Ухвала суду № 138935605, 10.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 серпня 2026 року Справа №160/23370/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши матеріали за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «МВ-ГРУП» про стягнення боргу,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулась з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «МВ-ГРУП», в якому просять суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МВ-ГРУП» (ЄДРПОУ 35986198) до бюджету у розмірі 490 479,00 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Згідно з пунктами 3, 5 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).

Перевіривши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дослідивши адміністративний позов суд дійшов висновку, що він поданий з порушенням вимог ст.161 КАС України.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Досліджуючи питання дотримання строку звернення до суду з цим позовом, суддя дійшов висновку, що строк звернення позивачем пропущено, з огляду на наступне.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі ПК України) орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до абз.2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється 3-місячний строк, який обчислюється, якщо не встановлено інше, з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, із зазначеної норми вбачається, що суб`єкт владних повноважень може звернутися до з суду з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків протягом 3-х місяців з дня виникнення відповідних підстав, які надають право на звернення.

При цьому податкове законодавство визначає спеціальні строки, відповідно до яких може розпочинатися процедура стягнення податкового боргу. Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Надсилання податкової вимоги платнику податку має процесуальне значення, оскільки з моменту її надсилання платнику розпочинається строк відліку звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу. Отже, в контролюючого органу виникає право на звернення до суду з відповідним позовом лише після спливу 30 календарних днів з дня надіслання платнику податків податкової вимоги.

Якщо контролюючий орган подає позов після закінчення строків, визначених ст. 122 КАС України, процесуальне законодавство встановлює наступні наслідки. Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення встановлених законом строків без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо вказані нею у заяві підстави визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо особа не подала заяву в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду були визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Водночас варто зазначити, що недоречно застосовувати п. 102.4 ст. 102 ПК України, який визначає строки, протягом яких можуть бути реалізовані стадії стягнення податкового боргу.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, якщо грошове зобов`язання було нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Строк у 1095 календарних днів, який встановлений у даній статті це строк, протягом якого мають бути реалізовані всі стадії процедури стягнення податкового боргу. Умовно стадії процедури стягнення податкового боргу можна поділити на наступні:

- в день узгодження податкового зобов`язання контролюючий орган зобов`язаний винести податкову вимогу;

- не пізніше ніж через 30 календарних днів суб`єкт владних повноважень може звернутися до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості;

- розгляд адміністративної справи та набуття рішенням законної сили;

- видача судом, який виніс рішення, виконавчого листа;

- стягнення податкового боргу державною виконавчою службою за рішенням суду в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII.

Варто врахувати, що законодавство не ототожнює процесуальні поняття «звернення контролюючого органу з позовом про стягнення податкового боргу» та «процедури стягнення податкового боргу». Адже за своєю правовою природою звернення контролюючого органу з позовом про стягнення податкового боргу є однією зі стадій процедури стягнення відповідного боргу. Таким чином, ст. 122 КАС України та п.102.4 ст.102 ПК України не можуть співвідноситися як загальна та спеціальна норма.

Отже, враховуючи все вищенаведене, строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості має становити 3 місяці. Він обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог.

Судом встановлено, що податковий борг виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 490 479,00 грн згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9300761228 від 20.01.2023, термін сплати 30.01.2023 у сумі 277536,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9027477997 від 17.02.2023, термін сплати 02.03.2023 у сумі 165984,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №904892486 від 14.03.2023, термін сплати 30.03.2023 на суму 3995,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9099482818 від 03.05.2023, термін сплати 30.05.2023 на суму 3206,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9146316328 від 20.06.2023, термін сплати 30.06.2023 на суму 15129,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9159722287 від 04.07.2023, термін сплати 31.07.2023 на суму 1203,00 грн; податкової декларації з податку на додану вартість №9368324529 від 11.01.2024, термін сплати 30.01.2024 на суму 21386,00 грн; податкового повідомлення-рішення №0030590408 від 19.01.2024, термін сплати 01.03.2024 на суму 340,00 грн; податкового повідомлення-рішення №0085680408 від 22.02.2024, термін сплати 24.04.2024 на суму 1020,00 грн; податкового повідомлення-рішення №0328340411 від 12.06.2025, термін сплати 23.07.2025 у сумі 340,00 грн.

Відтак, судом встановлено, що податковий борг утворився у період з 2023 2025 роки та у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми «Ю» від 11.04.2023 №0002078-1306-0436, проте конверт повернувся на адресу податкового органу.

Отже, звернувшись 30.07.2026, позивач пропустив строку звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду податковим органом зазначено про зупинення перебігу строку позовної давності в період карантину з 18.03.2020 та про зупинення перебігу строку позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану з 24.02.2022.

Однак, суд звертає увагу позивача, що карантин було знято 30.06.2023 та враховуючи період дії правового режиму воєнного стану позов подано більше ніж через два роки, після повернення конверту з податковою вимогою на адресу позивача.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 160, 169, 172, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «МВ-ГРУП» про стягнення боргу залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Кисельова