Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
11 серпня 2026 р. Справа № 120/8302/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкових повідомлень-рішень, що прийняті Головним управлінням ДПС у Вінницькій області по нарахуванню земельного податку позивачу як фізичній особі за період 2020-2024 роки:
-№1062613-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 2213,99 грн.;
-№1062609-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 4570,73 грн.;
-№1062604-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 4570,73 грн.;
-№1062599-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 4570,73 грн.;
-№1062568-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 877,84 грн.;
-№1062581-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 3527,20 грн.;
-№1059957-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 6496,35 грн.;
-№1059953-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 13411,58 грн.;
-№1059942-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 13411,58 грн.;
-№1059940-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 13411,58 грн.;
-№1059907-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 10349,65 грн.;
-№1055232-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 3784,57 грн.
Також, позовні вимоги мотивовані протиправністю податкових повідомлень-рішень, що прийняті Головним управлінням ДПС у Вінницькій області по нарахуванню мінімального податкового зобов`язання позивачу, як фізичній особі за 2022 та 2023 роки:
-№908254-24/02-09 від 30.09.2024 на суму 72126,29 грн.;
-№1062644-24/02-09 від 30.09.2024 на суму 72126,29 грн.
Ухвалою суду від 30.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив та у поданому відзиві зазначив, що оскільки, відповідно до даних Державного земельного кадастру України позивач є власником земельних ділянок, спірні податкові повідомлення-рішення щодо сплати податку на землю з фізичних осіб є правомірними.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, виданого Крижопільською районною радою народних депутатів Крижопільського району Вінницької області 29.12.2001, на підставі рішення Крижопільської районної ради народних депутатів 18 сесії 3 скликання від 28.12.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №54, позивачу було надано в постійне користування земельну ділянку площею 44,92 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Джугасірянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами с. Джугастра) (далі - Земельна ділянка). Після формування даної Земельної ділянки як об`єкта цивільних прав вона складається із двох земельних ділянок, які мають наступну площу та їм присвоєні кадастрові номери: 1) Земельна ділянка площею 33,7287 га кадастровий номер 0521982000:05:001:0184 2) Земельна ділянка площею 11,4752 га кадастровий номер 0521982000:05:001:0186.
18.02.2002 ОСОБА_1 було засновано Фермерське господарство «ВАСИЛИШИН І К», яке зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 02.05.2025.
Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) від 27.05.2020 №210410365 право власності на Земельну ділянку площею 33,7287 га кадастровий номер 0521982000:05:001:0184 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, зареєстровано за Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, а право постійного користування - зареєстровано за ОСОБА_1 25.05.2020, за номером запису - 36646219.
Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.05.2020 №210414414 право власності на Земельну ділянку площею 11,4752 га кадастровий номер 0521982000:05:001:0186 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, зареєстровано за Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, а право постійного користування - зареєстровано за ОСОБА_1 25.05.2020, за номером запису - 36646620.
Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав від 30.09.2024 №397019110 право власності на Земельну ділянку площею 33,7287 га кадастровий номер 0521982000:05:001:0184 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, зареєстровано за Городківською сільською радою, а право постійного користування - зареєстровано за ОСОБА_1 .
Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав від 30.09.2024 №397018374 право власності на Земельну ділянку площею 11,4752 га кадастровий номер 0521982000:05:001:0186 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, зареєстровано за Городківською сільською радою, а право постійного користування - зареєстровано за ОСОБА_1
ФГ «ВАСИЛИШИН І К» має статус платника єдиного податку четвертої групи з моменту створення, що підтверджується довідкою Головного управління ДПС у Вінницькій області від 23.04.2024 №645/02-32-18-04-12, та листом щодо статусу платника єдиного податку четвертої групи від 17.04.2025 №19911/6/02-32-04-05-16.
ФГ «ВАСИЛИШИН І К» здійснює декларування Земельних ділянок та сплачує податки за користування ними. Так, згідно з податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи за 2020 року, прийнятою податковим органом 20.02.2020, ФГ «ВАСИЛИШИН І К» у 2020 році було задекларовано сплату податків за користування земельними ділянками - 16 473,03 грн.
Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи за 2021 року, прийнятою податковим органом 16.02.2021, ФГ «ВАСИЛИШИН І К» у 2021 році було задекларовано сплату податків за користування земельними ділянками - 16 828,14 грн.
Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи за 2022 року, прийнятою податковим органом 11.02.2022, ФГ «ВАСИЛИШИН І К» у 2022 році було задекларовано сплату податків за користування земельними ділянками 17 025,27 грн.
Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи за 2023 року, прийнятою податковим органом 19.02.2023, ФГ «ВАСИЛИШИН І К» у 2023 році було задекларовано сплату податків за користування земельними ділянками 17 025,27 грн.
Також, в Додатку 3 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік знаходиться розрахунок загальною мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2022 рік, де визначено загальне мінімальне податкове зобов`язання в сумі 71 685,35 грн., але у зв`язку із сплатою податків підприємством різниця між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок становить «+23 316,89 грн», що і було сплачено ФГ «ВАСИЛИШИН І К» за підсумком 2023.
Земельну ділянку площею 33,7287 га кадастровий номер 0521982000:05:001:0184 ОСОБА_2 було викуплено у Городківської сільської ради на підставі договору купівлі-продажу від 25.09.2024, посвідченого державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори Деревянчук А.В. за реєстровим № 1117, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав від 25.09.2024 №396384425.
Земельну ділянку площею 11,4752 га кадастровий номер 0521982000:05:001:0186 позивачем було викуплено у Городківської сільської ради на підставі договору купівлі- продажу від 25.09.2024, посвідченого державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори Деревянчук А.В. за реєстровим №1119, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав від 25.09.2024 №396399805.
01.01.2025 між ОСОБА_1 та ФГ «ВАСИЛИШИН І К» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 11,4752 га кадастровий номер 0521982000:05:001:0186. Право оренди за фермерським господарством було зареєстровано 23.01.2025 у Державному реєстрі прав за № запису - 58163067, що підтверджується витягом з даного реєстру від 27.01.2025 № 409686487.
Також, 01.01.2025 між ОСОБА_1 та ФГ «ВАСИЛИШИН І К» було укладено договір оренди земельної ділянки 33,7287 га кадастровий номер 0521982000:05:001:0184. Право оренди за фермерським господарством було зареєстровано 23.01.2025 у Державному реєстрі прав за № запису - 58163383, що підтверджується витягом з даного реєстру від 27.01.2025 № 409689839.
Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи за 2024 року, прийнятою податковим органом 15.04.2024, ФГ «ВАСИЛИШИН І К» у 2024 році було задекларовано сплату податків за користування земельними ділянками 17 893,61 грн.
в Додатку 3 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік знаходиться розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2023 рік, де визначено загальне мінімальне податкове зобов`язання в сумі 71 685,35 грн., але у зв`язку із сплатою податків підприємством різниця між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок становила «- 5 437,65 гри.».
21 лютого 2025 року на адресу ОСОБА_1 надійшли податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області:
-№1062613-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 2213,99 грн.;
-№1062609-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 4570,73 грн.;
-№1062604-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 4570,73 грн.;
-№1062599-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 4570,73 грн.;
-№1062568-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 877,84 грн.;
-№1062581-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 3527,20 грн.;
-№1059957-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 6496,35 грн.;
-№1059953-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 13411,58 грн.;
-№1059942-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 13411,58 грн.;
-№1059940-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 13411,58 грн.;
-№1059907-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 10349,65 грн.;
-№1055232-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 3784,57 грн.
Даними податковими повідомленнями-рішеннями визначено ОСОБА_1 , як фізичній особі, суму податкового зобов`язання земельний податок з фізичних осіб.
Також, 21 лютого 2025 року на адресу ОСОБА_1 , надійшли податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про нарахування як фізичній особі за 2022-2023 роки мінімального податкового зобов`язання:
-№908254-24/02-09 від 30.09.2024 на суму 72126,29 грн.;
-№1062644-24/02-09 від 30.09.2024 на суму 72126,29 грн.
Вважаючи зазначені рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Підпунктом 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.
Згідно з пунктом 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Відповідно до пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування платою за землю є: об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу У країни передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
Згідно пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня (пункт 287.2 статті 287 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 287.10 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Законом України від 30.11.2021 №1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків - фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов`язання.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов`язання платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, регулюються пунктом 170.14 статті 170 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 170.14.1 пункту 170.14 статті 170 Податкового кодексу України для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов`язання визначається контролюючим органом.
З огляду на викладені норми, платниками податку є власники земельних ділянок, або землекористувачі, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.
У разі створення фермерського господарства саме останнє виступає суб`єктом взаємовідносин щодо оренди, а тому за логікою таких висновків саме воно має й нести обов`язки щодо сплати відповідної орендної плати. В інакшому випадку поглиблюється правова невизначеність, адже всі права та обов`язки щодо відповідної земельної ділянки правомочне реалізовувати фермерське господарство (правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2024 у справі №320/6885/23).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Згідно з статтею 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.09.2024 у справі №320/6885/23 дійшов наступного правового висновку: «усталена практика Великої Палати Верховного Суду пов`язує момент набуття фермерським господарством прав та обов`язків орендаря земельної ділянки саме з моментом державної реєстрації фермерського господарства. Після такої реєстрації відбувається фактична заміна орендаря і саме з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. У разі створення фермерського господарства саме останнє виступає суб`єктом взаємовідносин щодо оренди, а тому за логікою таких висновків саме воно має й нести обов`язки щодо сплати відповідної орендної плати. В інакшому випадку поглиблюється правова невизначеність, адже всі права та обов`язки щодо відповідної земельної ділянки правомочне реалізовувати фермерське господарство».
Таким чином, користування ФГ «ВАСИЛИШИН І К» земельними ділянками, що передані до складу його майна засновником - ОСОБА_3 , дає підстави визнати дану юридичну особу землекористувачем у відповідності до підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а відтак і дане фермерське господарство зобов`язане сплачувати плату за користування земельними ділянками.
Як зазначено вище, позивач не є фізичною особою-підприємцем, а є засновником ФГ «ВАСИЛИШИН І К», а тому, нарахування земельного податку за 2020, 2021, 2022,2023, 2024 роки, та мінімального податкового зобов`язання за 2022-2023 роки позивачу, як фізичній особі, за земельні ділянки, які виділені та зареєстровані для ведення фермерського господарства суперечить чинному законодавству, і суд звертає увагу сторін, являється подвійним оподаткуванням одного об`єкта оподаткування.
Враховуючи обставини справи, та наведене, суд доходить висновку про протиправність та необґрунтованість податкових повідомлень-рішень №1062613-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 2213,99 грн.; №1062609-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 4570,73 грн.; №1062604-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 4570,73 грн.; №1062599-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 4570,73 грн.; №1062568-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 877,84 грн.; №1062581-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 3527,20 грн.; №1059957-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 6496,35 грн.; №1059953-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 13411,58 грн.; №1059942-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 13411,58 грн.; №1059940-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 13411,58 грн.; №1059907-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 10349,65 грн.; №1055232-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 3784,57 грн. та податкових повідомлень-рішень №908254-24/02-09 від 30.09.2024 на суму 72126,29 грн.; №1062644-24/02-09 від 30.09.2024 на суму 72126,29 грн.
Суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, і матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області, зокрема;
- №1062613-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 2213,99 грн.;
- №1062609-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 4570,73 грн.;
-№1062604-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 4570,73 грн.;
- №1062599-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 4570,73 грн.;
-№1062568-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 877,84 грн.;
- №1062581-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 3527,20 грн.;
-№1059957-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 6496,35 грн.;
-№1059953-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 13411,58 грн.;
-№1059942-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 13411,58 грн.;
- №1059940-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 13411,58 грн.;
- №1059907-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 10349,65 грн.;
-№1055232-2413-0222-UA05100050000038768 від 30.09.2024 на суму 3784,57 грн.
- №908254-24/02-09 від 30.09.2024 на суму 72126,29 грн.;
- №1062644-24/02-09 від 30.09.2024 на суму 72126,29 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області 16956,80 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 80 копійок) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. К. Василенка, 21, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Суддя Крапівницька Н. Л.
підпис
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар:
Судове рішення № 138935195, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 11.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/8302/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: