Постанова № 138930466, 12.08.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2559/26

Провадження № 3/577/837/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" серпня 2026 р. м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

за участю

особи, яка притягується

до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Лішунова Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа матеріали, які надійшли від Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, працюючого у 04 Державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, РНОКПП не надано,-

за ст.ст.130 ч.4, 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

25.04.2026 р. о 15.10 год. в м.Конотоп Сумської обл. на пл.Ринок керуючи автомобілем Фольксваген Пасат д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, виїхавши зі стоянки здійснив зіткнення з електровелосипедом Corso Canter під керуванням ОСОБА_2 . В результаті чого т/з отримали механічні пошкодження та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п.п. 2.3, 2.10 а ПДР України. Після скоєння вказаної ДТП за його участі ОСОБА_1 , який керував автомобілем Фольксваген Пасат д.н. НОМЕР_1 , вжив алкоголь, від проходження огляду з метою встановлення ступеню алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.10 є ПДР України.

ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що дійсно у вказаний час та місці відбулося зіткнення т/з за його участі. Однак, в момент контакту його автомобіль був зупинений і не рухався. Залишив місце події, оскільки не вважав її ДТП. Після чого вжив алкоголь на святкуванні.

Захисник Лішунов Є.О. підтримав позицію підзахисного, заявив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Щодо клопотання захисника про призначення судово-почеркознавчої експертизи, то така задоволенню не підлягає, оскільки ст. 273 КУпАП визначено, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

В даному випадку, обставини, зазначені в протоколі про адміністративні правопорушення, можуть бути перевірені і встановлені на підставі наявних в справі матеріалів, пояснень учасників справи, а оцінка судом досліджених доказів не потребує застосування спеціальних знань.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи, що притягується, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за порушення ст. 124 КУпАП настає в тому разі, коли внаслідок порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. При цьому обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті.

Крім того, в п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначено, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП може бути будь яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП та схеми наслідків ДТП без потерпілих вбачається, що пошкоджено обидва т/з (а.с. 20-21).

Не заслуговують на увагу суду твердження ОСОБА_1 в частині того, що в момент контакту автомобіль під його керуванням був зупинений і не рухався. Вказане спростовується перевіреними у судовому засіданні доказами, а саме відібраними працівником поліції поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 (а.с. 24-25). Згідно яких автомобіль Фольксваген Пасат д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , рухаючись назустріч, здійснив наїзд на велосипед під керуванням ОСОБА_2 . Отримавши посвідчення водія у встановленому законом порядку, тобто здавши іспит на знання ПДР України, ОСОБА_1 , на переконання суду розумів факт скоєння ним ДТП, а отже маючи прямий умисел залишив місце її скоєння.

Відповідно до ст.122-4 КУпАП складом адміністративного правопорушення є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Що стосується факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, то приходжу до наступного висновку.

Диспозицією ч. 4 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України

Згідно п. 2.10 є ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). .

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч. 4 КупАП, оскільки після скоєння вищевказаної ДТП за його участі вживши алкоголь, від проходження огляду з метою встановлення ступеню алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.10 є ПДР України. (а.с. 1). Даний протокол складений згідно вимог ст. 256 КупАП, тому піддавати сумніву його зміст підстави відсутні.

Факт вживання алкоголю після скоєної ДТП у вказаний час визнаний останнім, тому дана обставина доказуванню не підлягає.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно ст. 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази та надаючи їм оцінку, суд вважає, що пояснення ОСОБА_4 в частині того, що він не вчиняв ДТП і не вважав такою вищевказану подію є не достовірними, наданими з метою уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час судового слідства по справі, скоєння ним інкримінованих правопорушеннь повністю підтверджується зібраними по справі вищевказаними достовірними доказами.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення передбачені ст.ст. 130 ч.4, 124, 122-4 КУпАП, що стверджується матеріалами адміністративної справи.

Рішенням ЄСПЛ від 29.06.2007 р. у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) наголошено, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому ОСОБА_1 , як водій т/з, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов`язки, установлені ПДР, які мають дотримуватися при експлуатації автомобіля за будь-яких обставин.

В той же час, на день розгляду справи в суді закінчився строк накладання адміністративного стягнення за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, передбачений ст. 38 КУпАП, тому з підстав, передбачених п.7 ст. 247 КупАП, провадження у даній справі підлягає закриттю.

Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, враховуючи дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч.4 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною.

Суд не бере до уваги покази ОСОБА_5 , оскільки вона є дружиною правопорушника, отже прямо заінтересована в результаті розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 122-4, 124, 130 ч.1, 40-1, 283, 284 КупАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративні правопорушення за ст.ст.122-4, 124 КУпАП у звязку з закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення.

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 130 ч.4 КупАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 03 (три) роки з накладанням штрафу у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. на (Рахунок отримувача UA628999980313090149000018001; Отримувач коштів ГУК у Сумській обл/Сумська обл./21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО) -899998; Призначення платежу 21081300; Код класифікації доходів бюджету адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на рахунок держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106..

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя: В. В. Гетьман