Ухвала суду № 138929206, 05.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14821/26

Провадження №1-кс/369/2236/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025110000000003 від 03.01.2025 , за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 209; ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358; ч. 2 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 362 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Києво-Святошинського районного суду надійшло вищевказане клопотання.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що ОСОБА_4 який є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , 09.06.2022 року подав заяву про руйнування майна.

В подальшому ОСОБА_4 зареєстровано заяву, в Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України за реєстраційним номером ЗВ-12.11.2024-151362 за результатом розгляду якої, відповідно до Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600, комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Бородянської селищної ради останній нараховано та сформовано житловий сертифікат у розмірі 3 257 106,20 грн.

Так, у технічному звіті № 18/2024-ТО від 31.10.2024 за результатами основного (детального) обстеження технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який виконано ТОВ «Архітеклаб» (ЄДРПОУ: 42287805) сертифікованим інженером ОСОБА_5 , на замовлення: ОСОБА_4 , а результатами проведеного обстеження будинку ОСОБА_5 зроблено наступні висновки: основними причинами появи дефектів і пошкоджень є воєнні дії, що проводили збройні сили Російської Федерації проти України. Обстріли Російською Федерацією смт. Бородянка в 2022 році привели до влучання уламків снаряду в будинок, внаслідок чого були знищені/пошкодженні дах, перекриття, стіни, перегородки, вікна, двері та інше.

Технічний стан об`єктів домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , згідно методиці обстеження будівель та споруд, пошкоджених в наслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів затвердженої Наказом Міністра розвитку громад та територій України від 06.08.2022 року № 144, додаток 3 (Класифікаційні ознаки категорії пошкоджень об`єкта) будівлі відносяться до ІІІ категорії пошкоджень. Так як пошкоджені всі несучі і огороджувальні конструкції у будівлях і спорудах домоволодіння, об`єкт обстеження непридатний для використання за цільовим призначенням (проживання), повністю втратив свою економічну цінність та експлуатаційно придатний стан. Огорожа та кришка колодязя непридатна для використання за цільовим призначенням, повністю втратила свою економічну цінність та експлуатаційно придатний стан. Рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) залишків об`єкта.

Однак, висновки наведені у звіті 18/2024 -ТО від 31.10.2024 виконаним ОСОБА_5 , не відповідають фактичному стану житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме невідповідності визначеної категорії пошкоджень, оскільки у звіті зазначено що будинок є непридатним для проживання, але фактично після виконання відновлювальних будівельних робіт може використовуватись. Вказаний факт підтверджується Актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ від 15.11.2022 № 28 проведеного комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищене майно Бородянської селищної ради, у якому зазначено наступні відомості:

Адреса розташування об`єкта: АДРЕСА_1 ;

Власник який був присутній при комісійному обстеженні: ОСОБА_4 (паспорт СН852977 від 18.06.1998, РНКОПП: НОМЕР_1 ).

Склад комісії: Голова: ОСОБА_6 , заступник голови: ОСОБА_7 , секретар: ОСОБА_8 , члени комісії: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ..

Висновок прийнятий за результатами комісійного обстеження об`єкта: Житловий будинок придатний для подальшого проживання після проведеного ремонту.

У зв`язку із чим ОСОБА_4 за попередньою змовою з інженером технічного нагляду ОСОБА_5 , та іншими особами, достовірно розуміючи про те, що за пошкоджений житловий будинок, згідно Постанови КМУ 381 від 21.04.2023 «Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», передбачена компенсація у розмірі не більше 500 000 гривень на відновлення пошкодженого будинку, водночас Постановою КМУ № 600 від 30 травня 2023 року «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна», передбачена значно більша компенсація.

ОСОБА_4 , переслідуючи корисливі мотиви, розуміючи що за Актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ від 20.01.2023 № 4 та Актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ від 15.11.2022 № 28 його будинок визнано пошкодженим та таким що підлягає відновленню, попередньо домовившись про виготовлення завідомо неправдивих документів, а саме про завищення класу наслідків у технічному звіті та визнання будинку зруйнованим (непридатним для життя), із ОСОБА_5 , за-для отримання значно більшої суми бюджетних грошових коштів у вигляді житлового сертифікату, шляхом внесення недостовірних відомостей ОСОБА_5 до технічного звіту № 18/2024-ТО від 31.10.2024 та акту складеному за результатами проведеного обстеження об`єктів який є додатком до вказаного технічного звіту, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

В подальшому ОСОБА_4 , подано на розгляд постійної комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищене майно заяву в електронному вигляді ЗВ-12.11.2024-151362:

1.Витяг з ДРРП яким підтверджується право власності ОСОБА_4 РНОКПП: НОМЕР_1 на житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 .

