Рішення № 138929889, 03.08.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 536/386/26

Провадження № 2/524/3226/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Предоляк О.С., при секретраі судового засідання Косенко Р.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит - Капітал » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач свої вимоги мотивував тим, що 27.10.2023 в особистому кабінеті ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 подано заявку на отримання кредиту № 100073542. ТОВ «Мілоан» направлено ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору про споживчий кредит № 100073542 Відповідачу перераховано кошти в сумі 5000 грн. на картковий рахунок зі строком повернення 105 днів та сплатою відсотків за користування коштами та комісії. Проте, відповідачем умови договору не виконані, сума кредиту не повернута. 28.02.2024 року згідно умов договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ\Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 100073542, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» набуло право вимоги до відповідача. Станом на дату звернення до суду заборгованість за кредитним договором становить 18032 50 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 5000 грн., заборгованість за відсотками 12082,50 грн., заборгованість за комісією за видачу кредиту 950 грн. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.03.2025 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачу направлено засобами рекомендованого поштового зв`язку. Судова кореспонденція повернута на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» Виклик відповідача здійснено оголошенням на веб сайті Судової влади України.

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходив.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8ст. 178 ЦПК України зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.10.2023 в особистому кабінеті ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 подано заявку на отримання кредиту № 100073542. ТОВ «Мілоан» направлено ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердила прийняття умов кредитного договору про споживчий кредит № 100073542 Відповідачу перераховано кошти в сумі 5000 грн. на картковий рахунок зі строком повернення 105 днів та сплатою відсотків за користування коштами та комісією.

Згідно з умовами договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Розмір кредиту: 5000 грн. Кредит надається позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1

Пунктом 1.5.3. договору встановлено, що стандартна процентна ставка становить 3, 50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

28.02.2024 року згідно умов договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ\Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 100073542, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» набуло право вимоги до відповідача .

Згідно розрахунку, наданого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» загальна сума заборгованості за кредитним договором № 100073542 від 27.10.2023 становить 18032 50 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 5000 грн., заборгованість за відсотками 12082,50 грн., заборгованість за комісією за видачу кредиту 950 грн.

Першою та третьою частинами статті 512 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, на підставі договору факторингу № 105-МЛ\Т від 28.02.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100073542 від 27.10.2023.

Вищевказаний договір укладений між первісним кредитором та відповідачем у формі електронного документа з відповідними електронними підписами сторін.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладання кредитного договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем перераховано грошові кошти.

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма істотними умовами та їй надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи, що кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання з відповідачем правочину.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позичальником та відповідачем не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).

Зі змісту кредитного договору, встановлено, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства. Тоді як без отримання позичальником повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.

АТ «Універсалбанк» повідомив, що на ім.»я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 27.10.2023 на картку перераховано 5000 грн.

Позивачем надано належні та допустимі докази, не спростовані відповідачем, щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У строк, передбачений договором ОСОБА_1 кошти, отримані в борг не повернув, безпідставно ухилившись від взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим за вищевказаним кредитним договором виникла заборгованість за тілом кредиту, що становить 5000 грн.

Укладеним сторонами договором також передбачено сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 3,50 % річних в день від суми заборгованості. Заборгованість відповідача за відсотками становить 12 082, 50 грн. з розрахунку строку кредитування 105 днів .

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду не надано. Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

Оскільки за умовами кредитного договору строк кредитування становить 105 днів (п.1.3 договору), та право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом в межах строку договору (кредитування), проценти за користування кредитними коштами підлягають стягненню в межах позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов договору, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 100073542 від 27.10.2023 року у розмірі 17082, 50 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12 082, 50 грн. - заборгованість за відсотками

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по сплаті комісії у розмірі 950 грн. суд зазначає наступне.

на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому, держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг). У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗакономУкраїни «Про споживче кредитування»-10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статі12 Закону.

Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає ЗаконУкраїни «Про споживче кредитування»

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21, провадження №61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Договором позичальнику встановлено плату за видачу кредиту.

Враховуючи те, що відповідачу встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку про те, що застосованими є нормативні приписи, відповідно до яких нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача (ч.8ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення комісії по сплаті кредиту у розмірі 950 грн не підлягає задоволенню

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2313, 73 грн.

Зі ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача здійснював адвокат Усенко М.І. на підставі договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Урахувавши обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру та виходячи з конкретних обставин справи, висновку про необхідність зменшення розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн., яка відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280-289,354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 100073542 від 27.10.2023 року у розмірі 17082, 50 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12 082, 50 грн. - заборгованість за відсотками., а також кошти у повернення сплаченого судового збору в розмірі 2313, 73 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

В решті позову відмовити

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», м. Львів вул. Смаль- Стоцького будинок 1 корпус 28 , код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_3 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя Олена Предоляк