Єдиний державний реєстр судових рішень
СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/444/26
Провадження №2/547/489/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
12 серпня 2026 року с-ще Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Самойленко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
УСТАНОВИВ:
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі - ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 30.11.2019 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №2583808, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Кредит надавався на 8 днів з 30.11.2019. Стандартна процентна ставка 2% . Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісію і проценти за користування кредитом у строк, встановлений кредитним договором. ТОВ "Мілоан" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.
20.02.2024 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги № 47-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №2583808 від 30.11.2019, укладеним між ТОВ "Мілоан" та відповідачем ОСОБА_1 .
Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 29800,00 грн, що складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту 10000,00 грн, заборгованість за відсотками 13600, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 1200,00 грн, заборгованість за штрафом/пенею 5000,00 грн.
Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму боргу в розмірі 29800,00 грн, понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 28.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано докази у справі.
Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 4).
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Поштове повідомлення отримав 14.07.2026 (а.с.57). Відзиву або будь-яких інших документів на спростування доводів позивача не подав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань до суду не направив.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом вирішено здійснити заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.11.2019 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №2583808, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Кредит надавався на 8 днів з 30.11.2019. Стандартна (базова) процентна ставка 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти за користування кредитом 1600,00 грн, які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту 1200,00 грн, яка нараховується за ставкою 12 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Сукупна вартість кредиту складає 2800,00 грн в грошовому виразі та 1,278 % річних у процентному значенні.
Згідно з п. 2.3.1 позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення строку користування кредитом позичальник має вчини дії, передбачені цим п. 2.3 договору та розділом 6, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та проценти нараховані згідно п.1.5.2 договору за період на який здійснюється продовження строку кредитування, але не більше суми фактично нарахованих процентів за договором на дату здійснення пролонгації. У разі, якщо на дату пролонгації кредиту за кредитним договором існує нарахована пеня, для продовження строку кредитування позичальник має також сплатити пеню у повному розмірі. Можливі строки продовження та ставки комісі продовження кредиту наведені у таблиці в договорі.
Згідно п.2.3.2-п.2.4.1 волевиявлення позичальника продовжити строк користування/поверненння кредиту та укладенння угоди про це, згідно п. 6.14 Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5 договору. Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4 договору.
Договір та паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором, електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8-10).
Погодження кредиту підтверджується анкетою-заявою на кредит №258308 від 30.11.2019:заявлена сума 12000,00 грн, заявлений строк 8 днів, погоджена сума 10000,00 грн, погоджений строк 8 днів, комісія за надання кредиту 12% одноразово, ставка процентів 2% за кожен день користування кредитом (а.с. 11 зв.ст.-12).
Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан», адресованої ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит №2583808 від 30.11.2019, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: W70362, дата і час відправки 30.11.2019 14:12:02, номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 11).
Крім того АТ КБ «Приват Банк» 11.06.2026 надало інформацію, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є клієнтом банку. На його ім`я емітовано картку № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . З виписки про рух коштів по карті зазначеної особи за період з 30.11.2019 по 07.12.2019 вбачається зарахування коштів у сумі 10000,00 грн 30.11.2019 (а.с. 52, 53).
Відповідно до платіжного доручення №3977883 від 30.11.2019 ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу кошти в сумі 10000,00 грн на картку НОМЕР_5 (а.с. 12 зв.ст.).
Тобто, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі.
Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, що підтверджується розрахунком заборгованості.
20.02.2024 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги № 47-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №2583808 від 30.11.2019, укладеним між ТОВ "Мілоан" та відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 14 зв.ст. -21).
Позивачем 01.04.2026 на адресу відповідача направлена претензія та повідомлено останнього, що 20.02.2020 укладено договір відступлення прав вимоги № 47-МЛ між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №2583808 від 30.11.2019, укладеним між ТОВ "Мілоан" та відповідачем ОСОБА_1 , зазначено, що заборгованість складає 29800,00 грн (а.с. 23).
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.
Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електрону комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електрону комерцію").
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Отже, первісним кредитором ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі, а саме надано відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним кредитним договором зобов`язань належним чином не виконав, згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №2583808 у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 29800,00 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту 10000,00 грн, заборгованості за відсотками 13600 грн, простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту 1200,00 грн, заборгованості за штрафом/пенею 5000,00 грн (а.с. 13-14).
Суд вважає, що позивачем надано належні і допустимі докази виконання кредитором умов договору, отримання відповідачем кредитних коштів та перехід права вимоги за цим договором до позивача.
Доказів про належне виконання відповідачем взятих на себе згідно з умовами кредитного договору обов`язків матеріали справи не містять, відповідних клопотань про витребування доказів у належний спосіб відповідач не заявляв.
Суд установив, що згідно розрахунку заборгованості ТОВА «Мілоан» було нараховано відсотки за період з 30.11.2019 по 06.02.2020, згідно виписки з особового рахунку розмір заборгованості за відсотками становить 13600,00 грн.
Але згідно кредитного договору останній укладався на 8 днів з 30.11.2019 (п. 1.3 договору) до 30.11.2019 (п.1.4 договору).
Слід зазначити, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 05.04.2023 № 910/4518/16.
Згідно п.2.3 кредитодавцем зазначена можливість пролонгації кредиту за наявності відповідної пропозиції позикодавця. Так згідно п. 2.3.1 позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції відповідно до розділу 6 правил. Для продовженняч строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Але матеріали справи не містять доказів пролонгації відповідачем кредитного договору.
Також відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 у справі № 44/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після закінчення погодженого сторонами строку кредитування. Після цього права кредитодавця захищаються положеннями статті 625 ЦК України, а не умовами договору про сплату процентів.
За таких обставин проценти правомірно можуть бути нараховані лише за період дії договору, тобто з 30.11.2019 по 08.12.2019 за ставкою 2 %.
Виходячи із суми кредиту 10000,00 грн, процентної ставки 2% на день та строку користування кредитом 8 днів, сума процентів становить 1600,00 грн (10000,00 * 2% * 8 днів), що і вказано в п. 1.5.2 кредитного договору.
За таких обставин суд приходить до висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача частині стягнення з відповідача заборгованості за сумою кредиту 10000,00 грн, заборгованості за відсотками 1600,00 грн, простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту 1200,00 грн та 5000,00 грн, разом 17800,00 грн.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
Так, для підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2093 від 29.09.2012, ордер на надання правничої допомоги від 20.10.2025 серії ВС №1408806, договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт №Д/21811 від 14.04.2026 про надання послуг правової (правничої) допомоги на суму 8000,00 грн, детальний опис наданих послуг до акту №Д/21811 від14.04.2026 про надання послуг правової (правничої) допомоги, що включає усну консультацію клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складення позовної заяви, подання заяви до суду від імені клієнта (а.с. 24 зв.ст, 25, 26, 27, 28).
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Також у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Так, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягнення судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1590,29 грн (2662,40 х 17800,00 /29800,00) (а.с. 5).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 282-289, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_6 , банк отримувача - АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, місце реєстрації: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) заборгованість за кредитним договором №2583808 від 30.11.2019 в розмірі 17800 грн (сімнадцять тисяч вісімсот гривень 00 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1590,29 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу у розмірі у розмірі 2000,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236).
Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено 12.08.2026.
Суддя Л.М.Самойленко
Судове рішення № 138931591, Семенівський районний суд Полтавської області було прийнято 12.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 547/444/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: