Ухвала суду № 138928163, 11.08.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2123/26

Провадження № 2/935/1554/26

У Х В А Л А

11 серпня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_2 про виділення в натурі частки з об`єкта спільної часткової власності та припинити право спільної часткової власності, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Коростишівського районного суду Житомирської області позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_2 про виділення в натурі частки з об`єкта спільної часткової власності та припинити право спільної часткової власності.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі, з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява не містить:

- поштовий індекс, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі;

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивачем визначено ціну позову в розмірі 23 880,00 грн., однак позивачем не долучено обґрунтованого розрахунку ціни позову.

Крім того, у відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак матеріали справи не містять квитанції про сплату судового збору, або документів які підтверджують наявність пільг необхідних для звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просить:

Виділити ОСОБА_1 у приватну власність 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 до складу якого входить: веранда 3,1 кв.м., котельня 6,6 кв.м., коридор 8,1 кв.м., кухня 8,4 кв.м., житлова кімната 8,7 кв.м. загальною площею 34,9 кв.м., житловою 8,7 кв.м., до нього належить літня кухня літ. «Б», вбиральня літ. «У», криниця літ. «К», огорожа №1. 2.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Будь-який майновий спір має ціну. Позовна вимога майнового характеру - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання остання. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно, передбачено статтею 176 ЦПК України, якою, зокрема п. 2 ч. 1 встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування, ціна позову визначається вартістю майна. Поряд з цим, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначається Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до приписів якого незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Таким чином ціна позову у даній справі повинна визначались відповідно до дійсної (ринкової) вартості майна, визначеною належним суб`єктом оціночної діяльності.

Відтак, позивачу слід надати звіт про оцінку майна, що буде виконаний належним суб`єктом оціночної діяльності, за результатами висновку якого визначити та вказати ціну позову, від розміру якої сплатити судовий збір у відповідності до положень законодавства.

Зі змісту ст.ст. 175, 176 ЦПК України вбачається, що тягар доказування вартості майна несе саме позивач.

Враховуючи викладене, у зв`язку із не визначенням дійсної (ринкової) вартості спірного майна, суд позбавлений можливості здійснити розрахунок судового збору.

Сплата витрат за розгляд справи проводиться за такими реквізитами:

судовий збір - отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Коростишів/22030101, код ЄДРПОУ: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рах.отримувача: UA098999980313191206000006729, КБК: 22030101, 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Коростишівський районний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа)

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), а так як не визначенно дійсної (ринкової) вартості спірного майна, суд позбавлений можливості здійснити розрахунок судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вищевказану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Отже, позивачу необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та звіти про оцінку спірного житлового будинку, або іншого належного доказу, який би підтверджував його дійсну (ринкову) вартість станом на дату звернення позивача до суду та зазначивши відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі.

На підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін, заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_2 про виділення в натурі частки з об`єкта спільної часткової власності та припинити право спільної часткової власності, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків в указаний строк, позовна заява буде повернута і вважатиметься неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Щербаченко