Рішення № 138928983, 21.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/12780/25

Провадження №2/367/3456/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

21 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Кухленка Д.С.

за участю:

секретаря судових засідань Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 лютого 2016 року між позивачем та Акціонерним товариством «ПЛАТИНУМ БАНК» було укладено Договір споживчого кредитування за № 1807/2769BPLKB3K1 від 16.02.2016 року.

Зазначив, що не відмовлявся оплачувати даний кредит і регулярно здійснювати мінімальні платежі. На початку 2022 року, без жодних попереджень та повідомлень було заблоковано зарплатну карту, згодом заблоковано і інші рахунки. Згодом з`ясував, що відносно нього відкрито виконавче провадження №68552582 від 08.02.2022 року щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною від 15 липня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 94313 звернуто стягнення для задоволення вимог ТОВ «Вердикт Капітал», яке являється правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ «Фінансова компанія «ЖЕНЕВА», яка являється правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «ПЛАТИНУМ БАНК», з яким і було укладено кредитний договір.

Загальна сума до стягнення з Позивача в якості боржника в рамках виконавчого провадження № 68552582 від 08.02.2022 року становить 152 991,24 гривень.

Вказав, що виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків Відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог Відповідача до Позивача.

На підставі зазначеного просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни від 15 липня 2021 року зареєстрований в реєстрі за №94313, щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості за кредитним договором 1807/2769BPLKBЗК1 від 16.02.2016 року на загальну суму в розмірі 155 991.24 (Сто п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна тисяча гривень 24 копійки), а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту 13 009,58 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 12 298,42 грн.; строкова заборгованість за комісією 502,01 грн.; строкова заборгованість за штрафами та пенями 111 318,50 грн., в тому числі, виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій в розмірі 18 212,73 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 жовтня 2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі через оголошення на сайті «Судова Влада України», а тому відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Треті особи Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна та Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки суд не повідомили.

Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст. 3 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України).

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис №94313 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» коштів.

Встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Микитини О.С. 08.02.2022 року виконавче провадження №68552582 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №94313 від 15.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 1807/2769BPLKB3K1 від 16 лютого 2016 року укладеним з АТ «ПЛАТИНУМ БАНК» правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами № 147 від 22 березня 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Женева», правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами № 03/11-01-П від 03.11.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Сума заборгованості складає 137 128,51 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 13 009,58 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 12 298,42 грн.; заборгованість по невиплаченій комісії 502,01 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями 111 318,50 грн.

Постановою приватного виконавцем виконавчого округу Київської області Микитини О.С. від 08.02.2022 року у виконавчому провадженні № 68552582 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/ електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що мають спільний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Також встановлено, що діяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин Оксани Степанівни припинена згідно наказу Міністерства юстиції України від 15.08.2024 № 2072/7. Рішенням Ради приватних виконавців України від 22.08.2024 №73, приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Євгена Борисовича призначено тимчасовим приватним виконавцем для здійснення заходів щодо припинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин Оксани Степанівни.

Встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Горелик Є.Б. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.04.2025 року, якою звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .

Також з відповіді приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. від 24.07.2025 року встановлено, що в наслідок військової агресії російської федерації, офіс приватного виконавця Микитин О.С., повністю знищено, в тому числі згоріли всі оригінали виконавчих документів, матеріали виконавчих проваджень, архіви, номенклатура справи тощо.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції від 29.11.2001 року, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року з наступними змінами.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02.09.1993 року, зі змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно приписів ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання не чинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.

Згідно приписів ч. 2 ст. 265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та не чинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Встановлені обставини справи свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 22 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі №826/20084/14.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.

Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29.11.2001 року, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які також знайшли своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, а також часткового визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір за подання позову в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 83, 89, 137, 141, 142, 163, 206, 247, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни від 15 липня 2021 року зареєстрований в реєстрі за №94313, щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості за кредитним договором 1807/2769BPLKBЗК1 від 16.02.2016 року на загальну суму в розмірі 155 991.24 (Сто п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна тисяча гривень 24 копійки), а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту 13 009,58 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 12 298,42 грн.; строкова заборгованість за комісією 502,01 грн.; строкова заборгованість за штрафами та пенями 111 318,50 грн., в тому числі, виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій в розмірі 18 212,73 грн.

Звільнити ОСОБА_1 , від сплати за вчинення виконавчого напису від 15 липня 2021 року за № 94313, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною із стягувача Товариства з обмеженою в розмірі 650.00 гривень: відповідальністю «Вердикт Капітал»).

Стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, понесені за розгляд даної справи в розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ЄДРПОУ 36799749, адреса: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, оф. 177.

Третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович, адреса: Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, 3, офіс 73.

Суддя: Д.С. Кухленко