Постанова № 138927805, 06.08.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/192/26

Провадження № 3/163/217/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.,

з участю секретаря Голядинець О.В.,

захисника Александрова Д.О. в режимі відеоконференції,

розглянувши направлений відділенням поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області протокол серії ЕПР1 №569985 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , водія, РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 19 січня 2026 року о 10:30 год. по вулиці Прикордонників в селі Старовойтово Ковельського району Волинської області, керуючи автомобілем "ДАФ", номерний знак НОМЕР_2 , в порушення п.2.5. Правил дорожнього руху, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник Александров Д.О. не заперечив проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 та висловив правову позицію про відсутність в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, яке ставиться йому в провину, у зв`язку із чим просив провадження в справі закрити. Надав пояснення аналогічні змісту його письмових пояснень наявних у матеріалах справи. Позиція сторони захисту зводиться до того, що наданий органом поліції відеозапис не дозволяє ідентифікувати особу, якій пропонувалося пройти огляд та яка нібито висловила відмову: на відеозаписі відсутнє зображення обличчя співрозмовника, не зафіксовано підписання ОСОБА_1 будь-яких процесуальних документів, а голос на записі, за твердженням ОСОБА_1 , не відповідає його голосу. За відсутності свідків та належної ідентифікації особи на відеозаписі, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду не може вважатися доведеним належними і допустимими доказами.

Дослідженням доказів суд дійшов таких висновків.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши всі докази суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю доводиться матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, направленням на огляд водія транспортного засобу, зобов`язанням до протоколу, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , витягом з ІКС ІПНП, відеозаписом події.

З метою перевірки доводів захисту, судом за клопотанням сторони захисту було призначено судову почеркознавчу експертизу.

За результатами експертизи судовий експерт дійшов висновку, що підписи від імені особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у пунктах 13, 14 та 18 протоколу про адміністративне правопорушення, а також підписи від імені ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 19.01.2026 року у графах про роз`яснення прав, надання згоди на отримання пояснень, у нижній частині аркуша під рукописним текстом та на його зворотному боці після запису «З моїх слів записано вірно, мною прочитано» ймовірно виконані саме ОСОБА_1 .

Експерт зазначив, що висновок має ймовірний характер у зв`язку з відсутністю достатньої кількості вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_1 , що істотно ускладнило проведення дослідження.

Суд звертає увагу, що саме сторона захисту була найбільш заінтересована у наданні експерту достатньої кількості вільних зразків його підпису та почерку. Від моменту призначення експертизи до її проведення сторона захисту мала більш ніж достатньо часу для подання таких зразків, однак жодних відповідних дій не вчинила. Саме ненадання вільних зразків підпису об`єктивно зумовило неможливість формулювання експертом категоричного висновку. За таких обставин сторона захисту не може посилатися на ймовірний характер висновку експерта як на обставину, що спростовує доведеність вини, оскільки така невизначеність виникла внаслідок її власної процесуальної поведінки.

Оцінюючи висновок експерта у сукупності з іншими дослідженими доказами, суд виходить із їх взаємної узгодженості та взаємозв`язку.

Так, із рапорту вбачається, що 19.01.2026 року на лінію «102» надійшло повідомлення від працівника прикордонної служби про те, що через пункт пропуску «Ягодин» слідує громадянин ОСОБА_2 , який має при собі невідому речовину сіро-зеленого кольору, зовні схожу на марихуану. У цьому ж рапорті зазначено, що під час виїзду слідчо-оперативної групи було встановлено: ОСОБА_1 , перетинаючи державний кордон України на вантажному автомобілі марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевозив пластикову ємність із речовиною рослинного походження, зовні схожою на наркотичний засіб, вагою 6,5 грама.

До матеріалів справи також долучено світлокопію посвідчення водія ОСОБА_1 , сформовану із застосунку «Дія», та реєстраційні документи саме на транспортний засіб, яким він керував.

У письмових поясненнях від імені ОСОБА_1 викладені ті самі обставини перетину державного кордону на зазначеному транспортному засобі. Крім того, у цих поясненнях зазначено, що під час митного огляду працівники прикордонної служби виявили у салоні автомобіля наркотичний засіб - марихуану; ОСОБА_1 повідомив, що востаннє вживав марихуану 15.01.2026 року, а від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в Любомльській лікарні відмовився.

Наведені обставини у своїй сукупності повністю узгоджуються між собою, взаємно підтверджуються та кореспондуються із висновком судової почеркознавчої експертизи. Тому суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що на відеозаписі зафіксована інша особа, а не ОСОБА_1 . Сукупність досліджених доказів переконливо свідчить, що саме ОСОБА_1 був учасником відповідних подій, особисто підписав протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення, а також відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена належними, допустимими, достовірними та взаємопов`язаними доказами поза розумним сумнівом.

За таких обставин суд не встановив жодних об`єктивних даних, які б свідчили про можливе підроблення підписів чи внесення до процесуальних документів завідомо неправдивих відомостей. Самі лише припущення сторони захисту, не підтверджені належними та допустимими доказами, не можуть бути достатньою підставою для направлення матеріалів справи до правоохоронних органів для вирішення питання про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже, клопотання сторони захисту в цій частині задоволенню не підлягає.

Тому враховуючи характер правопорушення, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого порушника, так і для інших учасників дорожнього руху та особу порушника, стягнення на нього слід накласти у виді штрафу з позбавленням права керування.

З порушника згідно із ст.401 КУпАП слід стягнути судовий збір у відповідному розмірі.

У провадженні за КУпАП суд може стягнути лише ті платежі, які прямо передбачені законом (зокрема, судовий збір відповідно до ст. 40-1 КУпАП), а процесуальні витрати, аналогічні кримінальному провадженню, КУпАП не передбачає, тому витрати пов`язані із проведенням судової експертизи у даній справі про адміністративне правопорушення, віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.278, 283 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Штраф в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA588999980313050149000003001 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач: ГУ ДКСУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу "адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять гривень) 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи у даній справі про адміністративне правопорушення, віднести за рахунок держави.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Несплата штрафу є підставою для примусового виконання постанови про стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Дата складення повного тексту постанови 10.08.2026 року.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета