Ухвала суду № 138930480, 12.08.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 588/1342/25

Провадження № 1-кп/950/88/26

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 , обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині кримінальне провадження № 42023202520000038 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; проживає: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 310 КК України,

ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; громадянин України; проживає: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 189, ч. ст. 28, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 309 КК України,

ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; громадянин України; проживає: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України,

ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; громадянин України; зареєстрований: АДРЕСА_4 , фактично проживає: АДРЕСА_5 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням у якому просить продовжити застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зазначає, що обґрунтованість пред`явленого обвинувачення підтверджується отриманими в ході досудового розслідування фактичними даними (доказами, зібраними стороною обвинувачення).

Обґрунтовуючи необхідність продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу прокурор зазначає, що наразі продовжують існувати ризики переховування від суду, впливу на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадження іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Прокурор вважає, що наявність таких ризиків є підставою для продовження застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

ОСОБА_7 та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Адвокат ОСОБА_6 просив застосувати домашній арешт у нічний час доби. Зазначив, що протягом усього часу розгляду справи, обвинувачені демонструють бездоганну процесуальну поведінку, з`являються у засідання, що свідчить про відсутність намірів ухилятися від суду.

Зазначив, що суду були надані документи про намір працевлаштування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відповідно обвинувачені мали би можливість працювати.

ОСОБА_11 при вирішенні клопотання підтримав думку інших захисників.

Вислухавши учасників судового провадження, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 19.06.2026 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 17.08.2026 включно. На момент вирішення клопотання судовий розгляд кримінального провадження триває, та не може бути завершений до вищевказаної дати.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Щодо заявлених ризиків суд частково погоджується з доводами прокурора та вважає, що наразі продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення, тобто передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, суд врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується. Санкція за однин із таких злочинів (ч. 4 ст. 189 КК України) передбачає безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що обґрунтовано може спонукати обвинуваченого до ухилення від суду.

Наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, суд пов`язує із попереднім засудженням ОСОБА_7 вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.04.2023 за вчинення, в тому числі, тяжкого злочину проти власності, а також вчинення злочину в межах даного кримінального провадження у період іспитового строку.

ОСОБА_7 є особою молодого віку, відомості про його соціальні зв`язки у суду відсутні, зокрема щодо наявності у нього родини та/або утриманців. Також відсутні відомості щодо наявності у нього офіційного місця роботи (в тому числі до початку кримінального переслідування та поміщення під варту).

Зазначене вище надає суду можливість припускати, що жодна із таких обставин, як то родина або стійкий зв`язок із місцем проживання (нерухоме майно, робота, навчання тощо) завадить ОСОБА_7 ухилитись від суду.

Зазначена позиція суду є послідовною та відображена у попередніх рішеннях щодо вирішення питання про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу. Наявність таких ризиків, які з плином часу не зменшились та не втратили свою актуальність, суд вважає достатньою підставою для продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу.

Щодо ризику впливу на потерпілого та свідків, то суд вкотре повторює, що такий ризик суттєво зменшився оскільки наразі не допитано виключно потерпілого ОСОБА_12 , а його виклик неодноразово здійснювався судом, однак останній жодного разу до суду не прибув. При цьому прокурор неодноразово повідомляв про неможливість належного з ним контакту.

Таким чином вплив на потерпілого ОСОБА_12 з боку обвинуваченого, за таких обставин, видається малоймовірним.

Щодо впливу на свідків, то хоча такий ризик формально існує, прокурор не обґрунтував належним чином клопотання в цій частині, посилаючись виключно на вплив на таких осіб. Чи може бути такий вплив реальним, та яким способом він може бути здійснений прокурор не повідомив.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, суд вважає такий ризик необґрунтованим та таким, що не знайшов свого підтвердження. Так, прокурор зазначає, що обвинувачений може координувати свою позицію з іншими обвинуваченими, що може негативно вплинути на дослідження судом доказів.

Наведені прокурором обґрунтування фактично дублюють ризик впливу на свідків, оцінка наявності якого уже надана судом, тобто ризик перешкоджання кримінальному провадженню з боку обвинуваченого не має самостійного та достатнього обґрунтування.

Домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло як цілодобово так і у певний час доби.

Захисник ОСОБА_7 просив застосувати до останнього домашній арешт у нічний час доби в тому числі у зв`язку з необхідністю працевлаштуватися. На підтвердження таких намірів захисник надав заяву ФОП ОСОБА_13 від 08.07.2026 (т. 6 а.с. 96).

Враховуючи наведені обставини, суд вважає за можливе змінити режим запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на арешт у певний час доби.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки у даному випадку працевлаштування ОСОБА_7 є умовою зміни застосованого до нього запобіжного заходу, суд вважає за необхідне зобов`язати ОСОБА_7 надати суду докази укладення трудового договору з ФОП ОСОБА_13 .

За таких обставин, на думку суду, застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби (з 18:00 до 07:00 год.) у повному обсязі забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 331, 350 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити частково.

Продовжити застосований до ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; проживає: АДРЕСА_1 ) запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , на строк не більше двох місяців до 09.10.2026 включно.

Покласти на ОСОБА_7 обов`язки:

1. не залишати місця постійного проживання, а саме квартири АДРЕСА_6 у період з 18:00 год. до 07:00 год. без дозволу суду;

2. прибувати до суду за кожною вимогою;

3. утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Зобов`язати ОСОБА_7 надати суду докази укладення трудового договору з ФОП ОСОБА_13 .

Виконання ухвали доручити відділенню поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_14

Судді ОСОБА_15

ОСОБА_16