Ухвала суду № 138936423, 12.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 серпня 2026 року м. Житомир справа №240/27019/26

категорія 106030200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Перевіряючи позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач не додав до позовної заяви документа про сплату судового збору, зазначивши при цьому у позовній заяві про звільнення від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), додавши копію посвідчення в якому вказано про пільги для ветеранів війни - учасників бойових дій.

В аспекті підстави для звільнення від сплати судового збору у цій справі суд враховує, що за пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Визначаючись у питанні сплати судового збору у цій справі суд враховує, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, а також у постановах Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі №701/589/22, від 20 липня 2023 року у справі №160/20070/21 та багатьох інших.

Отже, хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права мають бути нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

При цьому слід врахувати, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа №567/79/23 для відступлення, зокрема, і від вищенаведених висновків щодо застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI. В ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі №567/79/23 Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Велика Палата виходила з того, що зареєстрований у березні 2020 року у Верховній Раді України проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону №3674-VI в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: "учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав", не було прийнято Верховною Радою України. Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання. Тому в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі №567/79/23 Велика Палата резюмувала, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону №3551-XII відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Таким чином, наразі позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI залишається усталеною та незмінною.

За змістом заявленого позову предметом судового розгляду цієї справи є: компенсація втрати частини доходів, яка за висновком Конституційного Суду України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013 є компенсаторною складовою заробітної плати (грошового забезпечення), а тому позивачка звільнена від сплати судового збору в силу положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI; а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що врегульовано статтею 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), та не дає підстав для висновку про пов`язаність предмету спору у цій справі з порушенням права на соціальний захист позивачки саме як учасника бойових дій. Тому судовий збір за подання позовної заяви з цією вимогою підлягає сплаті на загальних підставах.

Суд звертає увагу, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до правового висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Відтак, судовий збір за подання позову в частині позовної вимоги про стягнення середнього заробітку у цій справі підлягає сплаті на загальних підставах.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлений у розмірі 3328,00 грн.

Враховуючи те, що позовну заяву подано фізичною особою у 2026 році через систему "Електронний суд", розмір судового збору за подачу даної позовної заяви складає 1331,20 грн х 0,8 = 1064,96 грн.

Зважаючи на зазначене, позивачу за подання до суду даного позову, з урахуванням позовних вимог і розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2026, під час подачі зустрічного позову до суду необхідно сплатити судовий збір у сумі 1064,96 грн за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA048999980313181206084006797, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу 101 _____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також, відповідно до положень пункту 3 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 №4, позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди з Військової частини НОМЕР_1 в розмірі 15000 грн.

З наведеного слідує, що позивачем у порушення вимог пунктів 3 та 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, не наведено детальний обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, які позивач просить стягнути із відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин позов підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:

- належних доказів сплати судового збору у сумі 1064,96 грн;

- детального обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, яку позивач просить стягнути із відповідача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Д.М. Гурін