Ухвала суду № 138926135, 12.08.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/912/26

Провадження №1-кп/672/63/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,

потерпілого ОСОБА_4 в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку клопотання прокурора Хмельницької обласної прокуратури про закриття кримінального провадження, відомості про яке 22.06.2015 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015240000000082, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КК України, у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, відомості про яке 22.06.2015 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015240000000082, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КК України, у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначив про те, що відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КК України є нетяжким злочиномта не відноситься до особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Пунктом 3 частини 1 статті 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років.

Фактів та підстав зупинення перебігу строків давності у даному кримінальному провадженні не встановлено.

Вказані норми закону пов`язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

З моменту вчинення кримінального правопорушення, а саме з 01.05.2007 минуло більше 19 років, тобто встановлений п`ятирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин вже сплив.

В судовому засіданні процесуальний прокурор підтримав клопотання про закриття кримінального провадження №42015240000000082, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КК України, у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні, просив його задовольнити.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що не бажає участі в судовому засіданні його представника адвоката ОСОБА_5 , заперечив проти відкладення розгляду справи на підставі поданої представником заяви. Зазначив, що не заперечує проти закриття кримінального провадження, так як минуло багато років і він розуміє, що встановити винних осіб на цей час не вбачається можливим.

Заслухавши думку прокурора, потерпілого, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що прокурорами відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Хмельницької обласної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015240000000082 від 22.06.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України, розслідування у якому проводиться слідчими першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому.

Підставою для реєстрації вказаного кримінального провадження стала заява Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини про прийняття 19.02.2015 Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) рішення у справі «Жизіцький проти України», яке 19.05.2015 набуло статусу остаточного.

У цьому рішенні ЄСПЛ констатував порушення матеріального та процесуального аспектів статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку із катуванням заявника працівниками міліції та у зв`язку з не проведенням національними органами влади ефективного розслідування скарг заявника; пункту 1 статі 6 Конвенції у зв`язку з порушенням права заявника не свідчити проти себе.

У своїй заяві, визнаній ЄСПЛ прийнятною, ОСОБА_4 вказував, що 01.05.2007 близько 03 години його було затримано та направлено до Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області, де працівники міліції погрожували йому з метою отримання від нього визнавальних показань у вбивстві його дружини ОСОБА_6 . Оскільки він відмовився зізнаватися, то вони застосували до нього наручники у положенні «за спиною», вдягли йому на голову чорну шапку так, що вона закривала очі, та повели його кудись сходами вниз. Там його посадили на стілець і прив`язали його ноги до ніжок стільця. Заявник відчув, як щось торкнулося його голови позаду вух і як щось притиснули йому до скронь, а коли його тіло почало труситися і здригатися, він усвідомив, що до нього застосовують електричний струм. Це повторювалося декілька разів. Він впав зі стільця. Після цього, працівник міліції розстібнув його брюки та прикріпив електричні дроти до його геніталій. Після ще кількох ударів електричним струмом по його геніталіям ОСОБА_4 погодився зізнатися у вчиненні вбивства, інкримінованого йому. Після того, як він сказав, що не може пригадати деякі деталі, до нього знову застосували електричний струм. Один з працівників міліції, які брали участь у жорстокому поводженні, поскаржився заявникові, що той зіпсував йому святкування дня народження, та висловив свою рішучість щодо отримання його визнавальних показань (пункт 8 рішення ЄСПЛ).

Відповідно до вищевказаного рішення ЄСПЛ, дві судово-медичні експертизи від 01.05.2007 (висновок датований 03.05.2007) і 07.06.2007 виявили на тілі заявника тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження, зафіксовані у ході першої експертизи становили низку синців та саден і могли бути завдані як до затримання заявника, так і під час його тримання під вартою. Друга судово-медична експертиза виявила на геніталіях заявника три рани, які за оцінкою виникли за два-чотири тижні до цього обстеження.

З огляду, що заявника було затримано 01.05.2007, це означає, що він вочевидь зазнав вищезазначених ушкоджень під час перебування у міліції. Його версію щодо їх виникнення внаслідок застосування до нього електричного струму висновками експертів спростовано не було, жодного альтернативного пояснення походження зазначених тілесних ушкоджень не наведено.

Застосування до особи електричного струму є особливо тяжкою формою жорстокого поводження, здатною викликати сильний біль і нестерпні страждання, а отже вважається катуванням, навіть якщо воно не призводить до жодних тривалих розладів здоров`я (пункти 40 - 45 рішення).

На виконання зазначеного рішення, ЄСПЛ зобов`язав державу сплатити заявнику 20 000 євро в якості відшкодування моральної шкоди.

Встановлено, що на виконання рішення ЄСПЛ у справі «Жизіцький проти України», яке 19.05.2015 набуло статусу остаточного, слідчим відділом прокуратури Хмельницької області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015240000000082 від 22.06.2015 за ознаками ч. 2 ст. 365 КК України.

Проведеними в ході досудового розслідування слідчими діями не вдалося встановити осіб, які вчинили вказане кримінальне правопорушення.

За таких фактичних обставин справи, з урахуванням рішення ЄСПЛ у даній справі у частині порушення матеріального аспекту статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також у сукупності показань потерпілого ОСОБА_4 про час, місце та обставини застосування до нього співробітниками міліції фізичної сили та електричного струму, висновку комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_4 (висновок експерта № 158 від 08.12.2015) у ході якої так і не вдалось беззаперечно встановити давність виникнення виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, не представляється за можливе обґрунтовано та переконливо пояснитипоходження виявлених у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, а також поза розумним сумнівом спростувати їх спричинення не у результаті жорстокого поводження співробітників міліції під час перебування потерпілого під контролем держави.

У той же час, з урахуванням обставин справи та давності подій, внаслідок чого більшість свідків не пам`ятають обставин справи, неможливо усунути розбіжності у показах співробітників міліції та потерпілого шляхом проведення одночасних допитів.

Органом досудового розслідування вживались усі можливі заходи щодо встановлення обставин можливого злочину. Отримати інші документи та встановити додаткові обставини вказаних подій щодо можливих протиправних дій, вчинених працівниками правоохоронного органу стосовно ОСОБА_4 з вищевказаних причин неможливо.

Також достовірно встановити точний час виникнення тілесних ушкоджень, зафіксованих у ОСОБА_4 (до затримання, чи після), а також усунути інші протиріччя та порушення, встановлені рішенням ЄСПЛ у цій справі, на сьогодні не можливо.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення вчинено 01.05.2007, тобто на теперішній часминуло більше 19 років, встановлений п`ятирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин вже сплив.

Відповідно до ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів провадження вбачається, що повідомлення про підозру в межах кримінального провадження №42015240000000082 не здійснювалося.

Пунктом 3-1 частини першої статті 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Згідно з ч.4 ст.284 КПК України, закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Вказані норми кримінального процесуального закону пов`язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: невстановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно ухвали Верховного суду від 03.06.2021 у справі №205/10446/20, за змістом ст.284КПК України умовами для закриття кримінального провадження за вказаною підставою є наявність визначених законом умов для закриття кримінального провадження та відповідне клопотання прокурора. При цьому, за наявності всіх визначених законом вимог, закриття кримінального провадження є обов`язком суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 22.03.2021 у справі №326/1101/20.

Крім того, відповідно до ухвали Верховного суду від 25.01.2021 у справі №397/282/20, неповнота досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не може впливати на обов`язок суду закрити кримінальне провадження на підставі положень ст.284 КПК України за наявності передбачених для цього законом підстав.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.127 КК України, відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Згідно із п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальностіу зв`язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що проведеними слідчими діями не встановлено осіб, які вчинили зазначене кримінальне правопорушення (злочин), про підозру жодній особі не повідомлено.

З огляду на викладене, враховуючи, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення даного кримінального правопорушення минув, а особу, яка його вчинила, встановлено не було, клопотання прокурора підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, п.3-1 ч.1 ст.284, ст.ст.369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Хмельницької обласної прокуратури про закриття кримінального провадження № 42015240000000082 - задовольнити.

Кримінальне провадження № 42015240000000082, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України, закрити у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На ухвалу може бути подано апеляцію протягом семи днів до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1