Рішення № 138935662, 10.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Справа № 160/16518/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточненого позову), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №047150035300 від 16.03.2026 року прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на заміну рішення про призначення пенсії від 12.02.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 : з 08.10.2010р. по 12.02.2015р. на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування на виробничій дільниці №1 у ТОВ «Промисловий ремонт», з 01.04.2017р. по 08.12.2020р. на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування у ТОВ «Будівельно фінансова група» та періоди роботи на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування виробничої дільниці у ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» з 29.12.2006р. по 07.10.2010р. та з 24.10.2022р. по 04.02.2026р;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправне рішення пенсійного органу порушує право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.

Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії матеріалів відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 .

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало до суду витребувані докази.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, та зазначив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся 04.02.2026 через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України до управління із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, надавши наступні документи: довідку про заробітну плату, довідку про перейменування, протокол зборів, довіреності, довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, документи щодо атестації та переліку робочих місць, трудову книжку, паспорт, код.

Аналіз наданих документів показує, що страховий стаж ОСОБА_1 становить (з урахуванням додаткових років за Список № 1) 33 роки 04 місяців 18 днів, якого достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Пільговий стаж роботи за Списком № 1 становить 06 років 11 місяців 05 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

До пільгового стажу роботи по Списку № 1 не зараховано: - період роботи з 01.04.2017 по 08.12.2020 згідно з довідкою від 28.09.2024 № 24, виданою ТОВ «Будівельно-фінансова група», оскільки в довідці не зазначено дільницю (в наказі про результати атестації від 15.04.2016 зазначено - «виробнича дільниця № 1», по якій атестовано пільгові категорії). Довідка потребує перевірки органами Пенсійного фонду України.

Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та загального страхового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області правомірно прийнято рішення від 16.03.2026 року за № 047150035300, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області діяло у відповідності до норм чинного законодавства та не допустило порушення прав, свобод та законних інтересів позивача по справі.

Окремо зазначимо, що при розгляді заяви та наданих документів до пільгового стажу зараховано періоди роботи на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування виробничої дільниці у ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.01.2026 №37, виданої ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».

До пільгового стажу зараховано періоди згідно даних, зазначених у вищезазначеній довідці, а саме:

- з 29.12.2006 по 31.12.2007 - 01 рік 0 місяців 02 дні (зараховано з 29.12.2006 по 30.12.2007);

- з 01.01.2008 по 07.10.2010 - 02 роки 09 місяців 06 днів (зараховано з 01.01.2008 по 06.10.2010);

- з 24.10.2022 по 31.12.2022 - 0 років 02 місяці 03 дні (зараховано з 24.10.2022 по 26.12.2022);

- 2023р. - 0 років 11 місяців 30 днів (зараховано з 01.01.2023 по 30.12.2023);

- 2024 р. - 0 років 11 місяців 26 днів (зараховано з 01.01.2024 по 26.12.2024);

- 2025р. -0 років 11 місяців 28 дні (зараховано з 01.01.2025 по 28.12.2025).

Пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 06 років 11 місяців 05 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Період роботи з 08.10.2010 по 12.02.2015 на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування на виробничій дільниці №1 у ТОВ «Промисловий ремонт» не зараховано до пільгового стажу, оскільки пільгова довідка за вищезазначений період роботи відсутня.

Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 04.02.2025 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

За результатом розгляду заяви позивача позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 14.01.2026.

У подальшому матеріали пенсійної справи було переглянуто та листом від 16.04.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивача, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії та пакету наданих документів від 04.02.2026 за №529 було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Так, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №047150035300 від 12.02.2026 зазначено: «Гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся 04.02.2026 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до управління із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, надавши наступні документи: довідку про заробітну плату, довідку про перейменування, протокол зборів, довіреності, довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, документи щодо атестації та переліку робочих місць, трудову книжку, паспорт, код.

Аналіз наданих документів показує, що страховий стаж ОСОБА_1 становить (з урахуванням додаткових років за Список №1) 33 роки 04 місяці 18 днів, якого достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 06 років 11 місяців 05 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

До пільгового стажу роботи по Списку №1 не зараховано:

- періоди роботи з 01.04.2017 по 08.12.2020 згідно з довідкою від 28.09.2024 №24, виданою ТОВ «Будівельно-фінансова група», оскільки в довідці не зазначено дільницю (в наказі про результати атестації від 15.04.2016 зазначено «виробнича дільниця №1», по якій атестовано пільгові професій). Довідка потребує перевірки органами Пенсійного фонду України.

Управлінням прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.».

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі за текстом - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом - Закон № 1058-ІV).

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1, 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, зайняття повний робочий день на роботах за Списком № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем при зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 подано дублікат трудової книжки серії НОМЕР_2 , в якій наявні, зокрема, записи щодо спірних періодів роботи позивача:

- запис №12 - 29.12.2006 -прийнятий на рудозбагачувальну фабрику №2 слюсарем черговим та по ремонту обладнання на виробничу ділянку №4 4 розряду ВАТ «Інгулецький ГЗК»;

- запис №13 28.07.2008 переведений на рудозбагачувальну фабрику №2 слюсарем черговим та по ремонту обладнання на виробничу ділянку №4 4 розряду;

- запис №14 - 07.10.2010 звільнений у зв`язку з переведенням в ТОВ «ПРОМРЕМОНТ»;

- запис №15 08.10.2010 - прийнятий у ТОВ «ПРОМРЕМОНТ» слюсарем черговим та з ремонту обладнання 5 розряду на виробничу дільницю №1;

- за результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 наказ №1/40 від 01.10.2010;

- запис №16 08.10.2010 - запис №15 недійсний. Прийнятий слюсарем черговим та з ремонту обладнання 5 розряду на виробничу дільницю №1;

- за результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 наказ №1/40 від 01.10.2010;

- за результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 наказ №1/132/10 від 08.12.2014;

- запис №17 12.02.2015 - звільнений за угодою сторін, згідно з п.1 ст. 36 КЗпП України;

- запис №21 01.04.2017 прийнятий слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду;

- запис №22 08.12.2020 звільнений за власним бажанням, згідно зі ст.38 КЗпП України;

- запис №23 24.10.2022 прийнятий в цех сервісного обслуговування дільниці рудозбагачувальної фабрики №2 слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду.

Таким чином, трудовою книжкою підтверджено, що позивач у період з 29.12.2006 по 07.10.2010, з 08.10.2010 по 12.02.2015, з 01.04.2017 по 08.12.2020 та з 24.10.2022 по 04.02.2026 працював на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування, що відповідає Списку № 1 Виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію на пільгових умовах.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи за Списком № 1 на ТОВ «ПРОМРЕМОНТ» з 08.10.2010 по 12.02.2015 та на ТОВ «Будівельно-фінансова група» з 01.04.2017 по 08.12.2020, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, відповідач в оскаржуваному ріщенні наголошує про незарахування періоду роботи з 01.04.2017 по 08.12.2020 до пільгового стажу, у зв`язку з тим, що в довідці №24 від 28.09.2024 не зазначено дільницю.

Крім цього, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що період з 08.10.2010 по 12.02.2015 не зараховано до пільгового стажу, оскільки відсутня пільгова довідка за цей період роботи.

Відтак, відповідачем не здійснювалось дослідження записів трудової книжки позивача, періодів його роботи за пільговими професіями на предмет можливості/неможливості їх зарахування до пільгового стажу. Відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування спірних періодів виключно з підстав відсутності пільгової довідки та з підстав відсутності певних даних у довідці.

При цьому, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд звертає увагу відповідача, що відсутність пільгової довідки, не позбавляють останнього права на отримання гарантованих пенсійних виплат, а відповідач, в разі наявності сумнівів в тих чи інших документах, не позбавлений права перевірити інформацію, яка у них зазначена.

Суд зазначає, що згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, відповідач в межах своїх повноважень, зобов`язаний розглянути та за необхідності перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів, зокрема, записів у трудовій книжці, визначити на їх підставі достатність або відсутність підстав для зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу позивача.

Суд зазначає, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому, суд доходить висновку, що спірні періоди роботи позивача безпідставно не досліджено відповідачем на предмет можливості/неможливості зарахування до пільгового стажу.

Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином та містяться відомості про проведення атестації робочого місця. Даний факт відповідачами не оспорюється.

Крім того, вказані професії позивача включені до Списку №1, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 та постановою Кабінету Міністрів України, від 16.01.2003 №36 та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідачем не спростовані відомості, які зазначені в трудовій книжці, а також не надано доказів того, що позивач не працював або його періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до пільгового стажу роботи, або взагалі відсутні.

Відтак, вказані спірні періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи за Списком № 1 29.12.2006 по 07.10.2010 та з 24.10.2022 по 04.02.2026, суд зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні відповідач вказав, що до пільгового стажу зараховано періоди роботи з 29.12.2006 по 30.12.2007, з 01.01.2008 по 06.10.2010, з 24.10.2022 по 26.12.2022, з 01.01.2023 по 30.12.2023, з 01.01.2024 по 26.12.2024, з 01.01.2025 по 28.12.2025.

Вказане також підтверджується алгоритмом розрахунку стажу (форма РС-право).

Разом з цим, суд наголошує, що ані в оскаржуваному рішенні, ані у відзиві на позовну заяву не зазначено причин незарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 з 31.12.2007 по 31.12.2007, з 07.10.2010 по 07.10.2010, з 27.12.2022 по 31.12.2022, з 31.12.2023 по 31.12.2023, з 27.12.2024 по 31.12.2024 та з 29.12.2025 по 04.02.2026.

Суд наголошує, що Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи.

Так, у постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21, Верховний Суд зазначив, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є:

1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення;

2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення;

3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень;

4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи;

5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Разом з тим, суд зазначає, що недотримання вказаних критеріїв позбавляє особу на отримання належної підстави та аргументації щодо вирішення її питання, та в цілому на належний захист її соціальних прав.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Окрім цього, суд зазначає, що системний аналіз законодавства дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17.

Копія трудової книжки, яка є первинним джерелом інформації про стаж позивача і підтверджує його роботу у спірні періоди.

Діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед іншими відомостями.

Таким чином, періоди роботи позивача з 31.12.2007 по 31.12.2007, з 07.10.2010 по 07.10.2010, з 27.12.2022 по 31.12.2022, з 31.12.2023 по 31.12.2023, з 27.12.2024 по 31.12.2024 та з 29.12.2025 по 04.02.2026 має бути зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1.

При цьому, в задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме в частині вже зарахованих відповідачем періодів, слід відмовити.

З урахуванням висновків, зроблених судом у цій справі, суд зазначає, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії позивач досяг необхідних 50 років, мав необхідну кількість страхового (більше необхідних 20 років) та пільгового (більше необхідних 10 років, з урахуванням періодів роботи з 08.10.2010 по 12.02.2015, з 01.04.2017 по 08.12.2020, з 31.12.2007 по 31.12.2007, з 07.10.2010 по 07.10.2010, з 27.12.2022 по 31.12.2022, з 31.12.2023 по 31.12.2023, з 27.12.2024 по 31.12.2024 та з 29.12.2025 по 04.02.2026) стажу, а отже, відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, рішення відповідача №047150035300 від 16.03.2026 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, не відповідає критеріям обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не містить правової оцінки фактичних обставин справи та взаємозв`язку конкретних мотивів з нормою права, а також не розкриває повний зміст доводів позивача, а відтак, підлягає визнанню його протиправним та скасуванню.

Щодо вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ст. 45 Закону №1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

В даному випадку, як вже встановлено судом, пенсійним віком є вік 50 років. Дата народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата досягнення позивачем пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дата звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії 04.02.2026.

Відтак, враховуючи, що позивач звернувся за призначенням пенсії не пізніше трьох місяців з дня досягнення 50 років, пенсію слід призначити з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто, з 14.01.2026.

Таким чином, та з урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, враховуючи, що на час звернення за призначенням пенсії позивач досяг віку 50 років та мав більше необхідних 25 років страхового стажу, а також більше необхідних 10 років пільгового стажу (з урахування зарахованих цим рішенням суду періодів), суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.01.2026.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених висновків та з метою ефективності захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №047150035300 від 16.03.2026 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 з 08.10.2010 по 12.02.2015, з 01.04.2017 по 08.12.2020, з 31.12.2007 по 31.12.2007, з 07.10.2010 по 07.10.2010, з 27.12.2022 по 31.12.2022, з 31.12.2023 по 31.12.2023, з 27.12.2024 по 31.12.2024 та з 29.12.2025 по 04.02.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.01.2026.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №047150035300 від 16.03.2026 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 з 08.10.2010 по 12.02.2015, з 01.04.2017 по 08.12.2020, з 31.12.2007 по 31.12.2007, з 07.10.2010 по 07.10.2010, з 27.12.2022 по 31.12.2022, з 31.12.2023 по 31.12.2023, з 27.12.2024 по 31.12.2024 та з 29.12.2025 по 04.02.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.01.2026.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 10 серпня 2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна