом Марківим Р.Б. " (а.с.60-64).

Вказану відповідь ОСОБА_1 направлено рекомендованим листом R067180052990 на його адресу проживання: АДРЕСА_1 (а.с.65).

Разом із тим, 25.05.2026 позивачем на адресу Західного міжрегіонального центру направлено заяву із пропозицією про заміну адвоката Марківа Р.Б. (а.с.66)

У відповідь на вказану заяву Західний міжрегіональний центр листом №017/07-9/2733 від 02.06.2026 повідомив позивача про таке:

"08.04.2026 Західним міжрегіональним центром призначено адвоката Марківа Руслана Богдановича для надання Вам безоплатної вторинної правничої допомоги у вигляді здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі № 300/4699/22 (доручення № 017/06.1/3989).

Раніше Ви вже зверталися до Західного міжрегіонального центру щодо заміни адвоката Марківа Р.Б. у зв`язку з неналежним, на Вашу думку, наданням ним безоплатної вторинної правничої допомоги. Про результати розгляду вказаного звернення Вас повідомлено листом від 22.05.2026 №Д-222/017/174, який Ви отримали 25.05.2026 (трекінг АТ "Укрпошта" R067180052990).

Повторно інформуємо, що викладені Вами обставини не підтвердилися, а тому правових підстав для задоволення Вашої вимоги про заміну адвоката Марківа Р.Б. немає." (а.с.67-69).

Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд в постанові від 19.02.2020 по справі за №813/1770/17 зазначив, що відповідач, як суб`єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні, у разі встановлення, що особа, яка потребує безоплатної правової допомоги, належить до категорії осіб, передбачених пунктом 1 частини першої статті 14 Закону №3460-VI, у поєднанні з приписами частини першої до статті 20 Закону №3460-VI не має обов`язку беззаперечно прийняти рішення про надання такій особі безоплатної вторинної правової допомоги, а тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відсутні підстави для застосування положень частини четвертої статті 245 КАС України, оскільки саме до дискреційних повноважень відповідача належить право прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Суд звертає увагу позивача на те, що за змістом статей 25, 26 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всі права, гарантії та обов`язки, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.

Відповідно до статей 1, 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Адвокат зобов`язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності; забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею; забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом; забороняється втручання у правову позицію адвоката; забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності, витребування документів пов`язаних із здійсненням адвокатської діяльності.

Отже, доводи відповідача щодо того, що фахівці Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги не вправі впливати на адвоката чи іншим чином втручатися у його діяльність, зокрема й запитувати в адвоката на вимогу клієнта письмовий звіт про об`єм виконаної роботи, витребувати у адвоката всі документи, які отримано від час виконання доручення, а також з`ясовувати його "правову позицію", є обґрунтованими.

Водночас, адвокати надають безоплатну вторинну правничу допомогу відповідно до положень Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2017 №4125/5 (далі - Стандарти якості).

Як наслідок, в даному випадку судом під час розгляду справи, не встановлено допущення відповідачем, визначеної позивачем у позові бездіяльності, а отже й відсутні підстави для вирішення позовних вимог зобов`язального характеру, як похідних.

Щодо вимог про зобов`язання Західного міжрегіонального центру з БПД вчинити дії для виконання доручень, то суд звертає увагу на те, що Верховний Суд в постанові від 19.02.2020 в справі №813/1770/17 виклав правову позицію щодо зобов`язання центру з надання безоплатної правничої допомоги приймати рішення про надання особі такої допомоги. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що відповідач, як суб`єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні, у разі встановлення, що особа, яка потребує безоплатної правової допомоги, належить до категорії осіб, передбачених пунктом 1 частини першої статті 14 Закону №3460-VI, у поєднанні з приписами частини першої до статті 20 Закону №3460-VI не має обов`язку беззаперечно прийняти рішення про надання такій особі безоплатної вторинної правової допомоги, а тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відсутні підстави для застосування положень частини четвертої статті 245 КАС України, оскільки саме до дискреційних повноважень відповідача належить право прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Поняття дискреційні повноваження викладено в Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5. Відповідно до даного акту дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Відповідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином, суд не наділений повноваженнями підміняти повноваження відповідача, оскільки саме до дискреційних повноважень останнього належить право приймати такі рішення.

Отже, позовні вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії для виконання доручень не підлягає до задоволення, оскільки такі повноваження належать відповідачу. Більше того, як уже встановлено вище, фактично адвокат Марків Р.Б. приступив до виконання своїх обов`язків і виконував їх згідно з відповідними дорученнями, тобто відповідачем було вчинено необхідні дії згідно покладених законодавством повноважень.

Щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 35 000 євро, суд звертає увагу на таке.

У відповідності до положень статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 №4 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пунктах 2, 4 вказаної постанови зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно та якими доказами вона підтверджується. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.

Таким чином, обов`язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що подає відповідний позов.

Крім того, за правилами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з статтею 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В постанові №4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, Пленум Верховного Суду України в пункті 4 вказав, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. В пункті 9 цієї Постанови роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Для відшкодування моральної шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі №804/2252/14 та від 20.02.2018 у справі № 818/1394/17.

Також Верховний суд у своїй постанові від 05.12.2022 у справі №214/7462/20 зазначає, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Беручи до уваги дані положення, суд звертає увагу на таке.

Так, у своїй позовній заяві позивач вказує, що дії відповідача завдали йому значних страждань та моральної психологічної травми.

Однак, суд звертає увагу, що належним чином вказані доводи не обґрунтовані та жодними доказами не підтверджені.

Вказане позбавляє суд можливості встановити факт завдання позивачу моральної шкоди протиправними діями чи бездіяльністю відповідача та провести розрахунок її розміру згідно з критеріями, встановленими статтею 23 Цивільного кодексу України.

Також, в контексті аналізу даного питання, суд звертає увагу на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №9901/54/19, відповідно до змісту якого: "144. Велика Палата зауважує, що саме лише визнання Спірного рішення протиправним і його скасування не є безумовним підтвердженням наявності обставин, які в силу статті 23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди, та не звільняє позивачку від обов`язку доказування обставин і фактів, якими обґрунтовується позов у цій частині вимог".

Крім того, згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення від 25.10.93 у справі "Гольм проти Швеції", від 29.11.96 у справі "Саундерс проти Сполученого Королівства", від 25.07.2001 у справі "Перна проти Італії", від 13.07.2006 у справі "Сілін проти України") визнання порушення прав особи неправомірними діями інших осіб само по собі є достатньою справедливою сатисфакцією за моральну шкоду спричинену такими діями.

Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами.

Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду та фактичні обставини справи, суд робить висновок про недоведеність позивачем факту заподіяння йому моральної шкоди, зважаючи на що у задоволенні даної вимоги слід відмовити.

Більше того, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині бездіяльності відповідача та зобов`язання його вчинити певні дії, що фактично є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки така, за доводами позивача, спричинена саме згаданою бездіяльністю відповідача, протиправність якої і взагалі її наявність судом не встановлено.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наявних доказів, суд дійшов висновку, що у спірному випадку позивач не довів обґрунтованість своїх позовних вимог, а відповідач довів правомірність своїх дій та спірного рішення, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (код ЄДРПОУ 38357766, вул. За Рудкою, 33, офіс 601, м. Тернопіль, 46003) про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.

Рішення складене в повному обсязі 12 серпня 2026 р.