Рішення № 138931699, 12.08.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2/557/775/2026

Справа 563/762/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 серпня 2026 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Дацюк І.С.,

номер справи 563/762/26,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 06.04.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕРОНА» (далі ТОВ «ФК «ВЕРОНА») та ОСОБА_1 було укладено договір №1857349, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 5 000,00 грн, а остання зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у строки та на умовах визначених договором.

Станом на дату подання позовної заяви відповідач, усупереч умовам кредитного договору та взятим на себе договірним зобов`язанням, не здійснила своєчасного повернення кредиту та сплати процентів

03.12.2021 було укладено договір №03/12/2021-2, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВЕРОНА» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1857349.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1857349.

28.08.2025 було укладено договір №28-08/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1857349.

Таким чином, позивач вказує, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділений правом грошової вимоги до відповідача та, оскільки останній умови кредитного договору належним чином не виконала та не повернула кредитні кошти, проценти за користування кредитом, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вказаним договором в розмірі 15 503,61 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4795,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10 506,24 грн, інфляційні збитки - 169,66 грн, 3% річних - 32,71 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надала, своєї позиції щодо позову суду не повідомила.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила розгляд справи проводити у її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, які отримані адресатом.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі

11.06.2026 справа передана на розгляд судді Оленич Ю.В.

12.06.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

12.08.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд установив, що 06.04.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ВЕРОНА» уклали кредитний договір №1857349, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ВЕРОНА» надало відповідачу кредит в сумі 5 000,00 грн строком на 29 календарних днів, з 05.04.2021 по 03.05.2021 включно, зі сплатою процентів в розмірі 1,9% від суми кредиту в день, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Вказані обставини стверджуються даними кредитного договору, паспорта споживчого кредиту, які підписані відповідачем шляхом накладення підпису одноразовим ідентифікатором.

03.12.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №03/12/2021-2, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «ФК «ВЕРОНА», зокрема і за кредитним договором №1857349.

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги за кредитними договорами, зокрема і за кредитним договором №1857349. У свою чергу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило право вимоги за кредитним договором №1857349 до відповідача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» відповідно до договору №28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28.08.2025.

Означені обставини встановлено судом із зазначених вище договорів факторингу, відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та додатків до них, актів зарахування зустрічних однорідних вимог, платіжного доручення.

Відповідно до реєстру боржників до договору №28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28.08.2025 та витягу з нього позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1857349 на суму 15 503,61 грн.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 15 503,61 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 795,00 грн, заборгованість за відсотками -10 506,24 грн, інфляційні збитки - 169,66 грн, 3% річних - 32,71 грн.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та відповідачем не спростовано факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора ТОВ «ФК «ВЕРОНА» до позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за кредитним договором від 06.04.2021 №1857349, що укладений між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та відповідачем.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитними договором.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Матеріалами справи підтверджено, що боргові зобов`язання між сторонами по справі виникли на підставі кредитного договору, на підтвердження укладення якого позивачем було надано суду докази з чіткою хронологією дій учасників електронної комерції при укладенні електронного договору.

Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами кредитного договору такий був укладений в електронній формі, умови якого кредитодавцем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк, заборгованість не повернула.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не надала суду відзиву, заперечень щодо факту отримання кредиту, жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів, наданих позивачем.

Оскільки відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконала свої зобов`язання за договором, тому позивач, якому перейшло право вимоги за вказаним договором, отримав право на задоволення своїх вимог кредитора шляхом стягнення заборгованості.

З огляду, що кредитором нараховано 3 % річних на суму не виконаного грошового зобов`язання та інфляційні збитки за період з 03.12.2021 по 23.02.2022, вимоги щодо яких відступлені 10.01.2023 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і в цій частині також.

Таким чином, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи встановлено, що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

З огляду на те, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача також заявила вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн, на підставі: договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного між позивачем та АО «Лігал Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги №1685 від 02.03.2026, витягу з акту №31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026, згідно якого сторони погодили надання послуг за позовом до ОСОБА_1 в розмірі 9 000 грн (надання усної консультації 3 000 грн, складання позовної заяви 6 000 грн).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з приписів ст. 137 ЦПК України.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про не співмірність розміру заявленого до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 000,00 грн, який є завищеним.

Суд, вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, з урахуванням вимог ст. 137, 141 ЦПК України, а саме з урахуванням критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, та обґрунтованості таких витрат відповідно до предмета спору.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором №1857349 від 06.04.2021 у розмірі 15 503 гривні 61 копійка, 5 000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу та 2 662 гривні 40 копійок судового збору, а всього 23 166 (двадцять три тисячі сто шістдесят шість) гривень 01 копійка.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 12 серпня 2026 року.

Суддя Оленич Ю.В.