Рішення № 138928195, 12.08.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1277/26

провадження №2/283/1236/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

( з а о ч н е )

12 серпня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

28.05.2026 представник ТОВ «Бізнес позика» Докукіна Д.В., звернулася до суду з вказаною позовною заявою в обґрунтування якої зазначила, що 15 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 526912-КС-002 про надання кредиту на суму 35000,00 грн та додаткову угоду до даного договору з збільшенням суми кредитування на 17000,00 грн, що разом становить 52000,00грн.

В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконала, істотно порушивши умови кредитного договору, внаслідок чого станом на дату звернення ТОВ «Бізнес позика» звернулось з даним позовом до суду, його заборгованість перед позивачем становить 153712,00 грн. Представник позивача зазначає, що в цю суму включено:

1)51480,00 грн тіло кредиту

2)72072,00 грн відсотки по кредиту

3)26000,00 грн відсотки відповідно до ст. 625 ЦКУ

Вимогами позову представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» суми заборгованості за кредитним договором № 526912-КС-002 від 15 березня 2025 року в розмірі 153712,00 грн, також понесені судові витрати.

Явка та позиція сторін по справі:

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно з вимог позову просив розгляд справи проводити без його участі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов разом з доказами до суду не подала, жодних заяв, клопотань від її не надходило.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика», виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Встановлено, що 15 березня 2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 виникли правовідносини у сфері договірних зобов`язань, шляхом укладення договору № 526912-КС-002 про надання кредиту, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 35000,00 грн строком на 24 тижнів з кінцевим терміном повернення 30.08.2025, в п.7.5 договору відсотки відповідно до ст. 625 ЦКУ за надання кредиту.

Згідно з п.4. вказаного договору позичальник зобов`язався сплачувати проценти та інші платежі за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в договорі .

Вищезазначений договір про надання кредиту та паспорти споживчого кредиту особисто підписані ОСОБА_1 шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-0041.

19 березня 2025 року сторони уклали додаткову угоду, в якій домовились збільшити суму заборгованості на 17000,00 грн, загальна сума кредиту складає 52000,00грн.

Вищезазначена додаткова угода до договору про надання кредиту та паспорт споживчого кредиту особисто підписані ОСОБА_1 шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-5558.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 153712,00 грн, з яких: 51480,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 72072,00 грн заборгованість за відсотками, 26000,00 грн відсотки відповідно до ст. 625 ЦКУ, 4160,00 грн платежі за комісією.

10.07.2026 на вимогу суду АТ «ВСТ Банк» надав виписку про рух коштів за рахунок ОСОБА_1 , в якому вбачається отримання кредитних коштів на рахунок відповідача.

Мотиви та застосовані норми права.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно зі ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за основним боргом, яка в загальному розмірі становить 51480,00 грн за кредитним договором № 526912-КС-002 від 15.03.2025.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодилася, особисто підписавши кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами, а отже позовна вимога ТОВ «Бізнес Позика» щодо стягнення відсотків за кредитним договором № 526912-КС-002 від 15.03.2025 в загальному розмірі 72072,00 грн та комісії в розмірі 4160,00 грн також підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що кредитний договір № 526912-КС-002 було укладено 15.03.2025 р., строк кредитування складає 24 тижні. Строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому Договором, та обчислюється від дати укладення до закінчення визначеного строку кредитування.

Встановлено, що на дату нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України строк дії Договору не завершився, а основне зобов`язання відповідача щодо повернення кредиту ще не настало. При цьому, як свідчать матеріали справи, відповідач допустив прострочення сплати окремих періодичних платежів за Договором. Проте, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, застосування штрафних санкцій можливе лише у разі порушення зобов`язання, термін виконання якого настав.

Крім того, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, сторони можуть передбачати у Договорі нарахування штрафів, пені або неустойки за неналежне виконання зобов`язань, проте застосування таких санкцій можливе лише після настання строку виконання конкретного зобов`язання. Оскільки на дату нарахування основне зобов`язання за кредитом не наставало, загальні вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій є передчасними і не підлягають задоволенню.

Разом з тим, прострочення окремих періодичних платежів може слугувати підставою для нарахування штрафних санкцій лише щодо цих конкретних порушень, якщо строки їх сплати на момент порушення вже наставали. Проте позивач у своїх вимогах не конкретизував такі штрафи по конкретних платежах, а заявив стягнення загальної суми штрафних санкцій за весь період дії Договору, що не відповідає вимогам статті 625 ЦК України.

Таким чином, у зв`язку з тим, що строк дії Договору не завершився і основне зобов`язання ще не настало, а вимоги позивача носять загальний характер, підстав для нарахування та стягнення штрафних санкцій в розмірі 26000,00 грн за кредитним договором № 526912-КС-002 від 15.03.2025 не існує, і суд у цих вимогах відмовляє.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В матеріалах справи наявні договір про надання правничої допомоги від 15.05.2026 року; рахунок на оплату №05-526912-КС-002 від 15 травня 2026 р на загальну суму 10 000,00 грн.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 справі №1440/6658/21).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10 000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг. Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12,23,76,81,141,258,259,265,272,273,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором частково задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 526912-КС-002 про надання кредиту від 15.03.2025 у розмірі 127712,00 (сто двадцять сім тисяч сімсот дванадцять) гривень 00 копійок, з яких: 51480,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 72072,00 грн - заборгованість за процентами, 4160,00 грн заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» :

судові витрати у розмірі 2212,06 грн,

витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, оф. 411, ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 .

Суддя