2.Копія паспорту;

3.Технічний паспорт від 17.04.2008 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (станом на 2009 рік), буд. 219;

4.Технічний звіт який містить недостовірні відомості, про що ОСОБА_4 було відомо, за 18/2024-ТО від 31.10.2024 за результатами основного (детального) обстеження технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який виконано ТОВ «Архітеклаб» (ЄДРПОУ: 42287805) сертифікованим інженером ОСОБА_5 ,

За результатами чого комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищене майно 11.02.2025 було прийняте рішення про погодження заяви ЗВ-12.11.2024-151362 щодо отримання компенсації за знищене майно та в подальшому спрямовано на розгляд, до Бородянської селищної ради, де було прийняте рішення про затвердження рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищене майно.

Комісія утворена відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого Порядком № 473, з метою обстеження, фіксації фактів руйнувань майна, що постраждало внаслідок збройної агресії Російської Федерації на території Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області, 10 травня 2022 року, рішенням виконавчого комітету Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області № 83 створено Постійну комісію по обстеженню зруйнованих та пошкоджених об`єктів соціальної та житлової інфраструктури населених пунктів внаслідок агресивних дій військ Російської Федерації на території населених пунктів Бородянської територіальної громади, затверджено склад постійної Комісії, затверджено Програму щодо невідкладних робіт з обстеження зруйнованих та пошкоджених внаслідок агресивних дій Російської Федерації об`єктів житлової інфраструктури населених пунктів на території Бородянської територіальної громади.

Згідно відомостей що містяться у Державного реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України:

12.11.2024 зареєстровано заяву «про надання компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого» майна: ЗВ-12.11.2024-151362, у застосунку ДІЯ, в подальшому 11.02.2025 за № ДР-30.12.2024 202068 вказану заяву було погоджено комісією та сформовано сертифікат ДР-10.01.2025-204925, номіналом 3 257 106,20 грн. 02.08.2025 сертифікат використано.

Своїми діями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інші невстановлені на сьогоднішній день особи завдали Державі збитків на суму близько 2 757 106 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 КПК України, представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Стаття 22 КПК України зазначає, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України, визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Також, ч. 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Іншим способом, окрім як накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 із забороною розпорядження, відчуження та користування ним, неможливо забезпечити збереження речових доказів, адже вони використовувались як знаряддя вчинення злочину, зберегли на собі сліди у вигляді збудованих будівель, а їх стан на теперішній час підтверджує наявність інших обставин, які підлягають встановленню у ході слідства, а саме вид і розмір, завданої шкоди.

Відтак, наявні обґрунтовані підстави вважати, що існує реальна загроза пошкодження, знищення чи спотворення речового доказу, який використовувався для вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі його сліди.

Незастосування даного заходу забезпечення суттєво зашкодить кримінальному провадженню та призведе до втрати (зникнення) речових доказів, що унеможливить встановити обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Необхідно врахувати, що потреба у накладенні арешту також зумовлюється необхідністю забезпечення можливості поновлення в подальшому порушеного права власності потерпілого за цим кримінальним провадженням.

Незастосування заборони на використання чи розпорядження житлового будинку АДРЕСА_1 може призвести до його подальшого незаконного використання, відчуження та настання інших тяжких наслідків, які в тому числі перешкоджатимуть кримінальному провадженню.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, відповідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування було проведено огляд місця події та обшук на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Загальці, вул. Шевченка, буд. № 29, під час якого було встановлено, що вказаний житловий будинок не відноситься до 3-4 категорії пошкодження, тобто не зруйнований.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_4 до 15.07.2025 був власником житлового будинку АДРЕСА_4 . (за який ОСОБА_4 отримав житловий сертифікат на придбання об`єкта житлової нерухомості за нібито знищений об`єкт нерухомого майна), але 15.07.2025 об`єкт нерухомого майна закрито у зв`язку із знищенням об`єкта речових прав.

Просив суд накласти арешт на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташований приватний будинок АДРЕСА_1 (за який ОСОБА_4 отримав житловий сертифікат на придбання об`єкта житлової нерухомості за нібито знищений об`єкт нерухомого майна).

У судове засідання прокурор не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив задовольнити.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У відповідності до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а при вирішенні питання про арешт майна повинен враховуючи: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Судом встановлено, що слідчим відділом Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000003 від 03.01.2025, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. . 4 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 209; ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358; ч. 2 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 362 КК України.

Як вбачається з поданого клопотання, в рамках даного кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає, що у задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити, оскільки прокурор не довів необхідність накладення арешту на зазначене вище майно та, що існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до перетворення, відчуження майна.

Так, хоча в клопотанні прокурор вказує на необхідність накласти арешт на майно, як на речові докази у кримінальному провадженні, але при цьому не приводить жодного належного доказу на підтвердження вказаного і мети накладення арешту на майно.

Наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання.

Крім цього, слідчим суддею враховується, що клопотання не містить постанови про визнання речовим доказом вказаної земельної ділянки.

Враховуючи зазначене, а також те, що в матеріалах, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених у клопотанні обставин та доданих до нього матеріалах не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

На підставі вищевикладеного, клопотання про накладення арешту на майно задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025110000000003 від 03.01.2025 , за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 209; ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358; ч. 2 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 362 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_14