Рішення № 138933480, 12.08.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2386/26

2/703/1904/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

ТОВ «Фінпром маркет» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 38 981 грн 48 коп. боргу за кредитним договором з підстав невиконання його умов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 71149845, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 24 000 грн 00 коп. строком на 30 днів (з 08.09.2025 по 07.10.2025) зі сплатою відсотків у розмірі 0,275%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. У разів порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою), нараховується 4,00% за понадстрокове користування на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 68600, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

06 жовтня 2025 року між ТОВ «Фінпром маркет» та ОСОБА_1 за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №15922823 до договору позики №71149845, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 29 днів (в результаті чого строк кредитування в цілому складає - 59 днів, тобто до 05.11.2025 року), та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,775 % на 1 %. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 26787, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Позивач ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 його персональні дані останнього, в тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори, та встановив, що відповідач використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме: підпис 68600-08.09.2025 та 26787-06.10.2025, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання умов кредитного договору №71149845 від 08.09.2025 виконало свої зобов`язання, зокрема передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 24 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом АТ «Таксомбанк».

Разом з тим, відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, здійснивши платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту лише у суму 8500 грн. В результаті цього у відповідача виникла заборгованість за договором кредиту у сумі 38 981,48 грн., зокрема: 19 166,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 195,88 грн. - сума заборгованості за процентами; 0 грн. - сума заборгованості за комісією; 0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 11 619,60 грн. - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

25 лютого 2026 року між ТОВ «Фінпром маркет» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» укладено договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого ТОВ «Фінпром маркет» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором кредиту №71149845 від 08.09.2025, позичальником за яким є ОСОБА_1 . Зокрема, ТОВ «Фінпром маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 38 981,48 грн., з яких 19 166,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8 195,88 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0 грн. - сума заборгованості за комісією, 0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 11 619,60 грн. - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 38 981,41 грн. Окрім того, ТОВ «Фінпром маркет» просить стягнути з відповідача 2 662,40 грн. сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Клопотання позивача про витребування доказів задоволити. Одночасно суд задоволив клопотання позивача про витребування доказів та витребував в АТ «Перший український міжнародний банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписки по цьому картковому рахунку за період з 08.09.2025 до 11.09.2025.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем відзиву, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд ураховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить наступного висновку.

Судом установлено, що 08 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71149845 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 2.1 Договору за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник забов`язується повернути кредитодавцю таку ж саму суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору метою отримання кредиту зазначено придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника..

У п. 2.2 Договору сторони погодили умови кредитування. Зокрема, сума кредиту - 24 000,00 грн; строк кредитування (строк договору) - 30 днів; процентна ставка/день - 0,275 % (фіксована); комісія за надання кредиту - 15,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 3600,00 грн; дата надання кредиту - 08.09.2025; дата повернення кредиту (останній день) - 07.10.2025; денна процентна ставка/день - 0,775%; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом (його частиною) за день - 4,00%; пеня/день - 4,00%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1288,87%; орієнтовна загальна вартість кредиту - 29 580,00 грн.; загальні витрати 5 580,00 грн.

Як визначено п.6.1 Договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Пунктом 10.7.1 Договору визначено, що якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здіснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку кредитування відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою.

Указаний Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (електронного підпису) 68600.

Судом досліджено додаток №1 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71149845 від 08.09.2025, яким є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Згідно з цією Таблицею датою видачі кредиту/датою платежу є, відповідно, 08.09.2025 та 07.10.2025; чиста сума кредиту становить, відповідно, 24 000 грн. та 29 580 грн; проценти за користування кредитом - 1980,00 грн; комісія за надання кредиту - 3600,00 грн; реальна річна процентна ставка - 1288,87%; загальна вартість кредиту - 29 580 грн. Цей доказ також підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 68600.

Як убачається з довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 був ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України за посередництвом системи BankID НБУ - назва банку «privatbank».

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» від 21.10.2025.

Як вбачається з довідки АТ КБ «Приватбанк», наданої на виконання ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, на ім`я ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 банком було емітовано картку № НОМЕР_3 на яку 17 червня 2025 року зараховано кошти в сумі 9500 грн 00 коп.

На підтвердження факту надання ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» коштів позивачем надано інформацію АТ «Таскомбанк» про здійснення 08.09.2025 транзакції № b26567b2-7474-4414-bf85-74e9ba5ba74f щодо перерахування коштів у сумі 24 000,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_4 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів судом отримана інформація з АТ «ПУМБ» про те, що платіжна картка НОМЕР_4 випущена на ім`я ОСОБА_1 до рахунку № НОМЕР_5 , відкритому у гривні. Судом також отримано виписку по цьому рахунку та звіт по транзаціях до нього за пеірод часу з 08.09.2025 по 11.09.2025, з яких убачається, що 08.09.2025 о 12:44:19 на рахунок № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_1 , надійшли кошти у сумі 24 000,00 грн.

06 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 15922823 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71149845 від 08.09.2025, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 29 днів, в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 59 днів (до 05.11.2025) та змінили денну процентну ставку (фіксовану) з 0,775% на 1 %. Орієнтовну реальну річну процентну ставку сторонами було погоджено у розмірі 2159,46%, орієнтовну загальну вартість кредиту - у сумі 35861,88 грн., загальні витрати за кредитом - у сумі 11861,88 грн.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» укладено договір факторингу №25/02/26 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) зобов`язалося відступити фактору (ТОВ «Фінпром маркет») права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (п.1.1 Договору факторингу).

Згідно з п.2.1.3 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін у порядку, визначеному цим договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «Вчасно» є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до Фактора прав вимоги.

25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» підписали реєстр прав вимог №1, з якого вбачається, що ТОВ «Фінпром маркет» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит № 71149845 у сумі 38 981,48 грн., з яких 19 166,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 195,88 грн. - сума заборгованості за процентами; 11 619,60 грн. - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

Згідно з наданим позивачем розрахунком суми заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення, та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором позики № 71149845 від 08.09.2025, суми у вказаному розмірі були обраховані первинним кредитодавцем і після набуття права вимоги ТОВ «Фінпром маркет» будь-яких додаткових нарахувань не здійснював.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Судом установлено, що 08 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №71149845.

Вказаний договір позики підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 68600, що свідчить про укладеність цього договору.

Суд зауважує, що особа, що укладає електронний договір, має бути ідентифікована за допомогою особистих даних (паспорт, ІПН, телефон, банківська картка тощо). Відповідно до законодавства, факт входу користувача в особистий кабінет, подання заявки, акцепт умов та підтвердження через одноразовий ідентифікатор свідчать про волевиявлення на укладення договору.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 року у справі № 234/8084/20, від 08.08.2022 року у справі № 234/7298/20.

Відповідачем не надано доказів, що у цій справі договір про надання коштів у кредит № 71149845 від 08.09.2025 та додаткова угода № 15922823 від 06.10.2025 до договору про надання коштів у кредит №71149845 були укладені з порушенням вимог законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про доведеність позивачем укладання договору про надання коштів у кредит № 71149845 від 08.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та додаткової угоди № 15922823 від 06.10.2025 до договору про надання коштів у кредит №71149845.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (постанові Верховного Суду від 7.02.2018 у справі № 2-2035/11, постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).

У справі також встановлено, що 25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого ТОВ «Фінпром маркет» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором про надання коштів у кредит № 71149845 від 08.09.2025, укладеним з ОСОБА_1 .

Відповідачем не оспорюється правомірність відступлення права вимоги за договором про надання коштів у кредит № 71149845 від 08.09.2025.

Таким чином, на думку суду, ТОВ «Фінпром маркет» наділено правом вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Щодо доведеності заборгованості, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із дослідженого судом Договору та додаткової угоди до цього Договору убачається, що сторони узгодили суму кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору.

Відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів в сумі 24 000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Договору в строки, передбачені цим правочином, що є його обов`язком в силу ст.81 ЦПК України. Разом з тим, суд ураховує, що позивач визнав факт здійснення відповідачем платежів в рахунок погашення заборгованості за Договором у сумі 8500 грн.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту за Договором як первинному кредитодавцю ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», так і його правонаступнику у спірних правовідносинах - ТОВ «Фінпром маркет», суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 19 166,00 грн в рахунок погашення основної суми боргу підлягає задоволенню.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 9.01.2020 у справі № 643/5521/19 зазначено, що в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У справі встановлено, що відповідно до п.2.2 договору про надання коштів у кредит № 71149845 від 08.09.2025, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 24 000,00 грн строком на 30 днів (з 08.09.2025 по 07.10.2025) з процентною ставкою/день - 0,275% (фіксована).

06.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №15922823 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71149845 від 08.09.2025, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 29днів, в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 днів до 59 днів (до 05.11.2025), та змінили денну процентну ставку на 1 %.

Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості позивачем нараховано відповідачу заборгованість по процентами у сумі 8 195,88 грн., нарахованими в межах періоду кредитування. Крім того, позивачем було нараховано заборгованість за процентами за понадстрокове користування в розмірі 11 619,60 грн.

У позовній заяві ТОВ «Фінпром маркет» не зазначає правову підставу стягнення процентів за понадстрокове користування в розмірі 11 619,60 грн, не посилається на положення статті 625 ЦК України, як правову підставу позовних вимог в цій частині, тому суд доходить висновку, що проценти в розмірі 11 619,60 грн нараховано позивачем поза межами строку кредитування, що є неправомірним, відтак позовні вимоги в цій частині є недоведеними.

З урахуванням наведененого суд уважає, що позов ТОВ «Фінпром маркет» підлягає до частковго задовлення та з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 19 166,00 грн, а також за процентами, нарахованими в межах строку кредитування, у розмірі 8 195,88. У задоволення решти позову слід відмовити.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Так, згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №579947389.1 від 17.04.2026 позивач сплатив 2662 грн. 40 коп. судового збору за звернення до суду з наведеним позовом.

Ураховуючи вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 1868,79 грн. сплаченого судового збору, розрахованого пропорційно розміру задоволених позовних вимог (27361,88х2662,40/38981,48).

У позовній заяві позивач також просить суд стягнути понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Установлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем приєднано до позовної заяви копії таких документів: договору про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінпром маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О.; акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги як Додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року; витягу з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги як Додаток №2 до договору про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року; 4) платіжної інструкції кредитового переказу коштів №579946019.1 від 25.03.2026; ордеру серії АХ №1287257 від 03.09.2025.

Ураховуючи наведене суд уважає доведеним розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 500 грн.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги не заявив. Ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, суд не має права з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення таких витрат, що підлягають розподілу (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Однак, з урахуванням положень ч.2 ст.141 ЦПК України та враховуючи те, що позов підлягає до часткового задоволення, з відповідача на користь позивача належить стягнути 3 158,64 грн., розрахованих пропорційно розміру задоволених позовних вимог (27361,88х4500/38981,48).

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71149845 від 08 вересня 2025 року в сумі 27 361 грн 88 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1868 грн 79 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 158 грн 64 коп, а всього - 32 389 (тридцять дві тисячі триста вісімдесят дев`ять) гривні 31 (тридцять одну) копійку.

Рішення може бути оскаржене сторонами безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», адреса місця знаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ 43311346;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя І.Я. Биченко