Постанова № 138926450, 11.08.2026, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1237/26

3/689/441/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.08.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Шевчик О.М.

за участю:

секретаря судового засідання Фурман Н.Л.,

прокурора Томчука М.А.,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ярмолинці справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Майор ОСОБА_1 , який в період з 14.05.2026 по 14.07.2026 проходив військову службу на посаді тво заступника командира з психологічної підтримки персоналу - начальника відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , тобто, будучи військовою службовою особою, перебуваючи на території розташування пункту постійної дислокації військової частини (адреса згідно з матеріалами справи), неналежно виконуав свої службові обов`язки, передбачені законами України, Статутами Збройних Сил України, наказами та інструкціями, через недбале ставлення до військової служби.

Зокрема, у порушення вимог ст.ст. 11,16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1,2,3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 27 розділу II Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 № 604, п. 4 Тимчасового алгоритму дій посадових осіб стосовно прийому військовослужбовців, які повернулись для проходження військової служби до Збройних Сил України від 07.08.2025 №142249/С, майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, а саме не здійснив негайного повідомлення з моменту встановлення місця знаходження військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який повернувся 16.06.2026 для подальшого проходження військової служби з СЗЧ старшого солдата ОСОБА_2 , а саме здійснив таке повідомлення 07.07.2026.

Крім того, майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, у порушення вимог вищезазначених нормативних актів, допустив недбале ставлення до військової служби, зокрема 15.05.2026 та 16.05.2026 не підготував та не скерував доповідь військової частини НОМЕР_1 до Військової служби правопорядку щодо самостійного повернення до військової частини НОМЕР_2 військовослужбовців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які самовільно залишили військову частину НОМЕР_1 .

Внаслідок чого зазначені дії призвели до створення умов неналежного обліку військовослужбовців, які повернулись із самовільного залишення військових частин та не своєчасного зняття з загальної системи ІКС ОП військовослужбовців з розшуку, що в свою чергу призводить до невиправданих затрат ресурсів підрозділів ВСП та інших правоохоронних органів з метою розшуку осіб, які вже були встановлені та на даний час є військовослужбовцями, які проходять військову службу та не є правопорушниками, а у сукупності такі призводять до дезорганізації системи військового управління та підриву військової дисципліни підрозділу.

Крім того, військовослужбовці, які не зняті з розшуку в ІКС ОП не можуть отримати належне медичне забезпечення, окрім невідкладної медичної допомоги, у зв`язку з тим, що перебувають у розшуку, в той час як військовослужбовець поновлений на військовий службі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію" від 17 березня 2014 року № 303/2014 в Україні настав особливий період.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме, недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Прокурор в судовому засіданні просив суд визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, та призначити йому мінімальне покарання згідно з санкцією статті.

В судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення вказаного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся. Просив звільнити його від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.172-15 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 388 від 08.07.2026р. (а.с.1-6), витягом з наказу № 146 від 14 травня 2026 року (а.с.8), витягом з наказу № 189 від 24 червня 2026 року (а.с.13), повідомленням про прибуття військовослужбовця ОСОБА_2 із СЗЧ від 17.06.2026 (а.с.12); повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.07.2026 про повернення військовослужбовця ОСОБА_2 із СЗЧ; протоколом про адміністративне правопорушення № 33 від 09.07.2026р. (а.с.39-46), витягом з наказу № 98 від 31 березня 2026 року (а.с.49), витягом з наказу № 146 від 14 травня 2026 року (а.с.50), ОСОБА_5 алгоритмом дій посадових осіб стосовно прийому військовослужбовців, які повернулися для проходження військової служби до Збройних Сил України (а.с.52-54), витягом з наказу № 35 від 01 лютого 2025 року (а.с.55), повідомленням про прибуття військовослужбовця ОСОБА_4 від 17.05.2026р. (а.с.57), витягом з наказу № 150 від 18 травня 2026 року (а.с.58), витягом з наказу № 91 від 29 березня 2025 року (а.с.62), повідомленням про прибуття військовослужбовця ОСОБА_3 від 16.05.2026 (а.с.64), витягом з наказу № 148 від 16 травня 2026 року (а.с.65).

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-15 КУпАП, доведена повністю.

Відповідно до ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При визначенні виду та міри адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який вину визнав повністю, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем служби характеризується позитивно, неодноразово нагороджувався за сумлінне виконання військового обов`язку (а.с.88), і вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції ч.2 ст.172-15 КУпАП у вигляді штрафу в мінімальному розмірі.

При цьому, враховуючи наявність трьох епізодів недбалого ставлення військової службової особи до військової служби, а також те, що ці правопорушення вчинені в умовах особливого періоду, суд не вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення на підставі ст.22 КУпАП.

Згідно п.12 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору.

Враховуючи характер наведеного, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього стягнення на підставі ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з частиною першою та другою статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Адміністративне стягнення у виді штрафу підлягає сплаті на рахунок: Отримувач ГУК у Хмел.обл/Ярмолин стг/21081100 Код отримувача37971775 Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) Код банку 899998 Номер рахунку (IBAN) UA248999980313080106000022781 ККД 21081100.

Докази сплати штрафу подаються до суду у межах строку, передбаченого ч.1 ст.307 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Шевчик О.М.