Ухвала суду № 138933292, 21.07.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_________

Справа № 572/1708/26

Провадження № 1-кп/572/394/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м.Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , сторін провадження прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни кримінальне провадження за №12025181200000480 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Сарненського районного суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт в додатками у кримінальному провадженні №12025181200000480 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурор звернулися із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у в порядку ст. 315 КПК України. Клопотання обґрунтоване, що у кримінальному провадженні №12025181200000480 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 17 вересня 2025 року приблизно о 15 год. 41 хв., переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок незаконного збуту психотропних речовин, обіг яких відповідно до положень вимог ст.ст. 7, 12, 17, 19, 20, 23, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 61/95-ВР від 15.02.1995 з наступними змінами, на території України заборонено, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009 з подальшими змінами, Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 61/95-ВР від 15.02.1995 з наступними змінами та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» за № 62/95 ВР від 15.02.1995 з подальшими змінами, не маючи передбаченого законом дозволу (ліцензії) на здійснення діяльності, пов`язаної із культивуванням рослин, розробленням, виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням, пересиланням, придбанням, реалізацією (відпуском), ввезенням на територію України, вивезенням з її території, транзитом через територію України, використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, включених до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» від 06.05.2000 № 770 з подальшими змінами, незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними, за 1000 гривень особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою 0,052 г, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав при собі з метою збуту.

Крім того, ОСОБА_4 10 січня 2026 року приблизно о 12 год. 37 хв., переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок незаконного збуту психотропних речовин, обіг яких відповідно до положень вимог ст.ст. 7, 12, 17, 19, 20, 23, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 61/95-ВР від 15.02.1995 з наступними змінами, на території України заборонено, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи незаконно, порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009 з подальшими змінами, Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 61/95-ВР від 15.02.1995 з наступними змінами та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» за № 62/95 ВР від 15.02.1995 з подальшими змінами, не маючи передбаченого законом дозволу (ліцензії) на здійснення діяльності, пов`язаної із культивуванням рослин, розробленням, виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням, пересиланням, придбанням, реалізацією (відпуском), ввезенням на територію України, вивезенням з її території, транзитом через територію України, використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, включених до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» від 06.05.2000 № 770 з подальшими змінами, повторно, незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними, за 500 гривень особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, масою 0,113 г, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав при собі з метою збуту.

Також, ОСОБА_4 20 січня 2026 року приблизно о 11 год. 52 хв. перебуваючи поблизу будинку №38 по вулиці Європейська в місті Сарни Рівненської області, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок незаконного збуту наркотичних речовин, обіг яких відповідно до положень вимог ст.ст. 7, 12, 17, 19, 20, 23, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 61/95-ВР від 15.02.1995 з наступними змінами, на території України обмежено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи незаконно, порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009 з подальшими змінами, Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 61/95-ВР від 15.02.1995 з наступними змінами та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» за № 62/95 ВР від 15.02.1995 з подальшими змінами, не маючи передбаченого законом дозволу (ліцензії) на здійснення діяльності, пов`язаної із культивуванням рослин, розробленням, виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням, пересиланням, придбанням, реалізацією (відпуском), ввезенням на територію України, вивезенням з її території, транзитом через територію України, використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, включених до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» від 06.05.2000 № 770 з подальшими змінами, повторно, незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними, за 500 гривень подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав при собі з метою збуту.

21.01.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та кваліфіковано його дії як незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання із зазначених у ньому підстав, вказав на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307 КК України, та надав докази на обґрунтування клопотання і існування ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_4 просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_5 заперечила щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просила обрати домашній арешт.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, враховуються вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, суд дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, які ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року).

Суд вважає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, підтвердженою стороною обвинувачення.

Є підстави вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Обґрунтованість ризику переховуватись від органу досудового розслідування та суду, є те, що з огляду на тяжкість вчиненого останньою кримінального правопорушення, за яке передбачено позбавлення волі на строк від 6 до 10 років та яке, відповідно до положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином, ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може не з`являтись до органу досудового розслідування чи суду, змінити місце проживання та переховуватись від правоохоронних органів. Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ («Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти Росії»), тяжкість вказаного покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як підставу, що може спонукати до втечі.

Обґрунтуванням того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а саме на особу із зміненими анкетними даними, котра купувала в останнього психотропну речовину, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявна письмова заява вказаної особи, відповідно до якої вказує, що боїться за своє життя і здоров`я, так як ОСОБА_4 може чинити на неї тиск, та шляхом погроз, вмовляння, переконання іншим чином, з метою зміни показань у провадженні, а також можливість незаконними способами, в тому числі незаконним впливом на вказану особу, спробувати уникнути кримінальної відповідальності.

Можливість ОСОБА_4 продовжити вчиняти кримінальне правопорушення в якому обвинувачується є те, що останній підозрюється у збуті особливо небезпечної психотропної речовини за грошові кошти. Вказана злочини ОСОБА_4 здійснювалась постійно, систематично протягом тривалого часу, що підтверджується проведенням контролю за вчиненням злочину відносно останнього та прослідковується із матеріалів кримінального провадження, відповідно до яких свідком із зміненими анкетними даними повідомлено, що ОСОБА_4 здійснює незаконну діяльність, та в подальшому вказана інформація підтвердилась при проведенні негласних слідчо (розшукових) дій.

Сукупність вказаних обставин свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків та можливість застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Судом враховується особа обвинуваченого, а саме - молодий вік обвинуваченого ОСОБА_4 , задовільний стан здоров`я, відсутність осіб на утриманні, та те що ОСОБА_4 неодружений, є військовослужбовцем ЗСУ.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд приходить до висновку про доцільність продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з метою уникнення доведених прокурором ризиків.

У відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу

При цьому відповідно до ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Продовжуючи вид заходу забезпечення кримінального провадження, суд враховує суспільну небезпечність особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, має нестабільні соціальні зв`язки та перебуваючи на волі може, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджатиме встановленню істини в ході досудового розслідування, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне клопотання прокурора про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент ввести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити заставу у сумі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025181200000480 задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 - тримання під вартою,

Місцем попереднього ув`язнення визначити Рівненський слідчий ізолятор.

Для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначити розмір застави в сумі 256 720 (двісті п`ятдесят шість тисяч сімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області: код ЄДРПОУ 26259988, банк отримувача ДКСУ м. Києва, МФО: 820172, рахунок: UA048201720355229002000010559, призначення платежу: "застава від (прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка внесла заставу) за (прізвище, ім`я, по-батькові особи, за яку внесли заставу) у кримінальному провадженні № (Сарненський районний суд Рівненської області)".

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, суду за кожним викликом та вимогою;

- повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Сарненський районний суд Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів з дня продовження терміну його дії, а тому визначається до 19 вересня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя