Рішення № 138931677, 11.08.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2-др/557/7/26

Справа 557/734/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі: судді Оленич Ю.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 557/734/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2026 року Гощанським районним судом Рівненської області ухвалено заочне рішення, яким позов ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором №205839-КС-001 від 30 квітня 2023 року в розмірі 12 682 гривні 46 копійок, 2 662 гривні 40 копійок судового збору, всього 15 344 гривні 86 копійок, тобто вирішено питання судових витрат у виді судового збору.

31 липня 2026 року від представника позивача Виноградова Ю.Е. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» понесені витрати на професійну правничу допомогу в у завленому у позовній заяві розмірі 10 000,00 грн. Обґрунтовуючи зазначену заяву представник позивача зазначив, що питання судових витрат на професійну правничу допомогу не було вирішено під час ухвалення рішення, що є підставою для ухвалення додаткового рішення у відповідності до вимог ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи, а тому розгляд проводиться без повідомлення учасників справи, що відповідає положенням ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

Дослідивши заяву та матеріали справи в частині ініційованого представником позивача питання, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 16 липня 2026 року позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором №205839-КС-001 від 30 квітня 2023 року в розмірі 12 682 гривні 46 копійок, 2 662 гривні 40 копійок судового збору, всього 15 344 гривні 86 копійок.

Водночас при ухваленні означеного рішення Гощанським районним судом Рівненської області не було вирішено питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За приписами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За вказаних вимог закону суд приходить висновку про необхідність вирішення питання судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення, так як при ухваленні рішення питання про судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які пов`язані з розглядом даної справи, останній підтверджує наданими копіями: договору про надання правничої допомоги від 15 травня 2026 року та рахунком-фактурою №05-466166-КС-001 від 15 травня 2026 року.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу, до 6 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Таким чином заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 6 000 (шість тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог заяви відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місцезнаходження: вул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.

-відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 11 серпня 2026 року.

Суддя Оленич Ю.В.