Ухвала суду № 138930329, 12.08.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/8037/24

Провадження № 6/591/614/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання Волкової Є.Р.,

представника відповідача Новікова С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Новіков Сергій Павлович, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення

в цивільній справі № 591/8037/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 15 травня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі фінанс» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі фінанс» заборгованість за кредитним договором № 04-10-21-01-Ш від 04.10.2021 в сумі 670 119 грн 05 коп., у тому числі 442 650 грн 00 коп. тіло, 227 469 грн 05 коп. заборгованість за відсотками, судові витрати у розмірі 18051 грн 79 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

16 липня 2026 року представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Новіков С.П. звернувся до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду у даній справі.

Заява мотивована тим, що життєві обставини відповідача призвели до фінансових труднощів та ускладнили можливість своєчасно та в повному обсязі виконати зобов`язання за рішенням суду. Зазначає, що виняткові непереборні обставини склалися через вплив воєнного стану, запровадженого в Україні, саме ці обставини істотно вплинули на виникнення заборгованості за договором з позивачем. Вказує, що відповідачка разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхала за межі України та перебуває у Канаді на підставі дозволу на екстрені поїздки за програмою CUAET. Доньку відповідачка виховує самостійно, з батьком дитини шлюб розірвано у 2011 році. За період вимушеного переміщення у відповідача суттєво погіршилось матеріальне становище через обставини, які не залежать від її волі та дій. Перебуваючи в Канаді, відповідачка намагається виконати зобов`язання, проте матеріального забезпечення поки що недостатньо для здійснення необхідних витрат на користь стягувача. Посилаючись на вказані обставини, просить відстрочити (або розстрочити) виконання рішення суду строком на 12 місяців.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20 липня 2026 року прийнято до розгляду заву та призначено заяву до судового розгляду.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Новіков С.П. заяву підтримав та просив її задовольнити. Додатково пояснив суду, що відповідачка отримує допомогу на дитину, однак розмір допомоги йому невідомий. Крім того, відповідачка працевлаштувалася, проте де і ким йому невідомо і розмір доходу йому також не відомий. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про розгляд заяви повідомлені належним чином.

Заслухавши думку представника відповідачки, дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Згідно з частинами першою п`ятою статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочення виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Обґрунтовуючи своє рішення суд приймає до уваги, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 17.05.2005 р. «Чижов проти України» вказано, що на державі лежить зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочення у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для "потерпілої сторони", 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, відповідачка послалася на введення в Україні режиму воєнного стану. Однак, на думку суду, факт запровадження в Україні воєнного стану і продовження строку його дії, сам по собі не може слугувати достатньою підставою для задоволення заяви відповідача про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду. На думку суду, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують обставини, на які вона посилається у заяві щодо скрутного матеріального становища, у тому числі, щодо розміру отримуваної нею допомоги чи заробітної плати.

Отже, у задоволенні заяви слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Новіков Сергій Павлович, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2026 року.

Суддя А.С. Северинова