Рішення № 138928791, 11.08.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/11850/25

Провадження № 2/361/4446/25

11.08.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

за участю секретаря судового засідання Тихоненко І.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 20519 грн. 94 коп. та понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн. У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що кредитодавець та ОСОБА_1 27.01.2024 року уклали Кредитний договір (оферти) № 27.01.2024-100000023. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 12000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 27.01.2024, строком на 56 днів. Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі, надавши кредитні кошти відповідачеві. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 20519 грн. 94 коп., що складається з: тіла кредиту - 12000 грн., процентів - 6719,94 грн., комісії 1800 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач не погоджується із позовними вимогами повністю, вважає їх такими, що не доведені належними, допустимими, достовірними та достатніми сам позов- таким, що ґрунтується на припущеннях, внутрішніх доказами, а документах Позивача та вибіркових копіях документів без надання суду повного й безперервного доказового ланцюга, який би дозволяв безсумнівно встановити: 1) факт укладення кредитного договору саме Відповідачем; 2) факт перерахування грошових коштів саме Відповідачу; 3) дійсний розмір та склад заборгованості; 4) підстави для стягнення заявлених судових витрат. Водночас сам по собі виклад позовних вимог та додані Позивачем копії документів не доводять ні самого факту виникнення зобов`язання у заявленому обсязі, ні належності права вимоги Позивачу, ні правильності здійсненого ним розрахунку, ні законності заявлених додаткових вимог про відшкодування усіх понесених судових витрат.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань. Позивач надав на підтвердження доказ видачі кредитних коштів, що є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону, а відтак належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу. Відтак, позивач є абонентом-надавачем послуг. При проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента- ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних, перелік якої визначено в електронній анкеті специфікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що аргументи Позивача є абсолютно безпідставними, юридично неспроможними, побудованими на хибному тлумаченні норм цивільного права, маніпулятивному використанні судової практики та мають на меті виключно введення суду в оману задля безпідставного стягнення коштів, які Відповідач ніколи не замовляв, не підписував та не отримував.

Окрім того, від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме виписок з банку.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 27.01.2024 року уклали Кредитний договір (оферти) № 27.01.2024-100000023. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 12000 грн., строком на 56 днів. Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику за даним та наступними договорами: 5169-36ХХ-ХХХХ-9189.

З довідки розрахунку вбачається: Кредитний договір: № 27.01.2024-100000023 від 27.01.2024р. Заборгованість по кредитному договору складає: - 12000 грн основний борг; - 6719.94 грн проценти; - 1800 грн комісія за надання; - Разом 20519.94 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 27.01.2024 по 22.03.2024.

У свою чергу, ОСОБА_1 надав дві виписки АТ КБ ПриватБанк від 18.06.2026, з яких вбачається, що на його ім`я картка з номером НОМЕР_1 не видавалася.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" уклало з ОСОБА_1 електронний кредитний договір, який складається з наступних документів: Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта); Заявки, сформованої ОСОБА_1 на сайті ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", після ідентифікації і обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР"; відповіді ОСОБА_1 про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та підписаної ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора (кода) Е661, отриманого в смс-повідомленні на номер телефону ; Паспорта споживчого кредиту - Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який містить електронний підпис, здійснений ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора А661.

При укладенні вказаного договору ОСОБА_1 підтверджено реквізити належного йому електронного платіжного засобу для надання коштів 5169-36ХХ-ХХХХ9189.

Згідно квитанції від 27.01.2024 про виплату коштів у сумі 12000 грн. за договором № 27.01.2024-10000002, номер платіжного інструменту 516936*89, ідентифікатор еквайра: АТ КБ ПриватБанк. Швидкий кредит, сайт: sgroshi.com.ua.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 12 лютого 2025 року по справі 679/1103/23 за змістом яких довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

Довідка-розрахунок заборгованості сумнівів у суду також не викликає.

Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано факту укладення кредитного договору, отримання коштів та не надано контр розрахунку сум заборгованості, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, за тілом кредиту, процентами, комісією, з огляду на погоджені між сторонами умови кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит у заявленому розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір,

Враховуючи вищенаведене, ст. 141, 263-265, 282-285 ЦК України, та керуючись ст.4-5, 12-13, 133-141, 263-265, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, p/p НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором № №27.01.2024-100000023 від 27.01.2024 у розмірі 20519,94 грн. (двадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 94 копійок), суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя В.Червонописький