Рішення № 138929522, 11.08.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3128/26

Провадження 2-2370/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

11 серпня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» в особі представника Андрухова В.М. через систему «Електронний суд» звернулось до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 02.06.2025-100001293, згідно умов якого відповідачу надано кредит в сумі 6 000 грн. на строк 140 днів. Свої зобов`язання Товариство виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредитні кошти, тоді як ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у останньої утворилася заборгованість в розмірі 8 602,63 грн., яку представник позивача просить стягнути на користь Товариства.

Ухвалою судді від 25.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Оскільки відповідач була належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, проте не з`явилася в судове засідання без поважних причин, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.

02.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений електронний кредитний договір № 02.06.2025-100001293 (кредитної лінії), який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта); заявки, оформленої на сайті Кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), що сформовані на сайті Кредитодавця.

У заявці кредитного договору № 02.06.2025-100001293 (кредитної лінії) вказані такі умови кредитування: дата видачі кредиту 02.06.2025 року; сума кредиту 6 000 грн.; строк, на який надається кредит, 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 19.10.2025 року.

Відповідно до п. 6, п. 7 заявки, процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку кредитування. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Згідно п. 7 заявки, комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 20% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн., нараховується в день видачі кредиту.

Пунктом 15 заявки передбачена неустойка у розмірі 60 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

У пропозиції, заявці та відповіді позичальника про прийняття пропозиції вказані реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів за даним договором: 4441-11ХХ-ХХХХ-0035, а також погоджений канал комунікації смс-інформування на фінансовий номер 0987253494.

Вказаний кредитний договір підписано відповідачем шляхом вводу одноразового ідентифікатора Е386.

Перерахування кредитних коштів ТОВ «Споживчий центр» на рахунок ОСОБА_1 підтверджується копією листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 12.05.2026 року.

Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 02.06.2025-100001293 від 02.06.2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 8 602,63 грн. та складається з основного боргу у розмірі 3 885,81 грн., залишку за відсотками у розмірі 2 196,82 грн., та неустойки у розмірі 2 520 грн.

Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З кредитного договору № 02.06.2025-100001293 від 02.06.2025 року вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який укладений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора Е386, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Вказаний договір є чинним, недійсним судом не визнаний.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 6 000 грн., які жодним чином не спростовані.

Оскільки сума тіла кредиту позивачу в повному обсязі не повернута, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь ТОВ «Споживчий центр» залишок за основним боргом у сумі 3 885,81 грн.

Окрім того, суд погоджується з розміром нарахованих позивачем процентів за користування кредитом, оскільки зазначені проценти ставки повністю відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням обмежень, передбачених Законом України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», та розраховані відповідно до умов кредитного договору.

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача залишок відсотків в сумі 2 196,82 грн.

Щодо вимог про стягнення неустойки в сумі 2 520 грн. суд вказує наступне.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

Оскільки прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання відбулося у період дії в Україні воєнного стану, штраф, нарахований за таке прострочення, підлягає списанню кредитодавцем на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому вимога про стягнення неустойки в сумі 2 520 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 6 082,63 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» суд задовольняє частково, то відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 882,49 грн. сплаченого судового збору та витрат пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 84,96 грн.

Керуючись статтями12,13,76-81,133,141,259,263-268,274 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 02.06.2025-100001293 від 02.06.2025 року в розмірі 6 082,63 грн., судовий збір в розмірі 1 882,49 грн. та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 84,96 грн., а всього стягнути 8 050,08 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 серпня 2026 року.

Суддя: Т.В.Проць